Людину позбавили можливості оскаржити вирок через неявку до суду: що вирішив ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини у справі Nejjar v. Switzerland дійшов висновку, що застосування національними судами правової фікції, за якою заперечення проти кримінального наказу про покарання автоматично вважається відкликаним через неявку особи на судове засідання, може порушувати гарантоване статтею 6 Конвенції право на доступ до суду. Суд наголосив, що навіть процесуальні механізми, спрямовані на забезпечення ефективності правосуддя, не повинні позбавляти особу можливості домогтися розгляду кримінального обвинувачення по суті.

ЄСПЛ зазначив, що обмеження права на суд мають бути пропорційними та не зачіпати саму сутність цього права. Якщо з поведінки заявника очевидно випливає намір підтримувати своє оскарження та добиватися судового розгляду справи, застосування неспростовної презумпції про відмову від такого права є несумісним із гарантіями справедливого судового розгляду. Далі — обставини справи та позиція ЄСПЛ.

Обставини справи №9087/18

Справа стосувалася оскарження заявницею наказу про спрощене покарання, виданого прокуратурою, яким на неї було накладено штраф. Вона скаржилася на те, що через її відсутність на слуханні в Поліцейському суді (Polizeigericht) її заяву з цього приводу було визнано відкликаною відповідно до статті 356 § 4 Кримінального процесуального кодексу. Згідно з цим положенням, «якщо заявник не з'явився на слухання без поважних причин і без представника, його або її заява вважалася відкликаною».

Наказом про спрощене покарання від 12 травня 2016 року прокуратура району Лозанна визнала заявницю винною у порушенні Федерального закону про іноземців та інтеграцію, у збуті краденого майна, а також за те, що вона надала притулок двом нелегальним мігрантам у своєму домі та прийняла речі, викрадені одним із них. Їй було призначено покарання у вигляді щоденного штрафу в розмірі 30 швейцарських франків протягом 100 днів.

Наступного дня заявниця подала заяву про оскарження цього рішення, посилаючись на статтю 354 Кримінального процесуального кодексу. Через кілька днів прокурор направив матеріали справи до Поліцейського суду, куди заявницю викликали для особистої участі у засіданні о 9:00 5 травня 2017 року.

Оскільки заявниця не з'явилася на слухання 5 травня 2017 року Поліцейський суд визнав, що її заяву було відкликано. Він також зазначив, що наказ про спрощене покарання від 12 травня 2016 року став остаточним і підлягає виконанню відповідно до статті 356 Кримінального процесуального кодексу.

Заявниця оскаржила це рішення, стверджуючи, серед іншого, про порушення статті 6 Конвенції. На підтримку своєї заяви вона надала «висновок про напад», складений лікарем відділення невідкладної допомоги лікарні, яку вона відвідала 10 травня 2017 року. У висновку було зафіксовано травми та зазначено, що, за словами заявниці, вдома на неї напали та побили близько 8:00 5 травня 2017 року, приблизно за годину до слухання.

30 червня 2017 року Кримінальна апеляційна палата Кантонального суду відхилила апеляцію заявниці встановивши, що вона не надала доказів своєї неспроможності з'явитися до Поліцейського суду з причин, що не залежали від неї. Заявниця подала апеляцію до Федерального суду, яку було відхилено.

У зв’язку з визнанням її заяви про оскарження відкликаною та відсутністю можливості судового розгляду кримінального обвинувачення по суті заявниця звернулася до ЄСПЛ скаржачись на порушення її права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 пунктом 1 Конвенції.

Оцінка ЄСПЛ

Суд нагадав, що покладання переслідування та покарання за незначні правопорушення насамперед на адміністративні органи не суперечить Конвенції. Це стосується, зокрема, кримінальних санкцій, що накладаються прокуратурою. Однак має бути передбачена можливість перегляду судом, який відповідає вимогам статті 6 пункту 1 Конвенції.

