Рада схвалила законопроєкт про виключення конфіскації майна в якості покарання за окремі правопорушення

Верховна Раді ухвалила у першому читанні законопроєкт №8235  авторства групи депутатів з фракції «Слуга народу» серед яких очільник профільного комітету Сергій Іонушас про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України щодо усунення суперечностей у караності кримінальних правопорушень, яким пропонується усунути суперечності між положеннями Загальної частини Кримінального кодексу та санкціями особливої частини документу та виключити конфіскацію майна в якості покарання за окремі правопорушення. За відповідне рішення проголосували 279 народних депутатів.

Як зазначається у пояснювальній записці, згідно ч. 2 ст. 59 КК у разі, якщо кримінальне правопорушення не є злочином проти основ національної безпеки України чи громадської безпеки, то конфіскація майна може бути встановлена за нього лише якщо воно є тяжким чи особливо тяжким корисливим злочином. Всупереч цьому припису, конфіскація майна встановлена:

а) у санкції ч. 2 ст. 201-2 КК(незаконне використання гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку) – за корисливий нетяжкий злочин

б) у санкціях ч. 1 ст. 436-1(Виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, у тому числі у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік або їх фрагментів на всій території України) та ч. 2 ст. 436-2- КК(виготовлення матеріалів, у яких міститься виправдовування агресії РФ) – за некорисливі нетяжкі злочини,

в) у санкціях ч. 2 ст. 436-1(Виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, у тому числі у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік або їх фрагментів на всій території України вчинені представником влади або групою осіб) та ч. 3 ст. 436-2 КК(виправдовування російської агресії чи поширення матеріалів, які її виправдовують) – за некорисливі тяжкі злочини.

Законопроєктом пропонується виключити конфіскацію майна з санкцій зазначених статей.

Автори додають, що згідно ч. 2 ст. 55 КК позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання (крім спеціальних випадків, коли воно передбачене за злочини проти основ національної безпеки України, а також злочини, передбачені ст.ст. 157-160 і 286-1 КК), встановлюється на строк від 1 до 3 років.

Всупереч цьому припису цей вид покарання встановлений:

а) в ч. 2 ст. 206 КК(протидія законній господарській діяльності вчинена за попередньою змовою або групою осіб) – на строк від двох до чотирьох років;

б) в ч. 3 ст. 206 КК(протидія законній господарській діяльності, вчинена організованою групою, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднана з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я, або така, що заподіяла велику шкоду чи спричинила інші тяжкі наслідки) – на строк від трьох до п’яти років;

в) в ч. 4 статті 220-1 КК(Умисне пошкодження або знищення керівником або іншою службовою особою банку бази даних про вкладників або вчинення дій, що унеможливлюють ідентифікацію вкладника за інформацією, наявною у базі даних про вкладників, або вчинення дій, наслідком яких є незаконне збільшення суми витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, пов’язаних з виведенням банку з ринку, або унеможливлюють початок здійснення виплат коштів вкладникам неплатоспроможного банку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб")

г) в ч. 1 статті 220-2(фальсифікація фінансових документів) і в ч. 1 ст. 365-2(Зловживання своїми повноваженнями аудитором, нотаріусом, оцінювачем, уповноваженою особою або службовою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, іншою особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, у тому числі послуг експерта, арбітражного керуючого, приватного виконавця, незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді (під час виконання цих функцій), або державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації прав, державним виконавцем, приватним виконавцем з метою отримання неправомірної вигоди, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб) – на строк до десяти років;

Законопроєктом пропонується у всіх цих санкціях привести строк позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю у відповідність до приписів ст. 55 КК.

Крім цього відповідно до ч. 2 ст. 61 КК покарання у виді обмеження волі встановлюється на строк від одного до п’яти років. Разом з тим у санкції ч. 1 ст. 213 КК(Порушення порядку здійснення заготівлі металобрухту та операцій з металобрухтом) цей вид покарання встановлений на строк «до одного року». Пропонується виправити цю колізію.

Як повідомляла «Судово-юридична газета», Верховна Рада схвалила законопроєкт, яким зокрема врегулювала питання управління підсанкційними активами.

Автор: Ярослав Конощук

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.