Діти зможуть виїжджати за межі України без згоди другого з батьків або разом з уповноваженими особами

Верховна Рада розширить підстави для спрощеної процедури виїзду дітей за кордон.

Так, 28 жовтня Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав до ухвалення в цілому як закону законопроект 6146  щодо вирішення батьками питань тимчасового виїзду дітей за межі України.

Слід зазначити, що проект було внесено Кабміном ще рік тому, у жовтні 2021 року.

Цей законопроект дуже негативно охарактеризував член Комітету ВР з питань правової політики, народний депутат від «Слуги народу» Ігор Фріс.

«Щойно комітет ВРУ з питань інформаційної політики, навть не обговорюючи рішення правового комітету, яким надана юридична оцінка всіх ризиків, протиріч та невиправних наслідків, підтримав норми законопроекту щодо  безконтрольного надання права виїзду дітей за кордон без нотаріальної згоди батьків.

Давати оцінку діям колег я на буду - кожен дорослий має дітей і розуміє, що він робить.

Однак прикладу всі зусилля, щоб вказаний законопроект не був підтриманий в залі.

Скриня Пандори цього разу відкривається наповну…», - зазначив він.

Втім, як зазначив заступник міністра цифрової трансформації Олексій Вискуб: «Зараз виїзд дітей відбувається без згоди взагалі. Чи відомі негативні кейси? (я не кажу, що так має бути, але зараз так є на період воєнного стану)». За його словами, з урахуванням змін, внесених Постановою КМУ № 383 від 29.03.2022, процедура виїзду дітей вже значно спрощена.

Що зміниться у СК та ЦК

Так, зараз відповідно до ч. 3 статті 313 Цивільного кодексу фізична особа, яка не досягла 16 років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними, крім випадків, передбачених законом.

Депутати пропонують іншу редакцію:

«Фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які нотаріально посвідченою згодою уповноважені ними, крім випадків, передбачених законом».

Отже, батьки-вихователі можуть надати нотаріальну посвідчену згоду іншим особам на виїзд дитини.

У законі про нотаріат встановлюється, що нотаріуси посвідчують згоду батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів на тимчасовий виїзд за межі України дитини, яка не досягла 16 років.

Також у Сімейному кодексі з’являється нова стаття 157-1 «Особливості вирішення батьками питання щодо тимчасового виїзду за межі України дитини, яка не досягла шістнадцяти років».

Відповідно до неї:

1. Тимчасовий виїзд за межі України дитини, яка не досягла 16 років та є громадянином України, в супроводі одного з батьків здійснюється за згодою другого з батьків або за наявності визначених законом підстав, коли такий виїзд дозволяється без згоди другого з батьків.

Кожен із батьків, який є громадянином України, має право надати згоду на тимчасовий виїзд за межі України дитини, яка не досягла 16 років, у супроводі другого з батьків.

Відомості про таку згоду вносяться до Державного реєстру актів цивільного стану громадян одним із батьків через Єдиний державний веб-портал електронних послуг або нотаріусом безпосередньо до Державного реєстру актів цивільного стану громадян на підставі нотаріально посвідченої письмової згоди одного з батьків в день такого посвідчення.

Строк дії такої згоди не може становити більше трьох років.

Така згода одного з батьків, який тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, посвідчена начальником такої установи чи слідчого ізолятора, прирівнюється до нотаріально посвідченої.

2. Один з батьків, який має намір здійснити тимчасовий виїзд за межі України з дитиною, яка не досягла шістнадцяти років, звертається до другого з батьків за наданням згоди на такий виїзд, якщо відсутні визначені законом підстави, коли такий виїзд дозволяється без згоди другого з батьків.

Протягом 10 календарних днів після відповідного звернення другий з батьків зобов’язаний надати згоду на тимчасовий виїзд або письмову відмову із зазначенням причин її ненадання.

У разі неотримання відповідної згоди один із батьків, який не має заборгованості зі сплати аліментів, має право звернутися до суду із заявою про надання дозволу на тимчасовий виїзд за межі України дитини, яка не досягла шістнадцяти років, без згоди другого із батьків.

Суд ухвалює рішення про надання дозволу на тимчасовий виїзд за межі України дитини, яка не досягла шістнадцяти років, без згоди другого з батьків, якщо судом встановлено, що такий виїзд не суперечить інтересам дитини.