Згідно зі швейцарським законодавством обвинувачений, щодо якого було видано наказ про спрощене покарання, міг звернутися до прокуратури з оскарженням цього питання. У разі, якщо прокурор вирішував залишити наказ у силі, справа передавалася до суду першої інстанції для розгляду. Якщо обвинуваченого потім засуджували в суді першої інстанції, він або вона мали можливість подати апеляцію. Таким чином, вимоги права на суд, гарантовані статтею 6 пункту 1 Конвенції, були дотримані.

Стаття 356 Кримінального процесуального кодексу встановлювала принцип, згідно з яким заява про оскарження наказу про спрощене покарання «вважається відкликаною», якщо заявник не з'явився на слухання в суді першої інстанції без поважних причин або без представника. Цей принцип було застосовано у даній справі. У зв'язку з цим Суд нагадав, що ні буква, ні дух статті 6 Конвенції не перешкоджають особі відмовитися з власної волі, прямо чи мовчки, від права на гарантії справедливого судового розгляду.

Однак така відмова повинна бути встановлена недвозначним чином і супроводжуватися мінімальними гарантіями, співмірними з її важливістю. Відмова не обов'язково повинна бути явною, але вона має бути добровільною і становити свідому та розумну відмову від права.

У даній справі заявниця оскаржила рішення Поліцейського суду, надавши пояснення своєї відсутності. Використавши засіб правового захисту, передбачений національним законодавством, з дотриманням формальних вимог та строків, вона чітко і прямо заявила про своє бажання підтримати свою заяву про оскарження наказу та домогтися судового розгляду по суті.

Суд нагадав, що право на суд може підлягати обмеженням, але вони не повинні обмежувати здійснення цього права таким чином або такою мірою, щоб була порушена сама суть цього права. Вони повинні переслідувати законну мету, і має існувати розумне співвідношення пропорційності між застосованими засобами та метою, яку прагнуть досягти.

Уряд заявив, що метою юридичної фікції про відкликання заяви відповідно до статті 356 пункту 4 Кримінального процесуального кодексу було уникнення великого накопичення справ, у яких обвинувачені не мали реального інтересу. Це була законна мета, оскільки вона пов'язана з належним здійсненням правосуддя.

Однак дана справа стосувалася обмеження доступу до суду першої інстанції, що має юрисдикцію розглядати по суті кримінальне обвинувачення. Тому це зачіпало саму суть права обвинуваченого на суд у кримінальних справах.

Крім того, використання юридичної фікції про те, що заява була відкликана, могло призвести до накладення в позасудовому порядку і з остаточним ефектом відносно суворого кримінального покарання, оскільки воно могло передбачати шестимісячне ув'язнення або штраф за денною ставкою строком на 180 днів. Так, заявницю було засуджено до штрафу в розмірі, еквівалентному близько 30 євро за день, строком на 100 днів, що могло призвести до 100-денного ув'язнення у разі несплати.

Нарешті, у даній справі збереження юридичної фікції рівнозначне неспростовній презумпції тому, що заявниця відкликала свою заяву, незважаючи на те, що після оскарження нею рішення Поліцейського суду від 5 травня 2017 року стало зрозуміло, що вона мала намір продовжувати розгляд справи та домогтися судового розгляду кримінальних обвинувачень проти неї. Таким чином, мета, на яку посилався Уряд для виправдання юридичної фікції відкликання згідно зі статтею 356 пункту 4 Кримінального процесуального кодексу, втратила актуальність.

Суд дійшов висновку, що сама по собі процедура видання наказів про спрощене покарання, передбачена статтями 352 і наступними Кримінального процесуального кодексу, не є несумісною з правом на суд для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції. Однак у даній справі використання юридичної фікції про те, що заява була відкликана відповідно до пункту 4 статті 356 того ж Кодексу, непропорційно обмежило можливість заявниці скористатися цим правом.

За таких обставин ЄСПЛ дійшов висновку, що застосування правової фікції, передбаченої статтею 356 пунктом 4 Кримінального процесуального кодексу, непропорційно обмежило право заявниці на доступ до суду та зачепило саму сутність цього права.

Висновок

Порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (право на справедливий суд). Рішення в цій справі ухвалене Палатою 11 грудня 2025 року та набуде статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.