Штучний інтелект і технології можуть значно допомогти у роботі суддям, але не замінити їх, — Висновок КРЄС

17:10, 28 грудня 2023
Незалежний нагляд за технологіями, які використовує судова система, має здійснювати орган всередині судової влади, - Консультативна рада європейських суддів (КРЄС) у своєму свіжому Висновку не лише детально описала, як суди можуть використати у своїй роботі переваги технологій, але й перелічила застереження. Висновок прокоментував «Судово-юридичній газеті» суддя КСУ, представник від України в КРЄС Віктор Городовенко.
Штучний інтелект і технології можуть значно допомогти у роботі суддям, але не замінити їх, — Висновок КРЄС
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Цифровізація поступово охоплює різні сфери життя в Україні, у тому числі судочинство. З 18 жовтня 2023 року, як відомо, запроваджена обов’язкова реєстрація і подання до суду документів через Електронний кабінет для широкого кола суб’єктів, що планувалося реформою 2017 року. Постає питання запровадження дистанційного правосуддя, повернення до ідеї «хмарної» архітектури ЄСІТС і використання штучного інтелекту. Технології можуть забезпечити безперервний доступ до суду, коли неможливо працювати у звичному режимі, з чим стикнулися українські суди під час пандемії та повномасштабного вторгнення.

Технології відкривають і нові можливості, які допоможуть судам зосередитися на головному – правосудді, та візьмуть на себе «технічну» частину роботи, а також дозволять своєчасно виявляти тенденції у практиці та реагувати на них. Ці можливості детально описала у своєму свіжому Висновку № 26 (2023) від 1 грудня 2023 року під назвою «Рухаючись вперед: використання асистивних технологій у судочинстві» Консультативна рада європейських суддів (КРЄС). «Використання технологій суспільством продовжуватиме розвиватися, а суди та судова влада повинні йти в ногу з такими подіями», - підкреслено у Висновку.

Втім, КРЄС назвала і ризики, які неодмінно супроводжують переваги використання асистивних, тобто, допоміжних технологій під час здійснення правосуддя. Зокрема КРЄС застерегла від того, що технологія не повинна використовуватися для прогнозування рішення окремого судді, а також зауважила, що технології не повинні знеохочувати або перешкоджати критичному мисленню суддів.

Існує й загроза для інституційної незалежності судової влади, оскільки процес ухвалення рішень може опинитися у руках тих, хто розробляє інструменти обробки даних.

«Держави-члени повинні створити там, де вони ще не існують, національні органи з питань нагляду за захистом даних судової влади в процесі здійснення правосуддя. Такі органи повинні бути створені всередині судової влади», - підкреслює КРЄС у Висновку.

Сфера дії Висновку обмежується використанням конкретних форм сучасних технологій, включаючи застосування штучного інтелекту (ШІ) для допомоги «людському» правосуддю, які використовуються або можуть використовуватися судовими органами, включаючи засоби обробки даних, електронне подання документів та процедури, системи відстеження та управління справами, а також аудіо- та відеоконференції.

При підготовці КРЄС опиралася на свої попередні документи, зокрема Велику хартію суддів (2010) та Висновок КРЄС № 14 (2011) «Правосуддя та інформаційні технології (ІТ)». Окрім того, було враховано відповідні документи Ради Європи, наприклад, Європейську етичну хартію щодо використання штучного інтелекту (ШІ) в судових системах та їхньому середовищі (2018) Європейської комісії з питань ефективності правосуддя (CEPEJ), Керівні принципи CEPEJ щодо електронного подання документів до суду (e-filing) та цифровізації судів (2021), Керівні принципи CEPEJ щодо проведення судових проваджень у режимі відеоконференції (2021), Рекомендацію Комітету міністрів щодо впливу алгоритмічних систем на права людини CM/Rec (2020)1, Рекомендацію Комітету міністрів щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення функціонування правосуддя (Принцип 9) R (84) 5, Резолюцію Парламентської асамблеї про необхідність демократичного управління штучним інтелектом № 2341 (2020), Звіт Парламентської асамблеї щодо здійснення правосуддя за алгоритмом – роль штучного інтелекту в поліцейській діяльності та системах кримінального правосуддя (2020) тощо.

Нагадаємо, що Україну у складі КРЄС представляють суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко (представник від України в КРЄС) та суддя Верховного Суду, голова Комітету Ради суддів України з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів Єгор Краснов (заступник представника).

Віктор Городовенко прокоментував «Судово-юридичній газеті» ключові аспекти даного Висновку. Зазначимо, що його обрано до складу робочої групи, яка є відповідальною за представлення на 25-ому пленарному засіданні КРЄС наступного висновку, що стосується дисциплінарної відповідальності суддів.

Віктор Городовенко

суддя Конституційного Суду України,

представник від України в

Консультативній раді європейських суддів

Відповідно до мандату, покладеного на неї Комітетом міністрів, Консультативна рада європейських суддів (КРЄС) підготувала Висновок №26 (2023) під назвою «Рухаючись вперед: використання асистивних технологій у судочинстві». Цей Висновок слід розглядати у взаємозв’язку з Висновком № 14, маючи на увазі, що останній був підготовлений тоді, коли використання та характер технологій перебували на ранній стадії розвитку.

