Дискреційні повноваження НКРЕКП стосовно визначення розміру штрафу за порушення у сфері енергетики: позиція ВС

11:30, 21 травня 2023
Визначення конкретного розміру штрафної санкції за порушення у сфері енергетики належить до дискреційних повноважень Регулятора, - Верховний Суд.
Дискреційні повноваження НКРЕКП стосовно визначення розміру штрафу за порушення у сфері енергетики: позиція ВС
Джерело фото: ua-energy.org
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Верховний Суд переглянув у касаційному порядку справу за позовом Публічного акціонерного товариства до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії.

Спір у цій справі виник у зв’язку із прийняттям НКРЕКП постанови про накладення штрафу на Товариство за порушення вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а також  Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії (далі – Ліцензійні умови). Не погоджуючись з цим, Товариство звернулося з позовом до суду, в якому просило визнати протиправними та скасувати спірні пункти постанови Регулятора.

Суди першої та апеляційної інстанцій позов задовольнили повністю, виходячи з того, що приймаючи спірну постанову, НКРЕКП діяла необґрунтовано, не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України.

Однак Верховний Суд лише частково підтримав такі висновки судів попередніх інстанцій, частково задовольнив касаційну скаргу НКРЕКП, скасувавши рішення судів попередніх інстанцій у частині задоволення позову про скасування пунктів 1 та 3 спірної постанови та ухвалив у цій частині нове рішення про відмову у задоволені позову; в іншій частині судові рішення залишено без змін.

Зокрема, скасовуючи пункт 1 спірної постанови Регулятора, яким визначено розмір штрафу за виявлені під час перевірки Товариства порушення вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та Ліцензійних умов, суди попередніх інстанцій вказали на існування низки об`єктивних обставин, які, за висновком судів, свідчать про відсутність вини Товариства у вчинені цих порушень, а також на формальність деяких порушень, які не могли спричинити серйозних наслідків для функціонування ринку електричної енергії та порушення прав споживачів.

Проте Верховний Суд не погодився з такими висновками та зазначив, що за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню, а також за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, пунктом 4 частини четвертої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено застосування Регулятором штрафу від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому частина п’ята цієї ж статті вимагає від Регулятора при визначені конкретного розміру санкції врахування серйозності і тривалості правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

Крім того, Суд врахував міжнародні зобов’язання, прийняті Україною відповідно до статті 338 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (ратифіковано із заявою Законом № 1678-VII від 16 вересня 2014 року), та положення Договору про заснування Енергетичного Співтовариства (Україна приєдналась 1 лютого 2011 року).

Оскільки судами у цій справі було встановлено виявлення НКРЕКП під час здійснення планової перевірки Товариства більше двадцяти порушень вимог нормативно-правових актів, що регулюють засади функціонування ринку електричної енергії, та Ліцензійних умов, а також враховуючи, що деякі порушення на момент розгляду цієї справи у судах не були усунені, з огляду на особливі вимоги, що висуваються до суб`єкта господарювання, який здійснює діяльність на ринку електричної енергії, та підвищену відповідальність цих суб’єктів, Суд дійшов висновку, що застосування до Товариства штрафної санкції у визначеному Регулятором розмірі відповідає засадам пропорційності та співмірності, а отже, пункт 1 спірної постанови НКРЕКП прийнятий у межах повноважень та у порядку, визначеному законом.

У цій справі Верховний Суд сформулював правові висновки, відповідно до якого належне, своєчасне та у повному обсязі виконання всіх вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а також ліцензійних умов з розподілу електричної енергії спрямовано на забезпечення безперебійної роботи ринку електричної енергії, забезпечення належної якості послуг на ринку електричної енергії, що надаються учасниками ринку; належне виконання інвестиційних програм та планів розвитку системи розподілу відповідними субʼєктами господарювання гарантує безпечну експлуатацію об`єктів електроенергетики, підвищення енергоефективності, захист навколишнього природного середовища, а також виконання міжнародних зобов`язань України.

Якщо за результатом проведеної у встановленому порядку перевірки НКРЕКП виявлено порушення у діяльності суб`єкта господарювання, вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених частиною четвертою з урахуванням вимог частини п`ятої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» та встановлених судами обставин справи, є дискреційним повноваженням НКРЕКП.

Постанова Верховного Суду від 21 березня 2023 року у справі №640/17821/21 (адміністративне провадження № К/990/30374/22).

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Сьогодні день народження святкують
  • Святослав Пограничний
    Святослав Пограничний
    шеф-редактор Судово-юридичної газети, глава Першої правової медіагрупи
  • Марина Оздоба
    Марина Оздоба
    суддя Святошинського районного суду міста Києва