Новые правила декларирования валюты и других ценностей при перемещении через границу Украины: ждет ли нарушителей конфискация

21:57, 12 липня 2022
Какая ответственность предусмотрена за недекларирование валюты или товаров при выезде за границу.
Новые правила декларирования валюты и других ценностей при перемещении через границу Украины: ждет ли нарушителей конфискация
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

16 июня 2022 года вступил в силу Закон №2058-IX, которым внесены изменения в Таможенный кодекс (ТК) относительно административной ответственности граждан за нарушение таможенных правил.

В частности, в новой редакции изложена ст. 471 ТК, которая предусматривает штрафы за недекларирование перемещаемых товаров через таможенную границу:

- недекларирование валюты, сумма которой превышает в эквиваленте 10 тысяч евро, влечет наложение штрафа в размере 20 процентов суммы, превышающей разрешенную;

- недекларирование товаров запрещенных или ограниченных к ввозу или вывозу (кроме валюты) влечет наложение штрафа в размере 5100 грн с конфискацией таких товаров или без таковой;

- недекларирование товаров (кроме вышеупомянутых) влечет наложение штрафа в размере 30 процентов стоимости этих товаров.

Недекларированием считается незаявление гражданином по установленной форме точных и достоверных сведений, перечень которых определен Таможенным кодексом, о товарах, перемещаемых (пересылаемых) таким гражданином через таможенную границу Украины (в том числе при прохождении по «зеленому коридору»).

Также при заключении мирового соглашения между лицом и таможенным органом устанавливается возможность помещения товаров - непосредственных предметов нарушения таможенных правил - в таможенные режимы импорта или экспорта с уплатой надлежащих таможенных платежей, и при условии внесения в государственный бюджет средств в размере, равном сумме штрафа, предусмотренного санкцией соответствующей статьи, с применением коэффициента 1,3.

Так, по условиям мирового соглашения лицо, совершившее нарушение таможенных правил, в определенный в мировом соглашении срок, который не может превышать 30 дней, обязано:

1) внести в госбюджет средства в размере, равном сумме штрафа, предусмотренного санкцией соответствующей статьи Таможенного кодекса, и

2) в случае если санкцией соответствующей статьи ТК предусмотрена конфискация товаров, транспортных средств – непосредственных предметов нарушения таможенных правил, поместить следующие товары, транспортные средства в таможенный режим:

а) отказа в пользу государства, или

б) уничтожения или разрушения – в том числе если по заключению таможенного органа указанные товары, транспортные средства не могут быть помещены в таможенный режим отказа в пользу государства или выпущены в свободное обращение, или

в) импорта или экспорта – с обязательным соблюдением мер тарифного и нетарифного регулирования, в том числе уплатой надлежащих таможенных платежей. При этом к размеру денежных средств, предусмотренных пунктом 1 части второй настоящей статьи, применяется коэффициент 1,3.

Транспортные средства, которые использовались для перемещения товаров - непосредственных предметов нарушения таможенных правил через таможенную границу Украины вне таможенного контроля, а также товары и/или транспортные средства со специально изготовленными хранилищами (тайниками), которые использовались для перемещения товаров - предметов нарушения таможенных правил, могут быть помещены исключительно в таможенные режимы отказа в пользу государства или уничтожения или разрушения.

По условиям мирового соглашения таможенный орган обязан прекратить производство по делу о нарушении таможенных правил в отношении лица, совершившего нарушение таможенных правил, и осуществить таможенное оформление задекларированных им товаров, транспортных средств в соответствии с заявленным таможенным режимом.

Ранее ст. 471 ТК «Нарушение порядка прохождения таможенного контроля в зонах (коридорах) упрощенного таможенного контроля» предусматривала наложение штрафа, а в случае если непосредственными предметами правонарушения являются товары, перемещение которых через таможенную границу Украины запрещено или ограничено законодательством, - также конфискацию этих товаров. Теперь, по сути, появилась альтернатива - помещение в режим импорта или экспорта (за исключением случаев, когда авто использовалось для тайной перевозки валюты).

Кроме того, внесены изменения в ст. 366 Таможенного кодекса Украины, согласно которым:

  • начало прохождения (проезда транспортными средствами личного пользования) гражданином каналом, обозначенным символами зеленого цвета («зеленый коридор»), является декларированием путем совершения действий этим гражданином о том, что перемещаемые им через таможенную границу Украины товары не подлежат письменному декларированию, налогообложению таможенными платежами, не подпадают под установленные законодательством запреты и/или ограничения по ввозу на таможенную территорию Украины или вывозу за пределы этой территории, что свидетельствует о фактах, имеющих юридическое значение.
  • граждане, которые проходят (проезжают транспортными средствами личного пользования) через «зеленый коридор», освобождаются от подачи письменной таможенной декларации. Освобождение от предоставления письменной таможенной декларации не означает освобождения от обязанности соблюдения порядка перемещения товаров через таможенную границу Украины и административной ответственности за нарушение таможенных правил.