У Висновку враховано відповіді членів КРЄС на опитувальник для його підготовки. Ці відповіді показують широкий спектр розвитку та використання технологій. Усі держави-члени використовують їх певною мірою. Використання варіюється від аудіофіксації судових засідань до електронних систем ведення справ, електронного управління справами та відеоконференцій, причому останнє набула особливого використання внаслідок пандемії Covid-19. Кілька держав-членів наближаються до 100% використання електронного документообігу.

Використання штучного інтелекту (ШІ) у здійсненні правосуддя залишається на початковій стадії розвитку. Там, де використовується ШІ, таке застосування, як правило, зосереджується на адміністративних завданнях, наприклад, програмах перетворення мовлення в текст (диктування), мовному перекладі та автоматичному знеособленні судових рішень і наказів. У відповідях членів КРЄС також наголошувалося на необхідності забезпечити, щоб остаточна відповідальність за судові рішення залишалася за людиною, оскільки ШІ має радше підтримувати, а не замінювати суддів.

Разом з тим, у Висновку №26 (2023) акцентовано увагу, що він не поширюється на вебтрансляцію судових процесів, використання ШІ для ухвалення рішень як заміну рішень людини або використання технологій будь-ким, окрім судової влади чи судової адміністрації.

Цей Висновок базується на попередньому проєкті підготовленому експертом КРЄС, який призначений Радою Європи, ‒ д-р Джоном Сорабджі (доцент, Університетський коледж Лондона).

Окрім цього, відповідно до мандату і повноважень на 2024 ‒ 2027 роки КРЄС підтвердила свою незмінну роль у розробці та просуванні ключових стандартів суддівської незалежності та неупередженості.

Директорат з прав людини та верховенства права Ради Європи підкреслює важливість роботи КРЄС в глобальному контексті Ради Європи, як це відображено у доповіді Генерального секретаря Ради Європи, а також у Рейк’явіцькій декларації щодо принципів демократії, прийнятій на 4-ому Саміті глав держав та урядів 46 європейських країн-членів Ради Європи в місті Рейк’явік (Ісландія) 16 ‒ 17 травня 2023 року, в якій підкреслюється прихильність держав-членів до забезпечення незалежності і неупередженості судової влади.

Виконавчі органи Ради Європи привітали продовження тісної співпраці КРЄС з іншими органами та інституціями Ради Європи, а саме: Європейською комісією за демократію через право (Венеційська комісія), Європейською комісією з ефективності правосуддя (CEPEJ) та Європейським комітетом з правового співробітництва. Відзначили у цьому зв’язку постійні використання стандартів Венеційської комісії у висновках КРЄС та інших документах, використання Венеційською комісією стандартів та рекомендацій КРЄС, а також посилання на висновки КРЄС у своїх рішеннях Європейським судом з прав людини.

Також інформую, що на 24-ому пленарному засіданні КРЄС були обрані: Леоні Рейнольдс (Ірландія) – президентом КРЄС, а Жозе Ігреха Матос (Португалія) ‒ віцепрезидентом КРЄС на 2024 рік. Мене як представника в КРЄС від України, обрано до складу робочої групи, яка є відповідальною за представлення на 25-ому пленарному засіданні КРЄС наступного висновку, що стосується дисциплінарної відповідальності суддів.

Окрім цього, на 24-ому пленарному засіданні КРЄС затвердило тематичне дослідження щодо уроків отриманих внаслідок пандемії COVID-19 та їхній вплив на відправлення правосуддя.

Суть Висновку

«Технології – один із засобів, за допомогою якого демократична держава, що прагне забезпечити верховенство права, може сприяти здійсненню правосуддя в будь-який час»

Говорячи про загальне використання технологій, КРЄС зазначає, що «держави зобов'язані забезпечити ефективний, практичний доступ до правосуддя», а «технології є засобом, за допомогою якого вони можуть зробити це як за звичайного перебігу подій, так і за надзвичайних чи екстрених обставин».

Таким чином, це один із засобів, за допомогою якого демократична держава, що прагне забезпечити верховенство права, може сприяти здійсненню правосуддя в будь-який час.

«Технологія також забезпечує основу, на якій судові органи можуть, в принципі, відігравати ширшу роль, ніж забезпечення правосуддя згідно із законом. Це може допомогти судовим органам сприяти превентивному правосуддю, тобто запобіганню спорам шляхом виявлення їх причин і вжиття проактивних заходів для зменшення ймовірності того, що ці причини виникнуть у майбутньому. Наприклад, цього можна досягти шляхом виокремлення даних справ із загальнодоступних судових рішень або анонімних даних із розрахунків для визначення загальних причин спорів. Потім ці дані можуть бути проаналізовані та лягти в основу правової реформи, яка може допомогти зменшити ймовірність виникнення таких спорів у майбутньому.

