Чи може штучний інтелект замінити суддю – у Верховному Суді обговорили імплементацію Висновку КРЄС щодо ШІ в судочинстві

Тема використання штучного інтелекту у судочинстві стала предметом круглого столу 1 березня, присвяченого Висновку Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) №26 (2023) від 1 грудня 2023 року «Рухаючись вперед: використання асистивних технологій у судочинстві». 

Відкрив захід голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, зауваживши, що питання застосування штучного інтелекту у правосудді є наразі надзвичайно актуальним. Велика увага приділяється цьому і на міжнародному рівні.

Він нагадав, що на початку лютого 2024 року ВС постановив ухвалу, в якій, послуговуючись цим Висновком КРЄС, наголосив на тому, що ШІ не визнається як джерело достовірно доведеної наукової інформації. Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала про ухвалу КГС ВС від 8 лютого 2024 року по справі 925/200/22, в якій судді зазначили, що протиставлення учасником судового процесу у процесуальній заяві висновків судової палати Верховного Суду з правового питання та штучного інтелекту, що не має нормативного регулювання та науково доведеного підґрунтя для використання, як підстава для роз`яснення рішення суду «неминуче спричиняє проблеми з точки зору впливу на авторитет Верховного Суду, його судової практики та довіри до судової влади в цілому».

«Червоні лінії» для ШІ в судочинстві

Зазначимо, що Україну у складі КРЄС представляють суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко (представник від України в КРЄС) та суддя Верховного Суду, голова Комітету Ради суддів України з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів Єгор Краснов (заступник представника), які брали участь у підготовці та затвердженні даного Висновку КРЄС.

Віктор Городовенко під час круглого столу 1 березня провів разом з Єгором Красновим презентацію основних тез даного Висновку.

Нагадаємо, раніше Віктор Городовенко прокоментував «Судово-юридичній газеті» ключові аспекти документу. Також, як ми раніше писали, Віктор Городовенко і суддя КСУ Галина Юровська провели цілу серію лекцій, де розповіли про виклики та проблеми, пов’язані із застосуванням штучного інтелекту у судочинстві, і зосередили увагу на правових й етичних основах використання технологій, а також позиціях ЄСПЛ.

Отже, «червоною ниткою» крізь зміст Висновку проходить теза про те, що штучний інтелект і технології можуть значно допомогти у роботі суддям, але не замінити їх.

Так, під час свого виступу Віктор Городовенко зазначив про витоки підготовки даного документу. А саме, у 2011 році КРЄС прийняла Висновок №14 «Судочинство та інформаційні технології», в якому вже тоді були закладені підвалини розуміння використання інформаційних технологій та перші «червоні лінії» використання ІТ в суді для того, аби суспільство не перейшло від «людського» правосуддя до «правосуддя машин».

«Ще 2011 року у Висновку КРЄС №14 було зазначено, що судді мають чітко виокремлювати переваги та недоліки застосування ІТ. Судді повинні усвідомлювати загрози, яке може спричиняти застосування ІТ, тому що саме вони є відповідальними за дотримання і захист прав сторін. Тобто, за всіх обставин, які б не існували, саме судді є тими, хто відповідає за застосування інформаційних технологій у правосудді. Вказане застосування може бути важливе та ефективне, однак є ризики, що воно може порушувати основоположні права людини. І у такому випадку весь ефект від застосування матиме негативний контекст для тих, хто звертається до суду», - зазначив Віктор Городовенко.

За його словами, Рада Європа надзвичайно плідно працювала над вказаними інструментаріями. І фактично представники юридичних професій в органах РЄ перші запропонували алгоритм застосування ІТ в системі правосуддя. У Висновку КРЄС також звертається увага на діяльність Європейської комісії з питань ефективності правосуддя (CEPEJ), де Україну представляє суддя Верховного Суду Олександра Яновська.

«У 2018 році CEPEJ приняла Європейську етичну хартію щодо використання штучного інтелекту (ШІ) в судових системах та їхньому середовищі. У цій Хартії були запропоновані «червоні лінії» – принципи, яких за жодних обставин не варто перетинати при застосуванні ШІ у правосудді.

До вказаних принципів відноситься принцип поваги до основних прав, який гарантує, що розробка та впровадження інструментів і послуг ШІ обов’язково повинні бути сумісні з основними правами людини. Якщо є хоча б єдина несумісність, то виникає питання про можливість застосування ШІ в цьому аспекті», зазначив Віктор Городовенко.

Також у вказаній Хартії йдеться про принцип контролю користувача.

Крім того, у документі звертається увага, що у будь-якому разі для людей, які з тих чи інших причин не можуть скористатися сучасними технологіями, має залишатися можливість звертатися звичайними засобами до суду, тому що доступ до правосуддя за жодних обставин не може бути закритий.

Чи може ШІ «навчатися» за допомогою Реєстру судових рішень?

Якщо казати про виклики, які пов’язані із застосуванням ШІ, то, як зазначив Віктор Городовенко, КРЄС звертає увагу, що розробка вказаних інструментів є і завданням, і відповідальністю судової гілки влади.

Україна вже мала досвід того, як важливо правильно поставити завдання ІТ-команді, яка формує технічне завдання (при побудові ЄСІТС). При розробці технічного завдання обов’язково мають залучатися представники судової гілки влади.

«У світі є велика кількість ІТ-компаній, які займається розвитком ШІ. Але, як звертає увагу КРЄС, якщо в розробці вказаних інструментів для їх застосування саме у правосудді не будуть залучатися судді, представники суддівських рад, тобто, ті хто буде користуватися цими послугами, то можуть порушуватися інституційні принципи незалежності судової влади», - підкреслив Віктор Городовенко.

