Верховний Суд пояснив, хто не має права оскаржувати рішення щодо виконання вироку

12:49, 10 червня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Об’єднана палата ККС ВС вказала, що ст. 539 КПК України передбачає можливість апеляційного оскарження ухвал суду, постановлених у порядку виконання вироку, але безпосередньо не визначає конкретного суб’єкта такого оскарження.
Верховний Суд пояснив, хто не має права оскаржувати рішення щодо виконання вироку
Фото: Суспільне
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою особи, яка не має права її подавати, – суд апеляційної інстанції має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.

Таких висновків дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 621/3410/23.

У цьому кримінальному провадженні ухвалою місцевого суду відмовлено в задоволенні подання центру пробації про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування покарання, призначеного вироком суду. Апеляційний суд закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою центру пробації та повернув скаргу апелянту як такому, що не належить до осіб, визначених ч. 1 ст. 393 КПК України, які є суб’єктами апеляційного оскарження. У касаційній скарзі представник органу пробації зазначив про обмеження апеляційним судом права органу пробації на оскарження судового рішення та неврахування його процесуальної ролі – контролю за поведінкою засудженого.

Оцінюючи зазначені касаційні вимоги, об’єднана палата ККС ВС вказала, що ст. 539 КПК України передбачає можливість апеляційного оскарження ухвал суду, постановлених у порядку виконання вироку, але безпосередньо не визначає конкретного суб’єкта такого оскарження.

Жодною нормою КПК України не передбачено можливості оскаржувати судові рішення, ухвалені в порядку виконання вироку, тими суб’єктами, до компетенції яких належить виконання судового рішення. Вочевидь, що виконання судового рішення належить до компетенції держави, а отже саме прокурор як суб’єкт, який у кримінальному провадженні виконує функцію обвинувачення, а надалі забезпечує виконання судового рішення, представляє позицію всіх органів, до повноважень яких належить виконання судового рішення. До компетенції органів та установ виконання покарань належить забезпечення виконання вироку, і вони можуть порушувати питання про його виконання (зокрема про порядок, спосіб тощо). Однак судовими рішеннями, прийнятими за результатами розгляду відповідного клопотання (подання), будь-які права чи інтереси цих органів або установ порушуватися не можуть.

З постановою ОП ККС ВС від 1 червня 2026 року у справі № 621/3410/23 (провадження № 51-603кмо26) можна буде ознайомитись в ЄДРСР.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group