Довічний статус публічної особи для депутатів, суддів ВС, членів ВККС та ВРП, – стала відома фінальна редакція законопроекту

Верховна Рада вже 17 жовтня може проголосувати в цілому за законопроект, який вводить довічний статус публічно значущої особи для народних депутатів, суддів Верховного Суду, членів ВККС, Вищої ради правосуддя та інших топ-посадовців. Отже, їх правочини будуть перевіряти не лише протягом 3 років після звільнення, як зараз, а все життя (якщо знов не змінять законодавство).

Так, як раніше писала «Судово-юридична газета», Комітет Верховної Ради з питань фінансів доопрацював законопроект 9269-д про внесення змін до Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо політично значущих осіб (так званих РЕР – politically exposed persons). Відповідна порівняльна таблиця до другого читання від 16 жовтня опублікована на сайті парламенту.

Даний законопроект викликає значні дискусії у середовищі народних обранців, однак він є вимогою МВФ. Так, наприклад, народний депутат від «Слуги народу» Віталій Безгін хоча і зазначив, що цей законопроект є «останнім кроком для того, щоб Верховна Рада виконала 100% вимог з боку ЄС щодо відкриття перемовин про членство вже в цьому році», однак зауважив, що «такий пожиттєвий статус де-факто законсервує сферу державних топ-посадовців назавжди».

«Жодна притомна людина з приватного сектору після цього не піде на державну службу. Відповідно і про будь-яку public administration reform можна забути.

Але забути не вийде. Бо саме реформа державного управління є наскрізною складовою, що буде стосуватись програми підтримки України з боку ЄС на 50 млрд євро. Парадокс, але одна з вимог щодо України в цьому році прямо суперечить вимозі, що буде ключовою вже в році наступному.

Що з цим всім роботи? Попри м'яко кажучи сумнівну якість регулювання, що пропонує законопроект, голосувати ЗА ту редакцію, яка задовольняє європейських партнерів. Розуміючи всі ризики та наслідки. Бо треба тверезо дивитись на речі і усвідомлювати той факт, що суспільство не пробачить, якщо історичний шанс на шляху до ЄС буде змарновано. А також не забувати, що наша обороноздатність та і загалом дієздатність, як держави, наразі напряму залежить від грошових вливань партнерів.

Одразу ж після заходити в нормальні перемовини щодо потреби коригувати дані норми у наступному році, під час голосувань законопроектів, що будуть стосуватись публічного сектору. Щоб не вийшло, як в цій ситуації, коли минулого тижня представники Єврокомісії ледь не вперше почули про практичні ризики такого підходу до ПЕПів і їх вплив на систему державного управління в Україні, принаймні у мене склалося саме таке враження», зазначив він.

Що передбачає законопроект

Отже, у фінальній редакції від 16 жовтня пропонується скасувати обмеження в три роки з дня звільнення, після спливу яких зараз особа вже не відноситься до категорії публічних діячів.

Відповідні зміни вносять до пунктів 20, 28 та 37 ст. 1 Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Таким чином, статус РЕР більше не буде обмежуватися трьома роками після звільнення для діячів, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях, іноземних публічних діячів та національних публічних діячів. Останні – це фізичні особи, які виконують або виконували протягом в Україні визначні публічні функції, а саме:

• Президент, Прем’єр-міністр, члени Кабінету Міністрів та їх заступники;
• керівник постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом, його заступники;
• керівник та заступники керівника Державного управління справами;
• керівники апаратів (секретаріатів) державних органів, що не є державними службовцями, посади яких належать до категорії "А";
• Секретар та заступники Секретаря РНБО;
• народні депутати України;
• Голова та члени Правління Національного банку, члени Ради НБУ;
• голови та судді Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів;
• члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;
• Генеральний прокурор та його заступники;
• Голова СБУ та його заступники;
• Директор НАБУ та його заступники;
• Директор ДБР та його заступники;
• Директор Бюро економічної безпеки України та його заступники;
• Голова та члени Нацради з питань телебачення і радіомовлення, Голова та члени АМКУ, Голова НАЗК та його заступники, Голова та члени Рахункової палати, Голова та члени ЦВК, голови та члени інших державних колегіальних органів;
• надзвичайні і повноважні посли;
• начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України, командувачі Сухопутних військ ЗСУ, Повітряних Сил ЗСУ, Військово-Морських Сил ЗСУ;
• державні службовці, посади яких належать до категорії "А";
• керівники органів прокуратури, керівники обласних територіальних органів Служби безпеки України, голови та судді апеляційних судів;
• керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних та казенних підприємств, господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких прямо чи опосередковано перевищує 50%;
• члени керівних органів політичних партій.