Ще одним важливим питанням є загрози принципу справедливості при застосуванні ШІ.

Проблема справедливості виникає в зв’язку з тим, що ця технологія реалізується саме за допомогою матеріального права. При цьому технологія дуже швидка та потужна, адже ШІ має можливість самонавчатися.

Під час робочих груп, як зазначив доповідач, часто виникало питання: а з чого «навчається» ШІ? Якщо взяти український Реєстр судових рішень, то там, треба визнати, містяться і також такі судові рішення, які не відповідають тим критеріями судових рішень, з яких би мав навчатися ШІ. А це одне з базових питань, які необхідно розв’язати перед тим, як впроваджувати ці інструментарії.

Відповідальність за рішення все одно лежить на судді

Доповідач також нагадав про інституційні загрози, тобто, ті загрози, які можуть в цілому поставити під сумнів принцип правосуддя. Тому дуже важливо, щоб використання ШІ не стало замінником верховенства права. «Червоні лінії», які визначила КРЄС, не мають перетинатися.

Що стосується того, чи варто довіряти ШІ ухвалення судових рішень, то КРЄС чітко зазначила, що праця судді є надзвичайно складним процесом, а технологія може носити лише допоміжну функцію. «На базовому рівні вони можуть сприяти швидшому та економічно ефективнішому правовому дослідженню та підготовці судовими органами судових рішень і наказів. Вони також могли б допомогти у визначенні відповідних доказів, а також наданні шаблонів судових рішень чи наказів шляхом отримання інформації з матеріалів справ», - зазначено у Висновку.

«Ми маємо поставити перед собою питання – чи хтось з нас хотів би, щоб його справу повністю розглядала машина? Бо співчуття, розуміння це також те, що притаманне лише людині», - зауважив Віктор Городовенко. Отже, ШІ може допомогти у підготовці шаблону, макету, отриманні інформації з матеріалів справ, але відповідальність за прийняте рішення все одно залишається на судді.

Тут слід нагадати і про приклади інших держав, коли ШІ створив на запит адвоката прецеденти, яких не існує у природі.

Якщо ж казати про сприяння електронному врегулюванню спорів, то за допомогою ШІ в певній категорії справ, з точки зору прогностичного інтелекту, можна визначити, за якою логікою може розвиватися дослідження у справі, і це буде швидше, ефективніше і доступніше.

В свою чергу, Єгор Краснов у своєму виступі зазначив, що інструменти даних можуть допомогти створити основу для аналізу інформації про справу, щоб сприяти більш швидкому розгляду, особливо в умовах змін законодавства.

Він зауважив, що деякі інструменти вже використовуються в Україні, і Україна навіть у дечому випереджає інші держави. Зокрема це стосується подання процесуальних документів через Електронний кабінет, отримання інформації про рух справи, авторозподіл справ (якого немає у багатьох країнах Європи), трансляції судових засідань у мережі Інтернет тощо. Наразі йде активна робота над цифровізацією процесу виконання судового рішення.

Також у Висновку згадується, що ефективним допоміжним елементом може виступати система відстеження та управління справами як складова судового адміністрування, моніторинг відповідності може нагадувати суддям про процесуальні строки, системи управління справами також можуть сприяти ідентифікації, групуванню та управлінню у випадку великої кількості індивідуальних позовів, які порушують однакові або схожі юридичні чи фактичні питання.

Віктор Городовенко зауважив, що наразі Україна має всі можливості імлементувати даний Висновок КРЄС до законодавства за умови врахування всіх його аспектів. І хоча суддівська професія завжди була досить консервативною, втім, зараз судді повинні йти в ногу із суспільством, яке розвивається на базі цифрових технологій. Якщо у 2011 році, коли КРЄС ухвалила Висновок №14, питання стояло ще на теоретичному рівні, то станом на 2023-2024 рік громадяни вже мають можливість безпосередньо користуватися інструментом ШІ.

Переконання, що штучний інтелект, принаймі найближчим часом, точно не замінить суддю, висловив голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов.

Він зазначив, що наразі дійсно залишаються проблеми з архітектурою ЄСІТС, через що ці сервіси не дуже якісні, але над цим ведеться робота. Запровадження Електронних кабінетів в судових процесах було нелегким політичним кроком, але необхідним.

На даний час завершена стадія технічного аудиту ЄСІТС, який проводився за фінансової підтримки партнерів з США та ЄС. Вдалося побачити ряд критичних проблем та здійснити практичні кроки, аби зробити її більш стійкою та безпечною. Далі буде проводитися функціональний аудит, куди, за його словами, залучать і адвокатів, і представників органів досудового слідства та прокуратури, після чого буде розроблена нова концепція електронного правосуддя.

Він зауважив, що Мінцифри спочатку не дуже хотіло залучатися до цього питання (як раніше прокоментували «Судово-юридичній газеті» у Мінцифри – через ризик втручання виконавчої гілки влади у роботу судової гілки влади). Але наразі Мінцифри погодилося активно включитися в цій процес.

Надалі, за словами Дениса Маслова, буде автоматизовано низку процесів. Зокрема, буде покращено можливість ознайомлюватися з матеріалами справи, дату набрання сили судовим рішенням не треба буде рахувати на папірці тощо.

«Я впевнений, що жодний штучний інтелект не замінить суддю. Я думаю, що ШІ може покращити чи зробити більш зручною роботу судді, але не замінити його», - зазначив Денис Маслов.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.