Вимоги поліцейського, що виражені у категоричній формі, мають бути законодавчо обґрунтовані. Крім того, рапорт працівників поліції, які склали протокол про адміністративне правопорушення, не є достатнім та переконливим доказам винності особи без інших доказів. На цьому наголосив у своїй постанові від 12 жовтня 2023 року суддя Бориславського міського суду Львівської області (справа № 438/1423/23).
Обставини справи
21 вересня 2023 року до Бориславського міського суду Львівської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності водія за ст. 185 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення громадянин вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП – злісну непокору законному розпорядженню поліцейського при виконанні ним службових обов`язків. А саме при зупинці транспортного засобу за порушення правил ПДР не пред`явив документів (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), чим порушив пп. 1 п. 1 ст. 16 Закону «Про дорожній рух» та не виконав п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону «Про Національну поліцію» .
В судовому засіданні чоловік заперечував свою вину у вчиненні правопорушення. Пояснив, що їхав на автомобілі у м. Бориславі. Був зупинений працівниками поліції, які попросили пред`явити документи. Він, вважаючи що не порушував Правил дорожнього руху, попросив їх пред`явити докази порушення ПДР. Після тривалих перемовин, пред`явив посвідчення водія в «Дії». Після чого йому повідомили, що вбачають в нього ознаки алкогольного сп`яніння, пропонували пройти відповідний тест.
Водій відмовився, оскільки не перебував у стані сп`яніння, вимагав викликати інший екіпаж поліції, оскільки вважав, поліцейський, який його зупинив, чинив протизаконні дії. Коли приїхав інший екіпаж, водій пройшов відповідне обслідування на стан алкогольного сп`яніння, результат був негативний. Інспектор поліції протиправно застосував щодо нього кайданки. Його насильно було доставлено у підрозділ поліції.
Адвокат підтримав пояснення свого підзахисного, зауважив, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки його дії не містять ознак правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП. Будь-якого належного та переконливого доказу невиконання законної вимоги поліцейського суду не надано. Протокол про адміністративне правопорушення та рапорт окремо без інших доказів, пояснення свідків, не можуть бути достатніми та переконливими доказами винуватості особи. Просив закрити провадження.
Що вирішив суд
Суддя прийшов до наступного висновку.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ст.185 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.
Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185КУпАП виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов`язків.
Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Відтак, відповідно до ст.185 КУпАП, злісна непокора повинна проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов`язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Разом з цим, зміст статті 185КУпАП обов`язково передбачає наявність законної вимоги поліцейського. Вимоги поліцейського та їх розпорядження акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, мають бути законодавчо обґрунтовані.
Суд прийшов до висновку, що в діях водій відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, виходячи з наступного.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що законна вимога працівника поліції полягала в пред`явленні водієм документів.
Невиконання водієм такої вимоги тобто порушення вимог п. 2.4 ПДР України, як вважає суд, слід розцінювати як керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тобто вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 126 КУпАП.
Доказів агресивної та зухвалої поведінки водія в бік працівників поліції, які би могли свідчити про наявність в діях особи правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, не надано. Рапорт працівників поліції, які склали протокол про адміністративне правопорушення, не є достатнім та переконливим доказам винності особи без інших доказів, а такі відсутні.
Будь-яких інших, належних та переконливих доказів вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, в тому числі відеозапису з нагрудної камери поліцейського, який відмічений як додаток до протоколу, суду не надано.
Крім цього, суддя звернув увагу на те, що постановою суду від 5 вересня 2023 року адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності водія за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення було повернуто до ВП №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області для належного оформлення.
Зазначене судове рішення працівниками поліції не виконано.
Крім цього, як вбачається із протоколу від 23 серпня 2023 року іншими чорнилами було дописано: «а саме злісна непокора законному розпорядженню поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а саме при зупинці транспортного засобу за порушення правил ПДР України, не пред`явив документів (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), чим порушив пп.1 п.1 ст.16 ЗУ Про дорожній рух» та не виконав п.2 ч.1 ст.32 ЗУ «Про національну поліцію», тобто зазначений протокол складався у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Таким чином, обставини викладені у протоколі не відповідають складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та не підтверджуються доказами наявними в справі. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КпАП.
Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту скоєння водієм адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» ("Malofeyevav. Russia", рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що "…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Таким чином, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стаття 62 Конституції України визначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, вина водія у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, є недоведеною.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до однозначного висновку що в діях водія відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, у зв`язку із чим він не підлягає адміністративній відповідальності за ст. 185 КУпАП, відповідно до вимог п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.