Що очікувати від Вищої ради правосуддя, ВККС та Конституційного Суду у 2023 році

«Судово-юридична газета» вирішила поділитися з читачами власними прогнозами щодо того, як будуть працювати у 2023 році Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів та Конституційний Суд України.

Чи буде сформована Вища рада правосуддя

Одне з головних питань, яке цікавить суддів та юридичну спільноту в цілому – це формування повноважного складу Вищої ради правосуддя.

Зараз у складі ВРП є 7 членів Ради з повноваженнями, тоді як для формування повноважного складу Раді правосуддя потрібно мати щонайменше 15 членів ВРП.

Одразу 8 членів ВРП вже у січні спробує обрати XIX з’їзд суддів. 

Зазначений з’їзд суддів, який мав відбутися ще у грудні 2021 року, буде проходити у складних умовах. Топ-посадовці, народні депутати та іноземні посли неодноразово зазначали, що обрання з’їздом суддів 8 членів ВРП (з 16 кандидатів на посади), це вже не тільки справа власне суддівського врядування, а справа реального підтвердження Україною її євроінтеграційних намірів – вперше в історії України більшість членів Ради правосуддя будуть складати правники, відібрані за участі іноземних експертів.

У суддівській спільноті, втім, по-різному ставляться до фактично вказівки обрати необхідну кількість членів ВРП для розблокування роботи Ради правосуддя.

З одного боку, дійсно, багато з делегатів з’їду, вочевидь, будуть налаштовані на обрання усіх 8 членів Ради правосуддя. До такого сценарію суддівську спільноту штовхають і власні корпоративні інтереси – чимала кількість суддів у 2023 році мають намір звільнитись у відставку або перевестись на тривалий час (чи взагалі на постійній термін) в інші суди, що без повноважної ВРП зробити неможливо.

З іншого боку, дещо вузький перелік кандидатів на посади (7 з яких взагалі є діючими суддями Верховного Суду або суддями ВС у відставці) може суттєво вплинути на голосування, яке може закінчитись обранням меншої кількості членів ВРП, ніж потрібно.

Також, слід враховувати і те, що з чималою вірогідністю з’їзд може повернутися до практики обрання членів ВРП за квотами (по судовій спеціалізації та інстанції), що також може вплинути на підсумковий результат.

З огляду на те, що до відновлення розгляду дисциплінарних скарг на суддів ще далеко (про це нижче) навіть за умови формування повноважного складу ВРП, члени Ради правосуддя, ймовірно, сконцентруються як на питаннях, що залишились у спадок від минулого складу ВРП (звільнення суддів у відставку, відрядження суддів в інші суди, розгляд клопотань про відсторонення суддів, намагання вирішити фінансово-господарські проблеми судової влади, призначення нових членів ВККС, проблеми функціонування ЄСІТС тощо), так і на просуванні певних ініціатив у законодавче поле.

Так, у 2022 році у ВРП неодноразово наголошували, наприклад, на необхідності спростити процедуру добору на посади суддів. Також у ВРП пропонували переглянути строки притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, зробити подання скарг на суддів платним та позбавити Верховний Суд права переглядати рішення Вищої ради правосуддя.

Втім, надто високої ефективності у 2023 році очікувати від ВРП все ж, мабуть, не варто. Відомо, що і в минулі роки вплив ВРП на вирішення багатьох стратегічних проблем судової влади був досить умовним. Наприклад, з 2020 року спостерігається суттєве скорочення видатків держави на утримання судової влади. Такий стан речей має вкрай негативний вплив як на матеріально-технічне забезпечення судів, так і на заробітну плату працівників апаратів судів.

Досить низькою та здебільшого формальною у минулі роки була ефективність ВРП щодо протидії втручанню в діяльність як судової влади в цілому, так і окремих суддів зокрема.

Також помітно, що у минулі роки у багатьох державних і правоохоронних органів сформувалося досить скептичне ставлення до ВРП як до органу, побажання і пропозиції якого цілком можна ігнорувати.

Що буде з дисциплінарними скаргами на суддів

Одне з питань, яке найбільше хвилює юридичну спільноту – це відновлення дисциплінарної функції Вищої ради правосуддя.

Таке хвилювання цілком зрозуміле, адже з липня 2021 року Рада правосуддя взагалі не здійснює розгляд дисциплінарних скарг стосовно суддів.

Як передбачає судова реформа Володимира Зеленського, розгляд дисциплінарних скарг на суддів має відбуватись лише за участі автономного підрозділу у складі ВРП – Служби дисциплінарних інспекторів, яких ще потрібно відібрати на конкурсних засадах.

Втім, як вже неодноразово бувало в сучасній історії України, легко все виглядало тільки при розробці реформи.

На практиці ж виявилося так, що весь 2021 рік та початок 2022 року пройшли у своєрідному протистоянні між тодішнім складом Ради правосуддя і владою, яка під впливом іноземних партнерів та «професійної громадськості» намагалася або «переатестувати» діючих членів ВРП за допомогою спеціально створеної Етичної ради або змусити їх звільнитись з посад.

У підсумку, 22 лютого 2022 року більшість членів Ради правосуддя звільнилась з посад, а ВРП, таким чином, втратила повноважний склад.

На надто довгі строки формування нового складу ВРП вплинула як агресія РФ, що розпочалася 24 лютого, так і нова процедура обрання членів ВРП. З 2021 року до складу ВРП можуть обратись тільки ті кандидати, які пройшли через «сито» Етичної ради.

Темпи роботи Етичної ради, яка складається з трьох українських суддів та трьох іноземних експертів, високими, через низку організаційних причин, назвати складно. Наприклад, на оцінювання більше ніж 60 кандидатів на посади членів ВРП по квоті З’їзду суддів Етичній раді знадобився майже рік.

