Верховний Суд визначився, чи правомірно притягати до дисциплінарної відповідальності адвокатів-викривачів, які співпрацюють з правоохоронцями

07:50, 9 грудня 2022
Погодження адвоката на конфіденційне співробітництво під час оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій є порушенням Закону та відповідно може тягнути дисциплінарну відповідальність для нього, - позиція Верховного Суду.
Верховний Суд визначився, чи правомірно притягати до дисциплінарної відповідальності адвокатів-викривачів, які співпрацюють з правоохоронцями
Фото: zmina.info
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Верховний Суд висловився щодо залучення адвоката як викривача під час оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій. Так, на думку ВС, згода адвоката на конфіденційне співробітництво з правоохоронцями є порушенням закону про адвокатуру та Присяги адвоката.

Відповідна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року по справі 520/1285/2020.

Обставини справи

Адвокат звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, вимагаючи визнати протиправним та скасувати рішення КДКА про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Рішенням Харківського ОАС, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адмінсуду, відмовлено у задоволенні позову.

Суди виходили з того, що КДКА при прийнятті оскаржуваних рішень діяла правомірно, оскільки зібраними в матеріалах дисциплінарної справи доказами підтверджується факт конфіденційної співпраці позивача з правоохоронними органами, тобто використання статусу адвоката не для здійснення незалежної професійної діяльності, захисту чи представництва, або надання інших видів правової допомоги клієнту.

Як працював адвокат-викривач

За заявою адвоката було порушено кримінальне провадження за ч. 3 ст. 268 КК України, яке знаходиться в провадженні  СУ ТУ ДБР, розташованого в м. Полтава. У межах вказаного кримінального провадження адвокат, як стверджував скаржник на нього до КДКА, провокував скаржника на отримання хабара з метою подальшого викриття.

Адвокат надав пояснення КДКА, вказавши, що він на початку липня 2019 року  зі своїм підзахисним знаходились у приміщенні Індустріального ВП ГУНП в Харківській області для проведення слідчих дій, в цей час скаржник запропонував його підзахисному надати  неправомірну вигоду.

На вимогу клієнта з метою досягнення результату щодо недопущення вчинення злочину відносно підзахисного, адвокатом були прийняті заходи, передбачені Конституцією України, КПК України, КК України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в результаті яких скаржник був затриманий. Також позивач в поясненнях повідомив, що його як адвоката/захисника/ не залучали до конфіденційного співробітництва. У зв`язку з наведеним просив закрити дисциплінарну справу.    

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд виходить з такого.

Стосовно рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області про порушення дисциплінарної справи, то Верховний Суд зазначає про те, що висновок щодо оскарження такого рішення дисциплінарного органу вже викладався Верховним Судом у постанові від 30 січня 2020 року у справі №816/2198/16 і є релевантним при вирішенні цієї справи, а тому у спірних правовідносинах суди попередніх інстанцій обгрунтовано відмовили у задоволенні цієї частини позовних вимог.

Щодо питання правильності застосування судами норм права при вирішенні питання щодо правомірності рішення відповідача про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 275 КПК забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій, зокрема адвокатів, якщо таке співробітництво буде пов`язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.

Згідно із ч. 1 ст. 246 КПК негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

У спірних правовідносинах суди попередніх інстанцій установили, що, приймаючи рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, КДКА  виходила з  того, що адвокат в порушення вимог Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики, Присяги адвоката України допустив конфіденційне співробітництво з органами досудового розслідування, що могло призвести до розголошення адвокатської таємниці.

Відповідач в обгрунтування законності прийнятого рішення вказав, що факт конфіденційного співробітництва адвоката був повністю підтверджений постановою про розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, протоколом про результати контролю за вчиненням злочину, протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтроль особи, протоколом  допиту свідка, протоколом огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 11.09.2019.

Судами на підставі досліджених в ході судового розгляду доказів встановлено, що адвокат, звертаючись до СБУ та ДБР, діяв як адвокат, з метою викриття корупційного злочину погодився на облаштування його апаратурою, отримання ідентифікованих грошових купюр та зустріч з скаржником.

Отримання адвокатом грошових купюр підтверджується протоколом огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр.

