Правникам, які займають не пов’язані з науковою роботою посади, можуть скасувати доплати за науковий ступінь

Під час реформи правничої освіти пропонується опрацювати доцільність доплат за науковий ступінь фахівцям, які займають посади в сфері правничих професій, що не пов'язані із науковою або науково-педагогічною діяльністю. Відповідні пропозиції містить фіналізований проект Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2024-2029 роки, який опинився у розпорядженні «Судово-юридичної газети».

Як зазначається у документі, очікуваний результат від реформи – високоякісна, вільна від корупції юридична (правнича) освіта надається мережею правничих шкіл, які діють відповідно до національних і міжнародних стандартів та засад академічної доброчесності.

Для цього пропонується вжити наступні заходи.

Щодо модернізації та оптимізації системи юридичної освіти

середньострокові:

Опрацювання питань доцільності:

• впровадження наскрізної магістратури, можливість перехресної магістратури для іноземних здобувачів без права доступу до правничої професії в Україні;
• введення покрокового Єдиного державного кваліфікаційного іспиту;
• заміни підготовки за заочною формою навчання за спеціальністю «081 Право» та «293 Міжнародне право» на підготовку за дистанційною формою навчання;
• скасування вимоги щодо наявності юридичної освіти для тих посад, які обґрунтовано не належать до правничих професій і виконання професійних обов'язків в яких не вимагають спеціальних юридичних знань;
• скасування доплат за науковий ступінь фахівцям, які займають посади в сфері правничих професій, що не пов'язані із науковою або науково-педагогічною діяльністю;
• розширення системи заохочень для науково-педагогічних і педагогічних працівників, які демонструють високі показники діяльності та високу якість викладання.

Щодо удосконалення базових засад юридичної (правничої) освіти

короткострокові:

• уніфікація нормативного визначення вищої юридичної (правничої) освіти та стажу професійної діяльності у сфері права;
• перегляд змісту ліцензійних вимог щодо провадження освітньої діяльності з підготовки кадрів для правничої професії з урахуванням зарубіжного досвіду з метою підвищення якості, оптимізації і збалансування мережі правничих шкіл;
• аудит ефективності критеріїв і процедури акредитації програм юридичної (правничої) освіти з метою розвитку і вдосконалення системи забезпечення якості освітньої діяльності та вищої юридичної (правничої) освіти;

середньострокові:

• чітке інституційне розмежування підготовки кадрів для правничих професій (юридична / правнича освіта) та підготовки кадрів для органів правопорядку (за спеціальністю правоохоронна діяльність);
• підвищення вимог щодо вступу на навчання для отримання юридичної (правничої) освіти з метою відбору мотивованих осіб, які мають достатньо розвинене логічне, аналітичне та критичне мислення для опанування освітньої програми підготовки правника;
• об'єктивне, засноване на потребах держави, формування обсягів державного замовлення на підготовку правників, прозорий та заснований на здобутках правничих шкіл розподіл державного замовлення між ними;

довгострокові:

• формування та оновлення освітніх програм за прикладом кращих зразків з акцентом на етику, вивчення міжнародного права та права ЄС (нормативно-правових актів ЄС і практики Суду ЄС та Європейського суду з прав людини), посилення практичної підготовки шляхом законодавчого закріплення обов'язкової участі в цій підготовці щонайменше судів, прокуратури та адвокатури, переорієнтація змісту навчальних програм з вивчення законодавства на формування компетентностей розуміння і застосування права, заохочення та розвиток міжнародних обмінів між правничими школами, програм міжнародних обмінів учасників освітнього процесу, стажування у міжнародних юридичних установах.

Щодо запобігання та протидії корупції, забезпечення академічної доброчесності

середньострокові:

• забезпечення повного і неухильного дотримання антикорупційного законодавства;
• нульова толерантність до плагіату та псевдонаукових досліджень, затвердження і виконання політики забезпечення дотримання академічної доброчесності (кодексів академічної доброчесності) усіма учасниками освітнього процесу в підготовці кадрів для правничих професій, посилення дієвості системи запобігання та виявлення академічного плагіату, у тому числі скасування присічного строку давності розгляду питання позбавлення наукового ступеню на підставі його виявлення у кваліфікаційній роботі.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.