Реформа позасудових спорів під питанням: законопроєкт потребує доопрацювання
Комітет Верховної Ради з питань цифрової трансформації розглянув урядовий законопроєкт №15100 про позасудове вирішення споживчих спорів і фактично повернув його на доопрацювання через низку техніко-правових зауважень, які стосуються відкритих даних, електронної ідентифікації та термінологічної узгодженості з чинним законодавством.
Як писала «Судово-юридична газета», законопроєкт охоплює спори між споживачами та суб’єктами господарювання щодо невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань, продажу товарів, цифрового контенту та цифрових послуг, гарантійних зобов’язань, ненадання обов’язкової інформації, недобросовісної комерційної практики, а також дискримінації за національністю або місцем проживання.
Також до сфери дії належать спори щодо доступу до послуг і доставки, прав пасажирів і туристів, зміни постачальника послуг та інші порушення прав споживачів.
Водночас закон не застосовуватиметься до судових проваджень, прямих переговорів між сторонами, адміністративних послуг, спорів між підприємцями, а також медичних послуг і послуг у сфері вищої та професійної освіти.
Хто розглядатиме спори
Передбачається створення спеціальних органів позасудового вирішення споживчих спорів. Ними зможуть бути юридичні особи, громадські об’єднання споживачів або об’єднання юридичних осіб, які проходитимуть процедуру призначення та включатимуться до офіційного переліку.
У сфері електронних комунікацій такі функції виконуватиме НКЕК, а в енергетиці та комунальних послугах — НКРЕКП. Для фінансових послуг діятимуть спеціальні правила з урахуванням профільного законодавства. Також пропонується створення Контактного пункту, який координуватиме систему, взаємодіятиме з європейськими структурами захисту прав споживачів і допомагатиме визначати компетентний орган для розгляду спору, включно з транскордонними випадками.
Процедура працюватиме таким чином: перед зверненням до органу позасудового вирішення спору споживач спочатку має подати скаргу безпосередньо суб’єкту господарювання. Лише після цього він зможе ініціювати позасудовий розгляд. Скарги можна подавати у паперовій або електронній формі. Розгляд спорів може відбуватися дистанційно, зокрема через відеоконференції. Органи розглядатимуть як внутрішні, так і транскордонні спори.
Крім того, у розгляді можуть, якщо споживач не звертався до суб’єкта господарювання, спір уже розглядається або вирішений іншим органом чи судом, звернення подано пізніше ніж через рік після первинної скарги, або якщо спір є безпідставним чи має ознаки зловживання правом.
У своєму висновоку Міністерство цифрової трансформації звернуло увагу на невідповідності законопроєкту нормам Закону України «Про доступ до публічної інформації», зокрема щодо відкритих даних. Втім, Комітет підтримав підхід, за яким публічна інформація має не просто «розміщуватися», а саме оприлюднюватися у формі відкритих даних на Єдиному державному вебпорталі.
У зв’язку з цим запропоновано низку змін у тексті законопроєкту, зокрема:
- замінити термін «розміщення» на «оприлюднення» у ключових статтях;
- уточнити вимоги до звітності органів вирішення спорів;
- закріпити обов’язкове оприлюднення річних звітів на вебсайтах і порталі відкритих даних;
- встановити строки публікації звітів (зокрема до 1 березня та до 1 вересня залежно від суб’єкта).
Також пропонується деталізувати механізм узагальнення звітності контактним пунктом та її публікацію у форматі відкритих даних.
Друга частина зауважень стосується використання електронних підписів у процедурі розгляду спорів у режимі відеоконференції.
Комітет звернув увагу на необхідність узгодження норм із Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», який замінив попереднє регулювання електронного цифрового підпису.
Зазначається, що правові та організаційні засади електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг, права та обов’язки суб’єктів у цій сфері, а також порядок здійснення державного контролю визначаються Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Водночас відповідно до Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про електронний цифровий підпис».
Відповідно до чинного законодавства, кваліфікований електронний підпис є видом удосконаленого електронного підпису, який створюється із використанням спеціального засобу та базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Також встановлено, що удосконалений електронний підпис, який базується на кваліфікованому сертифікаті, формується з використанням сертифіката, виданого кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, і не передбачає зберігання особистого ключа в засобі кваліфікованого електронного підпису.
Крім того, згідно із законом органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи публічного права та їх посадові особи використовують кваліфіковані електронні підписи та печатки, а також електронні підписи і печатки, що базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів.
У зв’язку з цим пропонується абзац другий частини першої статті 15 проєкту Закону викласти в такій редакції:
«У разі розгляду органом вирішення спорів у режимі відеоконференції споживач подає скаргу та документи, що підтверджують обставини спору (за наявності), з накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису».
Попри технічні зауваження, народні члени комітету підтримали концепцію законопроєкту, зазначивши, що він потенційно створює в Україні інфраструктуру швидкого та недорогого вирішення споживчих спорів як у внутрішніх, так і транскордонних випадках. Водночас було наголошено, що у чинній редакції документ потребує доопрацювання через невідповідність окремих положень цифровому та інформаційному законодавству.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