Це також може допомогти їм просувати консенсусне врегулювання за допомогою альтернативного та/або вирішення спорів онлайн. Обидва ці механізми можуть бути спрощені за допомогою використання інструментів даних, таких як системи діловодства в судових органах. Сприяння одному або обом може, зокрема, зіграти важливу роль у зменшенні ресурсного тиску на суди та правосуддя шляхом зменшення кількості спорів, які вимагають ведення справ та розгляду», - зазначає КРЄС.

Інструменти обробки даних

Електронні засоби обробки та керування інформацією та надання доступу до законодавства та судової практики можуть, як зазначає КРЄС, використовуватися з наступними цілями.

Адміністрування та управління справами

Інструменти обробки даних можуть виокремлювати та створювати основу для аналізу інформації про справи, щоб сприяти їх ефективному сортуванню. Вони можуть допомогти суддям та судовим адміністраторам визначити провадження, які потенційно підходять для спрощених або скорочених процедур, що сприятиме їх автоматичній обробці та/або їх розгляду за допомогою спрощених механізмів ухвалення судових рішень.

Сприяння врегулюванню

Інструменти обробки даних також можуть допомогти судовим органам сприяти врегулюванню. Аналіз характеристик справи може допомогти судовим органам надати сторонам рекомендації щодо потенційно прийнятних форм процесу врегулювання.

Вони також можуть бути використані для сприяння врегулюванню шляхом застосування електронних переговорів або інструментів електронної медіації. Такі процеси можуть бути включені до судового процесу або доступні через вебсайти судів. Врегулюванню, не в останню чергу шляхом переговорів, також можна сприяти за допомогою використання ШІ для прогнозування потенційних результатів судового розгляду. ШІ може бути інтегровано до системи документообігу.

Ухвалення рішень

Інструменти обробки даних мають потенціал допомагати в процесі ухвалення судових рішень. На базовому рівні вони можуть сприяти швидшому та економічно ефективнішому правовому дослідженню та підготовці судовими органами судових рішень і наказів. Вони також могли б допомогти у визначенні відповідних доказів, а також наданні шаблонів судових рішень чи наказів шляхом отримання інформації з матеріалів справ.

Використання експертних систем або систем на основі машинного навчання (асистивний ШІ) також може допомогти в ухваленні судових рішень. Вони можуть бути здатні надати суддям оцінку по суті та/або прогнозовані результати провадження. Будучи здатними забезпечити суддям оцінку по суті, вони можуть бути засобом, який допоможе суддям оцінити свої висновки.

Там, де документи (судові рішення та законодавство – прим. ред.) придатні до машинного зчитування, можна використовувати функціонал основних ключових слів. Системи, засновані на машинному навчанні, можуть бути здатні здійснювати пошук за судовими рішеннями. Це може надати судовим органам доступ до розумних форм правового дослідження, покращуючи їх здатність аналізувати складну правову базу, включаючи статути та адміністративні правила, європейську, національну та порівняльну юриспруденцію, а також «м’яке» право.

Розумне дослідження може надати доступ до нових або раніше невідомих аргументів. Знання сторонами таких аргументів може допомогти їм покращити якість і креативність своїх клопотань, таким чином сприяючи якості ухвалення судових рішень.

І навпаки, такий аналіз міг би допомогти суддям визначити аргументи, які зазвичай використовують сторони щодо конкретних питань, і судові рішення, які їх стосуються. Така допомога може підвищити довіру до судової влади шляхом сприяння узгодженості в ухваленні рішень.

Електронне подання документів та судове провадження

Електронне подання документів та судове провадження є основною передумовою для ефективного використання технологій у судовій системі.

Провадження можна розпочати в режимі онлайн за допомогою електронного подання документів. Системи відстеження та управління справами полегшуються за допомогою електронних процедур. Примусове виконання також може здійснюватися за допомогою електронних процедур.

Використання технологій також може сприяти адміністративній та процесуальній стандартизації в судах. Стандартизація може призвести до більш рентабельного та ефективного розміщення адміністративного персоналу.

Їх використання також може призвести до переоцінки процесів. Непотрібні та неефективні можна усунути, знову ж таки, зменшивши адміністративні витрати та час. Паперові документи, наприклад, більше не потрібно буде зберігати чи транспортувати. Електронні файли доступні в будь-який час і в будь-якому місці. Це також потенційно може сприяти більш гнучким моделям роботи всередині судової влади.

Використання такої технології також може призвести до економічно ефективнішого доступу сторін та їхніх адвокатів до документів справи. Забезпечуючи засоби доступу до процесів з офісу, з дому чи іншим чином, можна, зокрема, забезпечити більшу процедурну рівність.

Системи відстеження та управління справами

Використання систем відстеження та управління справами як частини систем судової підтримки виконує низку функцій.

Адміністрування

Такі системи можуть полегшити оцінку судовими органами використання ресурсів, надати дані для створення та застосування ключових показників ефективності для систем правосуддя, наприклад, з точки зору ефективності, рентабельності та доступності.

