Скільки грошей Україна отримає від ЄС за набрання чинності законом про БЕБ

09:00, 22 червня 2024
Відтепер закони про реформи в Україні чітко прив’язані до сум, які виділятиме або не виділятиме ЄС за їх прийняття, а за використанням коштів слідкуватимуть ревізори від ЄС.
Скільки грошей Україна отримає від ЄС за набрання чинності законом про БЕБ
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Прийняття закону про реформу Бюро економічної безпеки (БЕБ) демонструє, як надалі працюватиме принцип «гроші в обмін на реформи», який прописаний у погодженому ЄС Плані Ukraine Facility.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Верховна Рада 20 червня ухвалила в цілому законопроект 10439 про реформу БЕБ. Нового директора БЕБ буде обирати конкурсна комісія, яка складається з 6 членів, де половина міжнародні експерти – з правом вирішального голосу. Переатестація працівників БЕБ буде проводитися комісією, в якій 6 представників будуть від новообраного директора БЕБ і 6 – від міжнародних партнерів.

Законопроект був предметом довгих перемовин з міжнародними партнерами і фінальну версію, за словами заступника голови Комітету ВР з питань податкової політики Ярослава Железняка, погодили саме вони.

Реформа БЕБ – лише один з кроків, які Україна має виконати, аби надалі отримувати фінансування від ЄС. Серед інших, наприклад, створення єдиного реєстру банківських рахунків громадян та бізнесу, усунення дублювання юрисдикції Бюро економічної безпеки з іншими органами досудового розслідування, зміни до КПК, цифровізація податкової тощо.

Нагадаємо, що реформа БЕБ безпосередньо прив’язана до виділення коштів від ЄС за програмою Ukraine Facility (загалом це 50 млрд євро до 2027 року, більшість з яких – у формі кредитів, тобто, Україна повинна буде повертати гроші).

За кожен комплекс кроків ЄС виділятиме кошти, а за виконанням Україною цих вимог слідкуватиме спеціально створена Аудиторська рада у Брюсселі, який зможе проводити ревізію в Україні. Не виконали реформу – не отримали кошти. У разі зловживань, корупції, шахрайства тощо можуть навіть поставити питання про повернення Україною коштів.

Зокрема, за програмою Ukraine Facility на другий квартал 2024 року передбачений внесок європейських партнерів, загальна сума якого складає до 4,365 млрд євро, з яких безповоротна підтримка до 1,5 млрд євро, а позика Україні – до 2,865 млрд євро.

Для цього Україна має у другому кварталі 2024 року виконати 9 кроків, серед яких набрання чинності Законом про перегляд нормативно-правової бази БЕБ.

А саме Україна повинна «Entry into force of the law on revising the legal basis of the Economic Security Bureau of Ukraine», тобто, закон про БЕБ має набрати чинності.

Якщо Україна не виконує певні кроки, то вона не отримує кошти. Це передбачено ратифікованою 6 червня парламентом Рамковою угодою між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility (законопроект 0276).

Рамкова угода передбачає створення Аудиторської ради, з якою Україна зобов’язана взаємодіяти, надавати їй відповідні документи для того, щоб, у разі виявлення порушень, можна було їх розслідувати. 

Окрім самої Аудиторської ради, стаття 11 ратифікованої Угоди встановлює, що агенти Єврокомісії, Європейського бюро по боротьбі з шахрайством (OLAF), Європейського суду аудиторів (ECA), Аудиторської ради та Європейської прокуратури (EPPO), а також їх уповноважені представники мають право здійснювати «будь-які слідчі або аудиторські дії», у тому числі, технічні, фінансові або системні перевірки, щоб захистити фінансові інтереси ЄС. Це включає у тому числі відвідування об’єктів та приміщень, чия діяльність фінансуватиметься за рахунок Плану.

Україна повинна надавати всю запитувану інформацію та документацію, у тому числі, будь-які електронні дані.

У разі використання «приватних пристроїв», які не є у власності суб’єктів господарювання, що перевіряються, такі пристрої можуть підлягати перевіркам OLAF. Також OLAF і EPPO надається право «проводити всі відповідні слідчі дії», зокрема, виїзні перевірки та інспекції. Україна, зі свого боку, повинна визначити службу чи служби з правоохоронними повноваженнями у проведенні кримінальних розслідувань, що допомагатиме OLAF. У випадку, якщо особа або суб’єкт, яких перевіряють, чинять опір перевірці, розслідуванню або виїзній перевірці, Україна повинна надати OLAF і EPPO необхідну допомогу для виконання перевірки чи інспекції.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Наталія Коломієць
    Наталія Коломієць
    суддя Херсонського апеляційного суду
  • Андрій Коротких
    Андрій Коротких
    суддя Шостого апеляційного адміністративного суду