Конкурс на посади дисциплінарних інспекторів (їх буде щонайменше 24), між тим, можливий лише за наявності повноважного складу ВРП.

Крім того, досі невідомо, як реально він буде відбуватись. Справа у тому, що закон висуває надто жорсткі вимоги до кандидатів на посади дисциплінарних інспекторів.

Вони повинні мати 15 років стажу у сфері права (8 років обов’язково на посаді судді, прокурора, адвоката). При цьому заробітна плата пропонується на не надто високому рівні – 17,5 тис. гривень.

У підсумку, виходить так, що для відновлення розгляду дисциплінарних справ сформувати повноважний склад ВРП ще мало. Формування ж підрозділу дисциплінарних інспекторів взагалі може сильно затягнутися.

Ситуація дійшла вже до того, що тепер у владі пропонують або змінити закон і спростити процес добору дисциплінарних інспекторів, або ж попросити допомоги у іноземних партнерів, які нібито можуть запропонувати кращий вихід з ситуації.

Тим часом, дисциплінарні скарги на суддів у ВРП поступово накопичуються – відомо вже про майже 10 тисяч нерозглянутих скарг на суддів.

Чи буде сформована ВККС

Більш-менш зрозумілою виглядає ситуація з конкурсом на посади 16 членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів – головного кадрового органу судової влади.

Конкурс, який вже рік проводить Конкурсна комісія у складі трьох українських суддів та трьох іноземних експертів, як не дивно, взагалі не переобтяжений будь-якими процедурами.

Конкурс, наприклад, передбачає такі складові «як дослідження мотиваційного листа кандидатів», «аналіз відповідей кандидатів на додаткові запити Конкурсної комісії», «вивчення довідок від громадських організацій».

У підсумку, до фінальних співбесід, які відбудуться у січні-лютому 2023 року, були допущені 64 кандидати.

Будь-яких пояснень, чим 64 відібраних кандидата дійсно кращі за 237 інших кандидатів, які теж подали документи на конкурс, Конкурсна комісія надавати не стала.

Судячи з того, що в списку 64 осіб є аномальна кількість кандидатів, щодо яких раніше схвально відгукувалися різні антикорупційні громадські організації та окремі активісти, не виключено, що фінальний список з 32 рекомендованих для призначення на посади членів ВККС буде складений за своєрідною неофіційною квотою – частина списку буде складена з «фаворитів громадськості», а друга частина – все ж не тільки з доброчесних, але і професійних кандидатів.

Вирішальне слово, втім, залишиться за Вищої радою правосуддя, яка, вже маючи повноважний склад, повинна призначити 16 членів ВККС.  

Ще одна проблема, яка постане перед новим складом ВККС – за які процедури братись перш за все.

Чи розпочинати процедури, які не були доведені до кінця минулим складом Комісії (добір та конкурс на посади суддів першої інстанції, конкурс в апеляційні суди, конкурс на посади суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності, переведення суддів з одних судів в інші тощо)? Чи розпочинати все наново, з огляду на те, що ВККС не працювала з 2019 року і багато обставин вже змінилось? Чи все ж таки потрібно перш за все відновити процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів, яку не завершили близько 2 тис. суддів?

На такі непрості питання новому складу ВККС доведеться шукати швидкі відповіді, і від того, які відповіді будуть знайдені, буде залежати і довіра, зокрема, судової спільноти до Комісії.

До того ж, варто враховувати, що посади членів оновленої ВККС можуть зайняти правники, які не в повній мірі розуміють проблеми діяльності ВККС та шляхи їх вирішення. Відтак, щоб адаптуватись на нових посадах, членам ВККС може знадобитись певний час.

Чого очікувати від Конституційного Суду

У грудні 2022 року Конституційний Суд втратив одразу трьох суддів, які звільнились у відставку. У підсумку, в складі КСУ залишилось лише 13 суддів з 18 (не вистачає 3 суддів за квотою Верховної Ради та 2 судді за квотою З’їзду суддів України).

Очікувати призначення нових суддів у склад КСУ у найближчий час, скоріш за все, не варто. Як відомо, нових суддів КСУ, після зміни процедури добору суддів КСУ у грудні 2022 року, будуть добирати на посади за досить складною процедурою. Фактичний відбір суддів КСУ буде здійснювати Дорадча група експертів з 6 осіб, половину з яких складатимуть іноземні експерти.

Скільки часу необхідно для відбору суддів КСУ з огляду на нові умови, спрогнозувати навряд чи можливо. Адже спочатку як українська сторона, так і «міжнародники» мають сформувати склад Дорадчої групи.

Окрім того, Верховна Рада націлена ухвалити зміни у роботі самого КСУ шляхом прийняття закону про конституційну процедуру.

Стосовно ж безпосередньої роботи КСУ у 2023 році, то ймовірно, час від часу КСУ буде виносити рішення щодо окремих конституційних подань та скарг. Але навряд чи швидко будуть розглядатись подання та скарги, здатні принципово вплинути на життя країни чи окремі інституції.

Деякі конституційні подання і скарги знаходяться на розгляді КСУ вже досить тривалий час.

Наприклад, це подання стосовно розпочатої у 2019 році чергової реформи прокуратури, подання щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення («ринок землі»), подання щодо нової адміністративно-територіальної реформи, подання щодо створення і діяльності Етичної ради тощо. Рекордсменом є подання ще Верховного Суду України щодо окремих норм Закону «Про очищення влади», яке «зайшло» в КСУ ще у 2014 році.

У зв’язку з цим, у 2023 році цікаво буде подивитись, яка буде подальша доля як зазначених та і інших подань, які мають певне політичне підґрунтя.

Автор:В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.