Такі заходи можуть сприяти більш обґрунтованому розподілу ресурсів, плануванню бюджету та документообігу (включаючи ефективний розподіл роботи між суддями та судовими адміністраторами) та майбутньому плануванню ресурсів.

Якщо інформація з систем відстеження та управління справами стає доступною для громадськості, наприклад, через публічні онлайн-реєстри, інформацію про розклад та перелік слухань, судові органи також можуть посилити свою підзвітність перед суспільством.

Ефективне планування розкладу та слухань

На базовому рівні ці системи можуть сприяти процесуальному формуванню розкладу судовими органами. Простіше кажучи, цього можна досягти шляхом забезпечення більш швидкого доступу до інформації щодо статусу та стану розгляду окремих проваджень.

На більш високому рівні такі системи можуть оптимізувати розклад та планування слухань. Асистивний ШІ може бути використаний для визначення оптимального використання судового та суддівського часу для розгляду кожної серії проваджень, за які вони відповідають. Це може включати надання типових процедурних розкладів або вказівок для кожної справи.

Розподіл справ

Системи планування також можуть забезпечувати можливість автоматизованого розподілу справ між суддями шляхом застосування критеріїв, узгоджених судовими органами. Це також може сприяти оптимальному використанню будівель судів і залів судових засідань.

Моніторинг відповідності

Після встановлення оптимального процесуального графіку системи документообігу можуть сприяти ефективному та рентабельному моніторингу відповідності. Вони можуть надавати автоматичні нагадування суддям і сторонам про майбутні процесуальні строки. Такі підказки можуть сприяти ефективному управлінню. Вони також здатні стимулювати дотримання вимог та сповіщати суддів про подані документи. Окрім сприяння економії та ефективності, такі заходи можуть сприяти своєчасному відправленню правосуддя судовими органами, що саме по собі може сприяти як ефективному ухваленню рішень, так і їх виконанню.

Управління масовими позовами

Системи управління справами також можуть сприяти ідентифікації, групуванню та управлінню тестовими справами та/або масовими позовами.

У випадку великої кількості індивідуальних позовів, які порушують однакові або схожі юридичні чи фактичні питання, системи документообігу можуть допомогти зменшити ресурсний тиск на суди та суддів, ідентифікуючи та групуючи їх як масові позови, які, як наслідок, можуть бути передані за допомогою певної процедури до єдиного суду, що здійснюватиме правосуддя та впорядковуватиме їх як класовий, груповий або представницький позов.

Це також може сприяти ефективним схемам масового врегулювання. Готова ідентифікація та групування таких справ сприяє узгодженості судової практики, оскільки вона зменшує ризик того, що однакові або подібні фактичні чи правові питання будуть вирішені різними суддями по-різному.

Ефективному управлінню також можна сприяти шляхом виявлення одного позову з-поміж великої кількості подібних позовів, що потім може перейти до судового рішення як тестова або провідна справа. Цьому можна сприяти за допомогою інструментів обробки даних, які витягують інформацію з даних справ, щоб визначити найбільш підходящі справи для передання до суду та ухвалення рішення на такій основі.

Визначення та оцінка питань і доказів

Інструменти обробки даних, такі як ті, що використовуються в прогностичних технологіях (електронне розкриття або електронне дослідження), можуть використовуватися для ідентифікації ключових елементів доказів, які були завантажені сторонами в систему документообігу. Це може дозволити суддям ефективніше виявляти та розглядати фактичні питання.

Така технологія особливо важлива, коли йдеться про електронні докази. Особливо це стосується кримінальних проваджень.

Відкрите правосуддя та підзвітність

Надання громадськості та засобам масової інформації даних про відстеження справ уможливлює ефективний контроль за характером і видами спорів, які подаються до судів, а також за рішеннями та постановами. Це дозволяє контролювати хід справи. Таким чином, ці системи також є засобом, за допомогою якого судові органи можуть сприяти прозорій процесуальній підзвітності.

Автоматизовані системи управління справами також можуть забезпечити ефективне застосування будь-яких необхідних відступів від відкритого правосуддя. Таким чином, вони можуть допомогти судовим органам забезпечити дотримання будь-яких зобов’язань, які випливають у цьому аспекті зі статей 6 і 8 ЄКПЛ.

Гібридні слухання

Аудіо- та відеоконференції є усталеними засобами проведення слухань незалежно від предмета. Вони дають можливість проводити гібридні або дистанційні слухання.

Вони можуть зменшити вартість і час, витрачений на провадження, сприяти більш ефективному плануванню слухань, одночасно усуваючи час на подорожі та час очікування в будівлях суду. Змішані слухання також можуть сприяти ефективній участі як суддів, так і сторін. Зокрема, що стосується суддів, вони можуть сприяти просуванню неповного робочого дня та гнучких моделей роботи. У такий спосіб вони можуть підвищити задоволеність роботою та кар’єрні можливості серед суддів.