Напомним, что Нацбанк ранее пояснил, как на данный момент осуществляется вывоз валютных ценностей за границу.

Так, 13 марта Национальный банк вернул требование, действовавшее до 4 марта 2022 года, которое предусматривает необходимость предоставлять подтверждающие документы при перемещении валютных ценностей за пределы Украины в сумме, превышающей 10 тыс. евро (в эквиваленте).

Граждане должны декларировать валютные ценности, стоимость которых превышает 10 тыс. евро (в эквиваленте), во время их физического перемещения за границу.

Какие документы относятся к подтверждающим?

Документы о:

  • снятии наличных с собственных счетов в банке;
  • приобретение банковских металлов у банка.

Соответствующие документы могут быть получены в отделениях или филиалах банков при совершении сделок. Срок действия – 90 календарных дней.

К подтверждающим документам относятся документы об осуществлении валютно-обменной операции, а также документы на приобретение банковских металлов в Национальном банке.

«В то же время напоминаем, что сегодня в отличие от продажи валюты ее покупка в большинстве случаев запрещена, а продажа банковских металлов НБУ временно приостановлена», - добавили в НБУ.

Все документы при декларировании предоставляются исключительно на сумму, превышающую 10 тыс. евро в день вывоза в эквиваленте. То есть если у вас с собой 11 тыс. евро, то документы нужны только на 1 тыс. евро.

Что делать, если нет документов из перечня, но есть наличная гривна или иностранная валюта?

«Вы можете положить деньги на счет в банке и переместить их за границу в безналичном виде без ограничений и декларирования. Для этого вам необходимо предоставить банку документ, подтверждающий источник происхождения средств. Это могут быть как договоры купли-продажи квартиры, машины, так и справка о доходах, депозитный договор.

За границей вы сможете снимать по 100 тыс. грн. в день с валютного счета или по 100 тыс. грн. в месяц – с гривневого. Расчеты картой как в Украине, так и с границей могут производиться без ограничений», - отмечают в НБУ.

Отметим, что на практике с реализацией новых таможенных правил могут возникать проблемы.

Ранее о предполагаемых коллизиях в применении нового закона в своем заключении предупреждало Главное научно экспертное управление Верховной Рады:

« Головне управління, проаналізувавши проект, вважає за доцільне з приводу його окремих положень висловити таке.

  1. Назва проекту – «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо адміністративної відповідальності громадян за порушення митних правил» – не повною мірою відображає зміст передбачених ним змін, які стосуються не лише адміністративної відповідальності, а й порядку проходження митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами.
  2. Відповідно до оновленої ст. 471 МК до адміністративної відповідальності притягатимуться особи за недекларування: валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування (ч. 1); товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій цієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами (ч. 2); недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та які переміщуються громадянами (ч. 3).

При цьому, у примітці до ст. 471 МК (у редакції проекту) зазначається, що недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»)).

Проте аналіз запропонованого складу адміністративного правопорушення у порівнянні з іншими нормами МК дає підстави стверджувати, що таке формулювання складу адміністративного правопорушення може містити труднощі у реалізації запропонованої норми.

По-перше, у ч. 5 ст. 366 МК (у редакції проекту) встановлюється, що «початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення».

У зв’язку із тим, що початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»), вважатиметься декларуванням, то виникатимуть численні труднощі у притягненні осіб до адміністративної відповідальності за недекларування валютних цінностей та товарів за ч.ч. 1-3 оновленої ст. 471 МК (йдеться, зокрема, про недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, та товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та які переміщуються громадянами).

По-друге, норми про адміністративну відповідальність повинні бути сформульовані таким чином, щоб усі елементи складу правопорушення були викладені у диспозиції відповідної норми. Тому не можна погодитись з наявністю в оновленій ст. 471 МК примітки, яка вказує на одну із об’єктивних ознак правопорушення.

У свою чергу, з приводу вказаної примітки, за якою, як вже було зазначено,  «недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»))», звертаємо увагу на ч. 1 ст. 257 «Процедура декларування» МК, за якою декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Відповідні норми мають бути узгоджені між собою.

