У Верховній Раді зареєстровано новий законопроект «Про використання рахунків-фактур в операціях з виконання робіт (надання послуг)» 8125.
Як зазначають його автори, на сьогодні бухгалтерський облік вимагає від підприємців обов’язкового оформлення документів (актів виконаних робіт/послуг), які в сучасних умовах є непотрібними для відображення податкових зобов’язань економічних агентів.
Наразі продовжується практика використання актів виконаних робіт (наданих послуг), які не передбачені жодним нормативно-правовим актом.
Водночас використання актів виконаних робіт (наданих послуг) створює додаткове адміністративне та фінансове навантаження на суб’єктів підприємництва, оскільки передбачає:
За словами авторів, витрати для середньостатистичного підприємства на оформлення актів виконаних робіт (наданих послуг) сягають 2000 – 4000 грн на місяць, а в масштабах економіки зайві витрати підприємців сягають до 34 млрд грн на рік (близько 0,6% довоєнного ВВП).
Розвиток електронного документообігу також не надто суттєво зменшує часові витрати на роботу з актами виконаних робіт, оскільки саме формування документів та їх погодження, як і раніше, вимагає значних часових затрат як з боку виконавця, так і з боку замовника. Також частина контрагентів за будь-яких умов вимагають паперову копію актів і наполягають на обміні документами засобами стандартного поштового зв’язку (або кур’єром).
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг» від 03.11.2016 № 1724-VIII свого часу було запроваджено використання рахунку (інвойсу) у сфері експорту послуг, а також створено необхідне законодавче підґрунтя для визнання рахунку (інвойсу), у тому числі електронного, первинним бухгалтерським документом.
Однак, на сьогоднішній день немає універсального підходу для визнання рахунку (інвойса) первинним бухгалтерським документом.
Мінфін у листі від 16.02.2017 № 31-11410-06-5/4339 зазначив, що оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без складання акта приймання-передачі тільки у разі його оплати, що підтверджується відповідними документами.
Однак дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, момент фактичного надання послуг і оплата згідно з рахунком можуть суттєво різнитися у часі.
Тому оплата виставленого рахунку не дає відповіді на головне питання, а саме про дату фактичного виконання робіт (надання послуг), що у свою чергу викликає питання щодо виникнення податкових зобов’язань.
Як вказують автори, основним завданням прийняття проекту Закону є врегулювання відносин, пов’язаних з обігом рахунків-фактур (інвойсів) у сфері виконання робіт (надання послуг).
Рахунок-фактура (інвойс) є більш сучасним, зручним та зрозумілим (особливо для іноземних контрагентів) інструментом, ніж акти виконаних робіт, як для власне ведення підприємницької діяльності із виконання робіт (надання послуг), так і для відображення в бухгалтерському обліку даних господарських операцій.
Практика використання актів виконаних робіт залишилася тільки у країнах колишнього СРСР (Білорусь, РФ, Казахстан). Натомість, жодна розвинута економіка світу (США, країни ЄС, Велика Британія) на сьогоднішній день не використовує акти виконаних робіт.
Отже, законопроектом пропонується:
Нижче наводимо текст законопроекту.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.