Якщо йдеться про суддів та сторони, вони можуть сприяти присутності на слуханнях, якщо присутність на фізичному слуханні є проблематичною. Уразлива сторона, зокрема у кримінальному чи сімейному провадженні, може, наприклад, ефективно брати участь віддалено зі свого дому або з іншої частини будівлі суду. У більш загальному плані те саме стосується осіб з обмеженими можливостями. У такий спосіб змішані слухання можуть сприяти процесуальній рівності, а також доступу до правосуддя загалом.

Виклики, пов'язані з використанням технологій

Стаття 6 ЄКПЛ передбачає, серед іншого, незалежний суд. Це вимагає, щоб судова влада була незалежною від виконавчої та законодавчої гілок влади. Вона також має бути незалежною від сторін судового процесу. Судова влада також має бути неупередженою. В обох випадках судова влада має бути не тільки незалежною та неупередженою, а й має сприйматися як така. Незалежність судової влади, як у її інституційному, так і в індивідуальному аспектах, не існує задля судової системи. Так само як і неупередженість.

Суттєві виклики

Серед таких суттєвих викликів КРЄС окреслює проблему незалежності судової влади.

Так, у кількох державах-членах відповідальність за впровадження технологічної реформи покладається на виконавчу владу. КРЄС раніше визнавала, що судові органи повинні належним чином відігравати певну роль і нести відповідальність у цьому аспекті для забезпечення незалежності судової влади. Використання інструментів даних у розробленні ключових показників ефективності може бути використано для підриву управління судовими справами через нав’язування цільових показників, заснованих на ефективності, які перешкоджають автономії в ухваленні судових рішень. Крім того, вони можуть бути використані для неправомірної критики суддів, які не досягли таких цілей, підриваючи як індивідуальну, так і інституційну незалежність суддів. Крім того, розроблення стандартів, підказок або ШІ, заснованих на технології, може зменшити автономію судів в ухваленні рішень.

Ефективні заходи безпеки та захисту даних вимагають ефективного незалежного нагляду за технологіями, які використовує судова система, як це відбувається загалом у суспільстві. Такий нагляд може становити значний ризик для незалежності судової влади, якщо його здійснюватиме виконавчий або регуляторний орган, наприклад, національний інспектор із захисту даних, а не орган всередині судової системи.

Повертаючись до ШІ, КРЄС вказала, що він створює кілька викликів для незалежності судової влади. Алгоритмічний дизайн може підірвати незалежність судової влади, якщо судова влада не має поінформованого та ефективного внеску та нагляду за ним. Особливо це може стосуватися випадків, коли держави-члени доручають розроблення та реалізацію приватним компаніям, не в останню чергу тому, що контроль над ШІ, як правило, зосереджується в руках невеликої кількості компаній. Там, де системи управління справами використовують ШІ для планування слухань, це може робитися у такий спосіб, що вносить упередженість у список судових засідань, яка підриває судовий контроль за цією функцією.

Використання ШІ для сприяння управлінню справами або ухваленню судових рішень може бути недостатньо прозорим щодо того, яка та як інформація використовується такою технологією.

Ухвалення судових рішень є висококваліфікованою діяльністю. Це вимагає значної підготовки та досвіду. Використання інструментів обробки даних як заміни правового дослідження суддею та асистивного ШІ для допомоги суддям в ухваленні рішень може підірвати здатність кожного судді досліджувати та ухвалювати рішення. Використання прогностичного кодування може, наприклад, підірвати здатність судді визначати, що є, а що ні, релевантним доказом, і може негативно вплинути на його або її здатність оцінювати надійність доказів. Незважаючи на те, що такі інструменти призначені для сприяння ухваленню судових рішень, з часом вони можуть знизити кваліфікацію та досвід суддів.

Одним із можливих наслідків того, що судді більше не зможуть визначати та оцінювати силу доказів, є те, що вони можуть стати залежними від технічної допомоги.

Таким чином, те, що покликано бути допоміжним, може фактично стати рішенням. Особливо проблематичним може бути те, якщо така допомога надає окремим суддям оцінку норм щодо ухвалення рішень на основі загальних тенденцій серед суддів; дана проблема згодом буде лише поглиблюватись, оскільки все більше суддів слідуватимуть тенденції, визначеній інструментами обробки даних. У більш широкому плані це створює загрозу для інституційної незалежності, оскільки фактично віддасть процес ухвалення рішень у руки тих, хто розробляє інструменти обробки даних.

Також КРЄС наголошує на потенційній проблемі справедливого судового розгляду.

Технології створюють низку викликів для здатності судової влади забезпечити право сторін на справедливий судовий розгляд, гарантоване статтею 6 ЄКПЛ.

Використання інструментів обробки даних, особливо якщо вони включають асистивний ШІ, може негативно вплинути на здатність судової влади забезпечити справедливий судовий розгляд для сторін. Інструменти обробки даних, такі як чат-боти, можуть, наприклад, давати неправдиві результати, приміром, вони можуть створювати фіктивне прецедентне право, що може призвести до судової помилки. Використання ШІ також може підірвати контроль судової системи за розподілом справ.

Також КРЄС у Висновку закликає до обережності стосовно формату гібридних слухань.