3. Тимчасовий виїзд за межі України дитини, яка не досягла шістнадцяти років, у супроводі одного із батьків не потребує згоди другого з батьків у випадку:

1) смерті другого з батьків або набрання законної сили рішенням суду про оголошення його померлим;

2) набрання законної сили рішенням суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків, про визнання другого з батьків безвісно відсутнім або недієздатним;

3) якщо дитина або другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства;

4) виїзду у супроводі одинокої матері (коли у документі про народження дитини відомості про батька відсутні або внесені зі слів матері);

5) виїзду у супроводі одного з батьків, місце проживання дитини з яким визначено за рішенням суду або підтверджено висновком органів опіки та піклування та до якого не застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною. У такому випадку виїзд дитини за межі України дозволяється на строк не більше одного місяця та за умови надсилання другому з батьків рекомендованим або цінним поштовим відправленням за останнім відомим місцем його проживання не пізніше як за десять календарних днів до моменту виїзду повідомлення про виїзд дитини за межі України, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі. Неналежне виконання цього обов’язку без поважних причин тягне за собою відповідальність, встановлену законом;

6) наявності у другого з батьків заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці;

7) набрання законної сили рішенням суду про надання дозволу на тимчасовий виїзд за межі України дитини, яка не досягла шістнадцяти років, без згоди другого з батьків.

4.Тимчасовий виїзд дитини за межі України у супроводі особи, яка не є одним із батьків, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою обох батьків або одного з них за наявності підстав, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно у Цивільному процесуальному кодексі пропонується встановити, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи за заявою одного з батьків про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд за межі України дитини, яка не досягла шістнадцяти років, без згоди другого з батьків.

Також в Законі України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» вводиться ст. 3-1 «Тимчасовий виїзд з України дітей, які не досягли шістнадцяти років», за якою особливості тимчасового виїзду з України дітей, які не досягли шістнадцяти років, визначаються законом.

У випадку тимчасового виїзду з України дитини, яка не досягла шістнадцяти років, у супроводі одного з батьків перевіряється наявність згоди другого з батьків на такий виїзд або визначених законом підстав, коли такий виїзд дозволяється без згоди другого з батьків.

Електронна інформаційна взаємодія Державного реєстру актів цивільного стану громадян та інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України, здійснюється у режимі реального часу відповідно до порядку, визначеного КМУ.

Відповідно із Сімейного кодексу виключено ч. 5 статті 157, яка встановлює правила виїзду дитини за кордон.

Слід зауважити, що Мін'юст, як автор відповідного законопроекту, пояснює його суть таким чином.

«Безпідставне ненадання одним з батьків згоди на виїзд дитини за кордон у супроводі другого з батьків найбільше вражає інтереси дітей до 16 років, які беруть участь у міжнародних спортивних змаганнях, творчих конкурсах, олімпіадах тощо, потребують лікування за кордоном або змушені через раптові обставини невідкладно здійснити поїздку за межі України.

Ще одна категорія проблемних ситуацій зумовлюється випадками, коли другий з батьків погоджується на виїзд дитини за кордон у супроводі другого з батьків, однак внаслідок перебування у відповідний момент на значній відстані, зокрема за межами України чи на тимчасово окупованій території, або з інших причин не має можливості оперативно оформити та передати другому з батьків заяву про згоду на виїзд дитини за кордон.

Мають місце також ситуації, коли один з батьків повністю припиняє спілкування з дитиною та другим з батьків, не бере жодної участі у вихованні дитини, не переймається її подальшою долею, не повідомляє нове місце свого проживання, внаслідок чого відсутня об'єктивна можливість не лише отримати відповідну згоду, а навіть звернутися до нього з проханням про її отримання.

Врешті-решт, найбільш ганебні та цинічні випадки зневажання прав дитини трапляються, коли один із батьків не просто не бере жодної участі у вихованні та утриманні дитини, а й ставить умовою оформлення ним згоди на виїзд дитини за кордон надання йому другим з батьків відповідної грошової компенсації.

У всіх означених ситуаціях не забезпечується досягнення однієї із цілей регулювання сімейних відносин, визначених у частині другій статті 1 Сімейного кодексу України (забезпечення кожної дитини можливістю духовного та фізичного розвитку), а також не дотримується правило статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Крім того, у випадку, коли в одного з батьків є фінансова та інша можливість виїзду з дитиною за кордон з метою забезпечення її лікування, навчання, відпочинку або культурного дозвілля, необґрунтована відмова другого з батьків надати згоду на такий виїзд або відсутність такої згоди з інших причин зумовлює порушення гарантованих Конвенцією про права дитини 1989 року прав дитини», - зазначає Мін'юст.

Нижче наводимо текст законопроекту.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.