З огляду на вказане Верховний Суд зауважує, що зі змісту вказаних норм кримінального процесуального закону, а також приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики, Присяги адвоката України суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що означені дії позивача, вчинення яких підтверджено відповідними належними та допустимими доказами, слід кваліфікувати як такі, що відповідно до ст. 275 КПК підпадають під визначення конфіденційне співробітництво.

Отже, позивач, як адвокат, фактично був залучений до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій в рамках досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених доказів та встановлених судами обставин справи, Верховний Суд вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про те, що відповідач, приймаючи спірне рішення, дійшов обгрунтованого висновку про наявність факту конфіденційного співробітництва адвоката з правоохоронними органами. При цьому обставини щодо облаштування його апаратурою, отримання ідентифікованих грошових купюр та зустріч з скаржником до КДКА позивачем не заперечувались.

Натомість позивач наполягав на тому, що у спірних правовідносинах він діяв як викривач і не брав участі у конфіденційному співробітництві.

З огляду на це Верховний Суд наголошує, що відповідно до встановлених фактичних обставин судами першої та апеляційної інстанції крізь призму вказаних норм права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, позивач, будучи викривачем, діяв як конфідент, оскільки у подальшому залучався до проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Конфіденційне співробітництво адвоката вбачається з його участі як захисника, а тому відповідач дійшов обгрунтованого висновку, що таке співробітництво могло вплинути на розкриття адвокатської таємниці.

Водночас, у спірних правовідносинах не є ключовою обставина фактичного розголошення чи не розголошення адвокатської таємниці, оскільки обмеження у конфіденційному співробітництві адвоката з правоохоронними органами, як вбачається з положень статті 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" пов`язане з забороною такого співробітництва за наявності обгрунтованих підстав вважати, що конфіденційна інформація може бути розголошена.  

Крім цього, Верховний Суд бере до уваги, що 15.11.2019 Рада адвокатів України ухвалила рішення № 123, яким затвердила роз`яснення щодо неприпустимості залучення адвоката до конфіденційної співпраці з органами досудового розслідування  при наявній згоді клієнта.

Рада адвокатів України наголосила на законодавчо визначеному обов`язку правоохоронних органів здійснювати оперативно-розшукові заходи чи слідчі дії у рамках діючого законодавства, зокрема зазначеним органам забороняється залучати адвоката до конфіденційного співробітництва.

Погодження адвоката на конфіденційне співробітництво під час оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій є порушенням Закону та відповідно може тягнути дисциплінарну відповідальність.

Рада адвокатів України в зазначеному рішенні також роз`яснила, що у контексті приписів статті 23 Закону та Правил адвокатської етики, кожен адвокат зобов`язаний утримуватись від участі в конфіденційному співробітництві під час оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, оскільки таке співробітництво може привести до розкриття адвокатської таємниці, натомість у разі отримання пропозицій щодо здійснення таких незаконних дій, адвокати мають звертатись до правоохоронних органів та повідомляти про такі факти ради адвокатів регіонів з метою захисту своїх прав та гарантії адвокатської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 57  Закону №5076-VI рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.

Відповідно до п. 8 розділу V Положення про РАУ, затвердженого Установчим з`їздом адвокатів України від 17.11.2012, рішення Ради адвокатів України, прийняті в межах її повноважень, обов`язкові до виконання адвокатами, адвокатськими об`єднаннями, бюро, регіональними органами адвокатського самоврядування, а також у межах реалізації публічних функцій органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх територіальними органами, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.

Рішення РАУ №123 від 15.11.2019 не скасовано та є чинним.

Отже, Верховний Суд резюмує, що у спірних правовідносинах підлягають застосуванню ч. 1 ст. 246 та ч. 2 ст. 275 КПК, з огляду на приписи яких адвокат в порушення вимог Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики, Присяги адвоката України допустив конфіденційне співробітництво з органами досудового розслідування, що могло призвести до розголошення адвокатської таємниці.

Враховуючи наведене, Верховний Суд констатує, що при вирішенні цієї справи суди попередніх інстанцій правильно застосували норми права та дійшли обгрунтованого висновку про те, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області про порушення дисциплінарної справи від 14.01.2020 та про притягнення позивача як адвоката до дисциплінарної відповідальності від 19.05.2020 у розуміння частини 2 статті 2 КАС України є законними та обгрунтованими, а тому відсутні підстави для задоволення цього позову.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Наталія Сидор
    Наталія Сидор
    суддя Львівського окружного адміністративного суду