Так, змішані слухання також створюють ризик того, що сторони та свідки можуть отримувати вказівки від осіб поза камерою. Крім того, вони також створюють ризик того, що слухання не забезпечують рівність сторін. Різна участь може принести користь або завдати шкоди одному типу учасників порівняно з іншим, особливо коли оцінюються показання свідків залежно від того, чи вони фізично присутні в суді чи беруть участь через аудіо- чи відеоконференцію. У кримінальному провадженні, де обвинувачений бере участь через відеоконференцію, а його адвокат не присутній з ним особисто, можуть виникнути питання, чи можуть вони отримати юридичну консультацію на повністю конфіденційній основі під час слухання.

Аудіо- та відеоконференції також становлять ризик для здатності судової системи виконувати свій обов’язок щодо забезпечення відкритого правосуддя. Технологія може перешкоджати цьому, якщо доступність не вбудована ефективно. І навпаки, надто відкритий доступ громадськості та ЗМІ до засідань, що проводяться за допомогою відеоконференції, може створити тиск на суддів. Характер і якість постійного контролю, коли всі слухання доступні в онлайн режимі, можуть перешкоджати ухваленню судових рішень, не в останню чергу через порушення важливої зони приватності та роздумів, які необхідні суддям для ефективного виконання своїх обов’язків.

Значний відхід від фізичних до гібридних або дистанційних слухань також може підірвати конституційний статус судового процесу, зокрема його символічний характер. Участь у судочинстві з дому, в автомобілі чи в громадському місці може підірвати розуміння суспільством громадянської важливості процесу.

Що стосується індивідуальних проваджень, це може призвести до того, що учасники не сприйматимуть провадження настільки серйозно, як їм слід. Це може негативно вплинути на характер і якість доказів, особливо на показання свідків під присягою, що також може поставити під загрозу здатність судової системи забезпечити справедливий суд.

Також КРЄС зазначає про інші проблеми, такі як:

проблема дизайну (може бути ускладнений доступ до правосуддя для тих, хто перебуває в технологічно невигідному становищі, коли вони або не можуть ефективно використовувати технології, або мати доступ до них; таким чином, головним завданням є забезпечення того, щоб технологічний дизайн відповідав принципу недискримінації та статтям 6 і 8 ЄКПЛ).

проблеми реалізації (електронне подання документів та процес, системи відстеження та управління справами повинні бути сумісними з усією системою правосуддя. Відсутність сумісності може призвести до неефективності)

проблема фінансування (використання технологій не слід розглядати як засіб скорочення державних витрат на суди та судову систему. Впровадження технологічних змін тягне за собою низку пов’язаних витрат, які необхідно ретельно продумати; адміністратори та ІТ-спеціалісти, найняті судами, можуть, зокрема, вимагати підвищення зарплати. На це потрібно буде передбачити бюджет, за відсутності якого судові органи не зможуть ефективно використовувати технологію)

проблема захисту, безпеки та доступності даних (зростання використання технологій тягне за собою велику за масштабами обробку даних, що може порушити права, захищені статтею 8 ЄКПЛ, у тому числі право на захист персональних даних;; збій системи може зробити дані справи недоступними. Без адекватних та ефективних технологічних та/або паперових систем резервного копіювання існує реальний ризик для ефективного та практичного доступу до правосуддя)

виклики добробуту (широке використання технологій може призвести, наприклад, до втоми, до зниження концентрації уваги та когнітивної діяльності; це також може збільшити ризик суддівської помилки).

Правові та етичні основи використання технологій

«Держави-члени повинні розробити чітку правову та етичну основу використання технологій судовими органами відповідно до вимог ЄКПЛ»

Для кращого забезпечення незалежності та неупередженості судової влади КРЄС вважає, що необхідна чітка правова та етична основа для розроблення та використання технологій судовими органами. Держави-члени повинні розробити таку структуру відповідно до вимог ЄКПЛ. Зокрема, використання технологій повинно узгоджуватися з принципами незалежності та неупередженості суддів. Воно також має відповідати праву на справедливий судовий розгляд, що застосовується до судових проваджень, як це передбачено статтею 6 ЄКПЛ, а також має відповідати праву на приватність і захист даних, передбаченому статтею 8 ЄКПЛ, і праву на свободу вираження поглядів для громадськості, включаючи ЗМІ, передбаченому статтею 10 ЄКПЛ. У зв’язку з особливим ризиком того, що використання технології може бути упередженим або частковим у її застосуванні чи наслідках, використання технології має особливо враховувати необхідність гарантувати ці права відповідно до принципу недискримінації.

КРЄС визнає, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розвинув і продовжуватиме розвивати свою практику у світлі технологічного розвитку. Наприклад, фізична відсутність на слуханні колись розглядалася як порушення статті 6 ЄКПЛ. За певних умов і з розвитком ефективних засобів відеоконференцій зараз визнається, що участь у судовому засіданні за допомогою таких засобів еквівалентна фізичній присутності, а отже, не суперечить статті 6. Подібним чином засоби відеоконференцій із захищеними кімнатами для переговорів можуть забезпечити необхідний рівень приватності та конфіденційності у кримінальному провадженні для підсудного для отримання правової консультації відповідно до вимог статті 6 ЄКПЛ, де раніше технологія не могла цього зробити.

