Окремий інвестиційний суд і спрощений судовий процес: Руслан Стефанчук пояснив, як можуть захистити іноземних інвесторів

Під час круглого столу у Верховному Суді 6 березня заступник Міністра економіки України Олексій Соболев розповів, що зараз неможливо забезпечити державні інвестиції у державні підприємства, бо немає коштів на це. Тому загальна політика зараз Кабміну полягає у тому, що «державних підприємств не має бути, вони повинні бути виведені у приватний сектор», тобто, передані в приватні руки.

«Вони мають бути приватизовані та перейти у ФДМУ, або перетворитися в інші форми, аби залучати інвестиції через механізми державно-приватного партнерства», - зазначив він.

Стратегічні підприємства будуть перетворені в акціонерні товариства. Наприклад, щодо Енергоатому вже ухвалено окремий закон. З 3600 підприємств приблизно півсотні стратегічних залишаться у власності держави, розповів заступник міністра.

Сам круглий стіл був присвячений законопроекту про скасування Господарського кодексу. Нагадаємо, законопроект 6013, співавтором якого був спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, ухвалено у першому читанні 12 січня 2023 року.

Але, вочевидь, скасування Господарського кодексу – це лише перший крок.

Зокрема, як зазначив Стефанчук під час згаданого круглого столу, метою комплексу подальших заходів буде надання гарантій захисту в судах іноземним інвесторам.

Зокрема, надалі мова йтиме про те, щоб ухвалити спеціальний закон для захисту іноземних інвесторів, спростити господарський процес, можливо, створити спеціальний суд для них тощо.

Нагадаємо, на зустрічі з Послом США в Україні Бріджит Брінк голова Верховного Суду Всеволод Князєв зазначив, що розглядати справи про захист іноземних інвестицій можуть запропонувати окремому суду – Вищому суду з питань інтелектуальної власності: «Існує пропозиція додати до повноважень цього Суду захист інвестицій. Адже після перемоги Україна потребуватиме інвестицій для відбудови, й вони мають бути захищеними, а отже, до Суду має бути повна довіра».

В свою чергу, Руслан Стефанчук 6 березня зазначив наступне.

«Треба замислитися над оновленням матеріального законодавства. І найбільш важливим тут буде інвестиційне законодавство. Ненормально те, що на 32-му році незалежності ми послуговуємося законом про іноземні інвестиції, який був написаний на початку 90-х років.

Треба усвідомити, що Україна після перемоги повинна буде змагатися за ці інвестиції. А це означає, що питання номер один – нам треба розробити нове законодавство про інвестиції. Про те, які преференції зробити для іноземних і українських інвесторів, щоб вони почали вкладати в Україну.

І тому перше, з чим я звертаюся до суддів, давайте разом будемо робити все для розробки нового матеріального законодавства стосовно інвестицій. Це може бути закон, може бути Інвестиційний кодекс чи інша форма. Давайте зробимо так, щоб інвестор, обираючи на карті, обрав Україну.

Друге. Ніколи інвестиції не запрацюють, коли не буде довіри до органів, які здійснюють правосуддя у сфері інвестицій. І тому мені здається, що питанням номер два, але не менш важливим, є питання створення зрозумілого та спрощеного процесу, який би давав можливість розглядати питання, пов’язані з інвестиціями.

Говорять про те, що треба просто спростити господарське процесуальне законодавство, щоб ми могли гарантувати швидкий і законний розгляд цих спорів. Я є прихильником цього способу. І мені здається, що нам сьогодні треба переглянути дуже багато аспектів господарського процесу, який має бути легкий та спрощений, який швидко дає результат. Тому що кожний день «проволочки» у господарському процесі це все одно, що кожен день «проволочки» нашими партнерами по передачі Україні зброї. Інвестор не піде в такий суд, де справа буде розглядатися роками.

І тоді він буде шукати інші форми. Інші форми теж обговорюються, але мені здається, що вони мають бути предметом дискусій.

Перше – це запровадження якихось іноземних юрисдикцій в Україні, на кшталт того, як це було зроблено у Казахстані, Дубаї, Сінгапурі тощо. Я бачу тут певні ризики щодо створення дуалізму правової системи в Україні.

Другий підхід, який ми обговорювали с Всеволодом Князєвим, це створення при Вищому суді з питань інтелектуальної власності додаткового Інвестиційного суду.

Давайте дискутувати, але мені здається, що тут теж є певні питання, зокрема, що вважати інвестицією. І чим ми будемо навантажувати цей суд. І друге, яка довіра буде до судової влади, яка буде приймати рішення в цих спорах», - зауважив спікер.

Голова Верховного Суду Всеволод Князєв також окреслив подальше бачення захисту іноземних інвесторів.

«Ми кажемо багато років про те, що нам необхідне залучення іноземних інвестицій. Але на сьогодні, за 30 років такого суттєвого прогресу ми так в цьому і не досягли.

Тому ми маємо окреслити проблеми у цьому напрямі – що нам треба зробити, аби іноземний інвестор, приймаючи рішення інвестувати, розглянув України, обираючи, куди вкласти гроші. І ті ризики, які має ця інвестиція, і переваги, бо безумовно, Україна буде розвиватися швидко. Це означає, що рентабельність інвестицій буде на високому рівні, але і ризикованість інвестицій, яку буде оцінювати інвестор, теж для нього залишається на рівні сприйняття на високому рівні.

І звичайно, у цій площині, велике завдання буде покладено на суди господарської юрисдикції, бо це саме ті суди, які будуть розглядати справи щодо захисту іноземних та внутрішніх інвестицій», - зазначив голова Верховного Суду.

«Внутрішній інвестор купує підприємства в Іспанії, в ОАЄ, бо там є захист, і гроші не пропадуть. Ми маємо зробити так, щоб і внутрішній інвестор вкладав гроші в Україні. І в цьому є завдання господарських судів, які розглядають економічні відносини», додав він.

Разом з тим, за словами Князєва, зміни до регулювання економічної діяльності мають вноситися з розумом, адже навіть дрібні поправки можуть призвести до величезних змін в економіці.

«Ви всі прекрасно знаєте про справу, яка розглядалася Великою Палатою Верховного Суду щодо процентної ставки по кредитах і дії після закінчення кредитного договору. Ці зміни призвели до подорожчання кредитних відносин. З одного боку, був захищений позичальник, з іншого боку, банківський сектор почав перестраховуватися, це призвело до зростання процентної ставки, подорожчання кредитів і певною мірою до інфляції.

Це просто приклад, як навіть дрібна зміна у правовому регулюванні може вплинути на економіку країни. Якщо ж ми говоримо про глобальні зміни, вони теж мають бути продумані, як і всі наслідки від таких змін», зазначив голова ВС.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.