Ч. 2 статті 8 доповнюється нормою про те, що суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний повідомляти спеціально уповноважений орган про порогові фінансові операції, що відповідають ознакам, визначеним абзацами другим, третім і шостим частини першої статті 20 цього Закону, протягом п’яти робочих днів з дня їх проведення (спроби проведення). Тобто, йдеться також і про обов’язок повідомляти про фінансові операції електронного резидента (е-резидента).

 У новій редакції викладається п. 2 ч. 3 ст. 9 Закону стосовно повноважень відповідального працівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

Так, відповідно до чинної редакції на такого працівника покладається забезпечення повідомлення спеціально уповноваженого органу про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників клієнта, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ЄДР), та інформацією про кінцевих бенефіціарних власників, отриманою суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки клієнта.

Відповідно до нової редакції на нього покладається забезпечення повідомлення держателя ЄДР про виявлені розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності клієнта, що містяться в ЄДР, та інформацією про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності клієнта, отриманою суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки клієнта.

У статті 11 визначено, що національний публічний діяч зобов'язаний повідомляти суб'єкта первинного фінансового моніторингу на його запит про виконання (припинення виконання) національним публічним діячем визначних публічних функцій.

Також встановлюється, що суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен забезпечити належне застосування ризик-орієнтованого підходу під час обслуговування клієнтів, які є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов’язаними з політично значущими особами, з метою встановлення обґрунтованого рівня ризику діловим відносинам (проведенню фінансової операції без встановлення ділових відносин), унеможливлення безпідставної відмови від здійснення фінансових операцій та/або встановлення (продовження) ділових відносин.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу несе відповідальність за неналежне застосування до клієнтів, які є політично значущими особами, членами їх сімей та/або особами, пов’язаними з політично значущими особами, ризикорієнтованого підходу, включаючи встановлення необґрунтованого рівня ризику діловим відносинам (проведенню фінансової операції без встановлення ділових відносин) та/або вжиття щодо них непропорційних заходів відповідно до категорії ризику, безпідставну відмову від встановлення (підтримання) ділових відносин та/або проведення фінансової операції.

У разі відмови клієнту, який (бенефіціарний власник якого) є політично значущою особою, членом її сім'ї та/або особою, пов’язаною з політично значущою особою, від встановлення (підтримання) ділових відносин та/або проведення фінансової операції суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний протягом п'яти робочих днів надати такому клієнту пояснення з обґрунтуванням причини такої відмови у письмовій формі.

У разі якщо з дня припинення виконання політично значущою особою визначних публічних функцій минуло більше 12 місяців і фінансові операції, що проводилися такою особою протягом цього часу, становили низький ризик, а також суб’єктом первинного фінансового моніторингу не виявлено ознак, що ділові відносини з членами її сім’ї та особами, пов’язаними з нею, становлять ризики, такий суб’єкт первинного фінансового моніторингу не вживає (припиняє вживати) щодо членів сім'ї політично значущої особи та осіб, пов’язаних із нею, заходів, визначених пунктами 2–4 цієї частини (тобто, одержувати дозвіл керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу для встановлення (продовження) ділових відносин, проведення (без встановлення ділових відносин) фінансових операцій на суму, що дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону (незалежно від того, проводиться така фінансова операція одноразово чи як кілька фінансових операцій, що можуть бути пов’язані між собою); вживати достатніх заходів з метою встановлення джерела статків (багатства) та джерела коштів, з якими пов’язані ділові відносини чи операції з такими особами; здійснювати на постійній основі поглиблений моніторинг ділових відносин).

Також уточнюється, що Мінюст здійснює державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії здійснюються щодо осіб, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, трастами та іншими подібними правовими утвореннями.

Крім того, пропонується встановити, що до суб’єкта первинного фінансового моніторингу можуть бути застосовані штрафи до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення вимог щодо виявлення належності клієнтів та інших осіб до політично значущих осіб, членів їх сімей, осіб, пов’язаних з ними, у випадках, передбачених законодавством, неналежне застосування ризик-орієнтованого підходу в частині встановлення діловим відносинам (проведенню фінансової операції) з такими особами необґрунтованого рівня ризику, вжиття щодо них непропорційних заходів відповідно до категорії ризику, безпідставну відмову таким особам від встановлення (підтримання) ділових відносин та/або проведення фінансової операції.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.