«Всередині судової влади мають бути органи з питань нагляду за захистом даних судової влади в процесі здійснення правосуддя»

Використання технологій судовими органами має підтримуватися відповідною законодавчою основою. Це також важливо, коли йдеться про захист персональних даних.

Щоб забезпечити ефективний захист і безпеку даних, а також регулювання без шкоди для судової незалежності, держави-члени повинні створити там, де вони ще не існують, національні органи з питань нагляду за захистом даних судової влади в процесі здійснення правосуддя. Такі органи повинні бути створені всередині судової влади. Також можуть бути ухвалені законодавчі положення щодо розподілу відповідальності за безпеку та цілісність технологій і даних, які використовуються судовою системою.

Диференційовані правила

Законодавство також має передбачати дедалі більший перехід судових органів до використання технологій. Особливо слід передбачити підтримку, якщо це необхідно, альтернативних нетехнологічних засобів доступу до судових органів і правових процедур для тих, хто не може отримати доступ або ефективно використовувати технології.

Особливо важливо передбачити продовження слухань, не пов’язаних із застосуванням технологій. Хоча аудіо- та/або відеоконференції можуть бути доцільними для деяких слухань, вони не обов’язково будуть доречними для тривалих слухань, зокрема таких, які, з-поміж іншого, передбачають отримання та оцінку показань свідків.

У процесуальних правилах має бути передбачено ситуації, коли суддя, який зазвичай повинен бути присутнім у залі/будівлі суду під час слухань і лише у виняткових випадках брати участь у дистанційних слуханнях з іншого місця, може на власний розсуд визначати, що слухання мають проводитися за допомогою технології або традиційних засобів. Вони також повинні передбачити, коли учасникам процесу, включно з суддями, необхідно особисто відвідувати суд, коли слухання проводяться іншим чином за допомогою аудіо- чи відеотехнологій.

У загальній законодавчій базі процесуальні норми повинні передбачати судове визначення використання технології для конкретних цілей. Держави-члени повинні зробити доступними диференційовані правила для різних форм процедури. Будь-яка дискреція, передбачена процесуальними правилами, а з цього приводу й законодавством, щодо використання технологій у конкретних провадженнях має здійснюватися радше в судовому, а не в адміністративному порядку.

Загальні принципи, що стосуються технології в судових системах

«Технології не повинні втручатися у сферу справедливості»

Використання технологій повинно, перш за все, поважати природу судового процесу.

По-перше, багато судових рішень є дискреційними рішеннями, заснованими на конкретних фактах окремої справи. По-друге, судді відіграють суттєву роль у розвитку права. Вони не просто застосовують фіксовані та незмінні правила. Судді повинні мати можливість виправляти або доповнювати закон, якщо він не відповідає вимогам або загрожує зашкодити його застосуванню в певних справах. Технології не повинні втручатися у сферу справедливості. Технології не повинні знеохочувати або перешкоджати критичному мисленню суддів, оскільки це може призвести до стагнації правового розвитку та ерозії системи правового захисту. Тому технологічні інструменти повинні поважати процес ухвалення судових рішень і автономію суддів.

КРЄС вважає, що наступні принципи повинні керувати майбутнім дизайнуванням, впровадженням і використанням технологій для підтримки суддів. Вони мають відповідати Європейській етичній хартії щодо використання штучного інтелекту в судових системах та їхньому середовищі (2018) та Керівним принципам CEPEJ щодо електронного подання документів у суд (е-filing) та цифровізації судів (2021).

КРЄС підтримує використання технологій, які допомагають суддям. Це відбувається тоді, якщо така технологія повністю відповідає наступним принципам. Таким чином, головна мета цих принципів полягає в кращому забезпеченні ефективного та практичного доступу до правосуддя, що відповідає незалежності судової влади та верховенству права. Вони призначені для підтримки та посилення судової легітимності та впевненості в судовій владі. Ці принципи є такими:

Верховенство права: технологію слід використовувати лише для підтримки та посилення верховенства права. Таким чином, вона має бути розроблена, реалізована і використана в рамках чіткої, загальнозастосовної та загальнодоступної правової та етичної основи, яка відповідає основоположним правам, гарантованим ЄКПЛ.

Незалежність і неупередженість судової влади: технологія повинна підтримувати судову систему у справедливому та ефективному виконанні її конституційної ролі. Її структура та функціонування повинні підпорядковуватися таким гарантіям, включаючи законодавство та/або правила суду, які необхідні для забезпечення як інституційної, так і індивідуальної судової незалежності та неупередженості на всіх етапах провадження. Такі гарантії мають бути пристосовані до потреб провадження незалежно від його характеру. Зокрема, технологія не повинна використовуватися для прогнозування рішення окремого судді.

Судова автономія: технологія може використовуватися лише для підтримки та допомоги судам і суддям у належному управлінні та визначенні проваджень. Ухвалення рішень має, явно чи неявно, здійснюватися лише суддями. Це не можна делегувати або виконувати за допомогою технології. Судова автономія повинна поважатися шляхом використання технологій.