  1. За порушення, передбачене ч. 1 оновленої ст. 471 МК, пропонується накладати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 відсотків від суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом Національного банку України на день вчинення порушення митних правил, за порушення, передбачене ч. 2 цієї ж статті, – накладення штрафу в розмірі
    30 відсотків вартості цих товарів, за порушення, передбачене ч. 3 зазначеної статті, – накладення штрафу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких товарів або без такої.

По-перше, хоча встановлення розміру штрафу у відсотках від суми, вартості товару і відповідає принципу індивідуалізації адміністративних стягнень, проте для визначення вартості товару необхідне залучення спеціаліста або проведення експертизи, що безпідставно затягуватиме процес.

По-друге, дещо незрозумілим є встановлення розміру штрафу у санкціях
ч.ч. 1 та 2 ст. 471 МК (у редакції проекту) у відсотках від певної суми, а у санкції ч. 3 цієї ж статті – в абсолютному вимірі (розмір штрафу становить
300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Таким чином, адміністративне стягнення за порушення, передбачене ч. 3 ст. 471 МК (у редакції проекту), не повною мірою відповідає принципу пропорційності адміністративного стягнення рівню суспільної шкідливості вчиненого правопорушення. Адже у такому разі адміністративне стягнення за недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та які переміщуються громадянами, може бути значно менше за розміром, ніж стягнення за недекларування валютних цінностей або товарів. Крім того, встановлення абсолютно визначеної санкції (а саме – стягнення у виді штрафу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) не відповідає принципу індивідуалізації адміністративного стягнення.

  1. Не досить вдалим, на наш погляд, є доповнення абз. 1 ст. 472 МК положенням про те, що адміністративна відповідальність настає за недекларування товарів (крім тих, що переміщуються через митний кордон України громадянами), транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Звертаємо увагу, що чинна редакції ст. 472 МК передбачає адміністративну відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у той час як
ст. 471 МК – за порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю. Проте у редакції проекту за недекларування товарів, які переміщуються громадянами України, у тому числі, комерційного призначення, особа повинна притягатися до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 471 МК. У зв’язку із цим, втрачається логіка відокремлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого
ст. 472 МК (у редакції проекту), від ч.ч. 2, 3 ст. 471 МК (у редакції проекту).

З огляду на це, на нашу думку, необхідно більш ґрунтовно переглянути склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК (у редакції проекту).

  1. В оновленій редакції пп. «а» п. 2 ч. 2 ст. 521 МК, відповідно до якого за умовами мирової угоди особа, яка вчинила порушення митних правил, у визначений у мировій угоді строк, який не може перевищувати 30 днів, зобов’язана у разі, якщо санкцією відповідної статті цього Кодексу передбачена конфіскація товарів, транспортних засобів - безпосередніх предметів порушення митних правил, помістити такі товари, транспортні засоби у митний режим «відмови на користь держави товари», у формулюванні «відмови на користь держави товари» слово «товари», вочевидь, є зайвим. Звертаємо увагу, що згідно з п. 14 ч. 1 ст. 70 МК з метою застосування законодавства України з питань митної справи запроваджується, у тому числі, такий митний режим, як відмова на користь держави.

Крім того, у супровідних до проекту документах відсутнє будь-яке обґрунтування пропонованого розміру коефіцієнта 1,3, який передбачається застосовувати до розміру коштів, передбачених п. 1 ч. 2 цієї статті. Також, було б доцільним навести приклад розрахунку розміру відповідних коштів.

Слід також звернути увагу на приписи пп. «в» п. 2 ч. 2 оновленої ст. 521 МК, згідно з якими в разі, якщо санкцією відповідної статті цього Кодексу передбачена конфіскація товарів, транспортних засобів - безпосередніх предметів порушення митних правил, особа, яка вчинила порушення митних правил, за умовами мирової угоди може помістити такі товари, транспортні засоби у митний режим імпорту або експорту – з обов’язковим дотриманням заходів тарифного та нетарифного регулювання, у тому числі, сплатою належних митних платежів. На нашу думку, якщо за порушення митних правил передбачена конфіскація товарів, то такі товари мають перейти у власність держави і не можуть бути поміщені в режим імпорту або експорту особою, яка вчинила порушення митних правил, навіть за умови сплати всіх митних платежів. Принагідно звертаємо увагу на ч. 1 ст. 465 МК, за якою «конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави».

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Автор: Наталя Мамченко

Автор:
Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Олександр Карташов
    Олександр Карташов
    суддя Луганського апеляційного суду
  • Тетяна Стрелець
    Тетяна Стрелець
    суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді
  • Олена Фаріонова
    Олена Фаріонова
    заступник голови Миколаївського апеляційного суду