Суддя КСУ Галина Юровська прокоментувала зміст Рішення щодо неконституційності санкції за переміщення товарів через кордон з приховуванням від митного контролю

Як відомо, 6 липня Конституційний Суд України опублікував повний текст Рішення, яким визнав неконституційною норму Митного кодексу про штраф у 100% і конфіскацію товарів, переміщених з приховуванням від митного контролю. При цьому КСУ відтермінував втрату чинності цією нормою на 6 місяців і встановив Верховній Раді строк для того, аби вона врегулювала це питання. Суддями–доповідачами у справі виступили Володимир Мойсик та Галина Юровська.

Про ключові юридичні позиції даного Рішення КСУ від 5 липня 2023 року № 5-р(ІІ)/2023 розповіла суддя-співдоповідачка Галина Юровська.

«Конституційний Суд України в Рішенні від 5 липня 2023 року визнав неконституційним окремий припис статті 483 Митного кодексу України, що встановлює санкцію за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон з приховуванням від митного контролю.

Однак зауважу, що зовсім не йдеться про контрабанду, яка передбачена статтею 201 Кримінального кодексу України.

Конституційний Суд у своїх рішеннях неодноразово підкреслював важливість захисту митних інтересів та митної безпеки України.

За порушення митних правил установлено адміністративну відповідальність. Верховна Рада України в межах своїх повноважень передбачила у статті 483 Митного кодексу України, що переміщення та дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, є адміністративним правопорушенням.

Однак абзац другий частини першої статті 483 Кодексу визначає безальтернативну санкцію, що за ці дії накладається штраф у розмірі 100% вартості товару безпосередніх предметів порушення митних правил із конфіскацією цих товарів.

Парламент у своїй відповіді на запит Конституційного Суду України зауважував, що в конституційних скаргах правильно зазначено, що ці приписи містять безальтернативні санкції, які є значним матеріальним тягарем для порушника, і Верховна Рада визнала, що остаточне розв’язання цих питань має здійснюватися через подальше законодавче врегулювання.

Конституція України гарантує кожній особі індивідуальний характер юридичної відповідальності. Однак за такої безальтернативної санкції суди під час розгляду справ про порушення митних правил за частиною першою статті 483 Кодексу не можуть забезпечити індивідуалізацію такої відповідальності, оскільки в оспорюваних приписах немає інших стягнень, неможлива зміна розміру відсотків, за якими визначають штраф, і, крім того, у цій статті передбачено обов’язковість конфіскації. Неможливість вибору судом виду та розміру адміністративного стягнення з урахуванням обставин, а саме: характеру вчиненого діяння, форми вини і характеристики особи, наявності обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, фактично унеможливлює справедливий розгляд справи судом.

Крім того, що санкція статті містить 100% штраф вартості предметів, вона передбачає також обов’язкову конфіскацію товарів, які є предметом адміністративного правопорушення.

Тут Конституційний Суд досліджував відповідність цієї санкції статті 41 Конституції України, яка передбачає право приватної власності, що воно є непорушним, конфіскація має бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі і порядку, встановлених законом. Так, право власності не є абсолютним, воно може бути обмежено, але таке втручання має здійснюватися, по-перше, відповідно до вимог закону, має відповідати правомірній меті, у цьому випадку це захист митних інтересів, митної безпеки, однак ключовим у зазначеному дослідженні було те, чи є тут принцип домірності, який вимагає досягнення розумного справедливого балансу, розумного співвідношення між інтересами особи і суспільства.

Під час обмеження права власності в інтересах суспільства домірними вважають такі заходи, які є найменш обтяжливими для прав і свобод приватних осіб з-поміж усіх доступних для застосування заходів.

Конституційний Суд також урахував у своєму рішенні практику Європейського суду з прав людини. З огляду на це я хочу зазначити, що ще півтора року тому 13 січня 2022 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення «Краєва проти України», у якому безпосередньої досліджував санкцію статті 483 Митного кодексу і зазначив: штраф у розмірі, що дорівнює вартості товару, - що є дуже великою сумою, - та конфіскація товару, що є обов’язковими заходами без жодних винятків; відсутність дискреції не дає можливості українським судам врахувати індивідуальні обставини, що позбавляють сенсу будь-яку оцінку судом.

Подібна жорстка система не здатна забезпечити потрібний справедливий баланс між вимогами загального інтересу та захистом прав особи на власність», - зазначила Галина Юровська.

Окремо вона підкреслила, що Конституційний Суд у своєму Рішенні чітко прописав, що відтерміновується втрата чинності абзацу другого частини першої статті 483 Кодексу, яка фактично визнана неконституційною, на шість місяців, для того, щоб унеможливити непритягнення осіб до відповідальності за порушення митних правил.

Отже, Верховна Рада з дня ухвалення цього Рішення, але не пізніше шести місяців, має привести відповідне нормативне регулювання, встановлене абзацом другим частини першої статті 483 Кодексу, що визнаний неконституційним, у відповідність із Конституцією України і цим Рішенням.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.