Судовий нагляд: для підтримки відповідності незалежності, неупередженості та автономії суддів судді через судові ради чи в інший спосіб повинні брати участь у придбанні, розробленні та контролі за технологіями. Вони також повинні домовитися про її впровадження та реалізацію. Це особливо важливо, якщо відповідальність за управління судами покладено на міністерство юстиції або є питанням партнерства між судовою системою та міністерством юстиції. Необхідно також передбачити, щоб судді були в курсі технологічних інновацій, щоб сприяти їх ефективній участі та, за потреби, узгодженню у використанні нових технологій тих, що розвиваються.

Доступність і якість: технологія повинна посилювати та покращувати ефективний і практичний доступ до правосуддя для всіх членів суспільства. Вона має сприяти доступу як до судового правосуддя, відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини, так і до врегулювання за згодою. Сприяння доступності обов’язково вимагає високої якості технологій. Якщо доступ до технології непрактичний, має бути доступна відповідна еквівалентна альтернатива.

Сумісність і безперервне вдосконалення: для повної реалізації та сприяння ефективності та результативності доступу до правосуддя технологія повинна бути сумісною з усіма частинами системи правосуддя. Вона повинна бути розроблена і експлуатуватися таким чином, щоб її можна було постійно вдосконалювати. Тому слід запровадити механізми для забезпечення ефективного зворотного зв’язку з користувачами щодо її використання.

Пілотування: вплив технологічного розвитку не завжди можна повністю оцінити до впровадження. Щоб запобігти непередбаченим наслідкам, а також забезпечити належну оцінку технологічних інновацій, використання нової технології має бути піддано пілотуванню перед її повним впровадженням.

Недискримінаційний дизайн і функціонування: технологія, яка підтримує та допомагає судовій владі, має бути активно розроблена та експлуатуватися в такий спосіб, щоб вона була недискримінаційною. Він має відповідати орієнтованому на користувача дизайну та експлуатації. Необхідно врахувати потреби всіх користувачів, чи то судді, адвокати, представники громадськості, щоб гарантувати, що розроблення та функціонування технологій судовою системою є справедливими. Тому команди дизайнерів повинні бути міждисциплінарними.

Прозорість і зрозумілість: технологічний дизайн має бути прозорим і зрозумілим для користувачів. Особливо це стосується тих випадків, коли використовується ШІ, а також технології, які допомагають вести справи та ухвалювати судові рішення.

Підзвітність: характер і використання технології повинні підлягати відповідним механізмам підзвітності. Її розроблення та реалізація повинні підлягати контролю з боку держави, включаючи законодавчий контроль і санкціонування, і громадянського суспільства. Її використання в індивідуальних провадженнях повинно підлягати ретельному контролю сторонами провадження відповідно до принципів належного повідомлення та змагальності, а також судової відповідальності.

Цілісність, безпека та захист даних: технологія повинна підлягати ефективним організаційним і технічним заходам, узгодженим із застосовними стандартами, які вимагає будь-яке чинне законодавство про захист даних, щоб підтримувати цілісність і безпеку даних, які використовуються судовими органами, щоб підтримувати довіру до неї та легітимність судової влади. Такі заходи мають передбачати диференційований контроль доступу до таких даних для суддів, судової адміністрації, сторін, законних представників та громадськості.

Відкритість і конфіденційність: заходи щодо підтримки цілісності, безпеки та захисту даних не повинні ставити під загрозу здатність судової влади забезпечувати принцип гласності, включаючи будь-які дійсні відступи від нього або його обмеження з метою захисту приватного життя чи іншого права чи інтересу, відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини.

Фінансування: технологія, її запровадження, підтримка, використання судовою адміністрацією та суддями, а також оновлення повинні відповідним чином фінансуватися протягом усього життєвого циклу. Фінансування має сприяти її ефективному розробленню та реалізації. Воно також має бути достатнім для підтримки її ефективного обслуговування судовою адміністрацією та постійного вдосконалення. Таким чином, мають існувати механізми, які забезпечуватимуть ефективний збір оперативних даних, щоб полегшити оцінку функціонування та впливу технологій на судові органи та користувачів судів, судовими органами та особами, відповідальними за адміністрування судів.

Навчання та експлуатаційна здатність: щоб гарантувати, що технологія може бути використана якомога ефективніше та результативніше, суди та судова адміністрація повинні бути належно проінформовані та навчені природі та ефективному використанню технологій, які використовуються судовою системою.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

Закон про посилення мобілізації: військовий облік та інші зміни для українців за кордоном
Telegram канал Sud.ua
Закон про посилення мобілізації: військовий облік та інші зміни для українців за кордоном
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Наталія Половінкіна
    Наталія Половінкіна
    суддя Чернівецького апеляційного суду
  • Анатолій Ясельський
    Анатолій Ясельський
    суддя Святошинського районного суду міста Києва
  • Наталія Новікова
    Наталія Новікова
    голова Господарського суду Харківської області