Чинний закон про звернення громадян до влади скасують і ухвалять новий – ГНЕУ перелічило ризики

20:00, 14 квітня 2024
У проекті Кабміну виключаються норми про обов’язок керівників та інших посадових осіб органів держави розглядати звернення та проводити особистий прийом суб’єктів звернення, а відповідні повноваження покладаються на «уповноважених осіб».
Чинний закон про звернення громадян до влади скасують і ухвалять новий – ГНЕУ перелічило ризики
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Верховна Рада готується прийняти нову редакцію закону про звернення громадян в першому читанні. Він матиме назву просто – «Про звернення». Відповідний законопроект 11082 Кабмін зареєстрував відносно нещодавно, 13 березня, але Комітет його досить швидко розглянув і рекомендував прийняти за основу.

З прийняттям нового закону пропонується, аби втратив чинність Закон «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР. Поданий проект, як випливає з пояснювальної записки, стосується зобов’язань України у сфері європейської інтеграції, у тому числі міжнародно-правових та викликаний необхідністю розмежування предмета регулювання із Законом «Про адміністративну процедуру».

Головне науково-експертне управління Верховної Ради хоча в цілому підтримує необхідність оновлення законодавства про звернення, втім, вказало на низку недоліків даного законопроекту.

Зокрема, у законопроекті Кабміну, на відміну від положень чинного закону, відсутні положення щодо безоплатності розгляду звернень та організації прийому громадян вищими посадовими особами – Президент України, Голова Верховної Ради, Прем'єр-міністр. Крім того, виключаються норми про обов’язок керівників органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян проводити особистий прийом громадян. Натомість відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 17 проекту повноваження проводити особистий прийом суб’єктів звернення, у тому числі за допомогою відеоконференцзв’язку, у порядку, визначеному їх керівниками, покладається на «уповноважених осіб».

«Такий підхід викликає певні сумніви, адже право на особистий прийом основане на приписі ст. 40 Конституції України, за яким усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк» - зазначають у ГНЕУ.

Фактично, як зазначає у висновку ГНЕУ, у проекті виключаються норми про обов’язок керівників та інших посадових осіб органів держави, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, та об'єднань громадян розглядати звернення та проводити особистий прийом суб’єктів звернення. Натомість відповідні повноваження покладаються на уповноважених осіб.

«Однак, наведений у проекті підхід матиме наслідком одноосібний розгляд звернень уповноваженими особами від імені суб’єктів розгляду звернень. Прийняття запропонованих змін також призведе до того, що громадяни не матимуть права на особистий прийом, наприклад, посадовими особами місцевого самоврядування, керівниками житлово- експлуатаційних структур, інших державних установ чи комунальних підприємств, що виглядає недостатньо обґрунтованим, особливо у випадках, коли йдеться про суб’єктів розгляду звернень, діяльність яких фінансується за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету.

Враховуючи те, що особистий прийом є формою особистого звернення і складовим елементом конституційного права на звернення, а ч. 2 ст. 64 Конституції України встановлює заборону на обмеження цього права за будь- яких обставин, то вважаємо, що особистий прийом не може бути відмінений, призупинений чи замінений на електронні звернення, звернення за телефоном або за допомогою відеоконференцзв’язку. Вбачається, що проведення особистого прийому за допомогою відеоконференцзв’язку може бути лише додатковим інструментом комунікації» - зазначили у ГНЕУ.

Крім того, у проекті, пропонується виключити такі форми звернення, як «заява» та «скарга» (частково), оскільки порядок їх розгляду врегульований Законом «Про адміністративну процедуру».

Як зауважили у ГНЕУ, варто враховувати, що у разі схвалення проекту в пропонованій редакції, розгляд деяких видів звернень залишиться поза правовим регулюванням як Закону «Про звернення», так і Закону «Про адміністративну процедуру».

Наприклад, звернення особи в компанію, яка уповноважена здійснювати функції публічної адміністрації, надавати послуги, зокрема з питань, які становлять загальний економічний інтерес (надання житлово-комунальних послуг), щодо підстав нарахування їй певної суми для оплати за надані послуги.

За результатами розгляду такої заяви адміністративний акт не приймається (тобто, не підпадає під адміністративну процедуру), але й, водночас, відповідне звернення, за своїм характером пов’язане з індивідуальною проблемою особи і не підпадає під визначення звернення в розумінні проекту.

Не є чітко зрозумілим порядок розгляду звернень осіб до публічної адміністрації також з багатьох інших питань суспільного життя, зокрема щодо надання консультацій з питань захисту прав споживачів тощо.

У ст. 10 проекту визначаються випадки, коли звернення не підлягають розгляду. При цьому згідно з ч. 2 ст. 10 проекту «У разі надходження письмового звернення, яке не підлягає розгляду,… суб’єкт розгляду інформує суб’єкта звернення про рішення щодо залишення такого звернення без розгляду…». Разом з тим, порядок прийняття такого рішення та його правові наслідки у проекті не чітко визначаються.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Сьогодні день народження святкують
  • Микола Мазур
    Микола Мазур
    суддя Великої Палати Верховного Суду
  • Олександр Сарбей
    Олександр Сарбей
    суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області