Заочний розгляд та in absentia: у чому різниця, які гарантії має особа та як оскаржити рішення

Заочний розгляд справи є передбаченою Цивільним процесуальним кодексом України процесуальною процедурою, яка дає змогу суду ухвалити рішення за відсутності відповідача. Такий порядок застосовується у разі, якщо відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але не з’явився до суду, не повідомив про поважні причини неявки, не подав відзив на позов, а позивач не заперечує проти заочного розгляду. Відповідні підстави визначені статтею 280 ЦПК України.

Водночас заочний розгляд не означає автоматичного задоволення позовних вимог. Ухвалюючи заочне рішення, суд зобов’язаний дослідити наявні у справі докази, перевірити їх належність, допустимість, достовірність та достатність, встановити фактичні обставини справи й надати правову оцінку заявленим вимогам.

Особливістю заочного рішення є можливість його перегляду судом, який його ухвалив. Відповідно до статті 284 ЦПК України, відповідач має право подати письмову заяву про перегляд такого рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо повний текст заочного рішення не був вручений у день проголошення, пропущений строк може бути поновлений за умови подання заяви протягом 20 днів з дня отримання копії рішення.

За результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд першої інстанції може залишити її без задоволення або скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі відмови в задоволенні такої заяви заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, при цьому строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня постановлення відповідної ухвали суду. На це звернув увагу Херсонський апеляційний суд.

Особливість заочного рішення полягає у спеціальному порядку його перегляду. Насамперед таке рішення може бути переглянуте тим самим судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Відповідно до статті 284 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо повне заочне рішення не було вручено учаснику справи у день проголошення, строк може бути поновлений за умови подання заяви протягом двадцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.

️ Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд першої інстанції може залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення такої заяви без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, а строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення відповідної ухвали, що передбачено ч. 4 ст. 287 ЦПК України.

 Окремо слід розмежовувати заочний розгляд у цивільних справах і спеціальне судове провадження у кримінальних справах, відоме як in absentia. Це різні правові процедури. У кримінальному процесі судовий розгляд за відсутності обвинуваченого допускається лише у спеціально визначених законом випадках, зокрема щодо злочинів, передбачених частиною другою статті 297-1 КПК України, якщо обвинувачений переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави-агресора або оголошений у міжнародний розшук. Такі положення закріплені у статті 323 КПК України.

️ Особливого значення процедура in absentia набула в умовах збройної агресії проти України, коли частина обвинувачених перебуває на тимчасово окупованих територіях або за межами України та ухиляється від явки до суду. Водночас така процедура не звільняє суд від обов’язку забезпечити право особи на захист. КПК України передбачає обов’язкову участь захисника у провадженнях щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження.

 Отже, заочний розгляд у цивільних справах та спеціальне судове провадження у кримінальних справах мають спільну зовнішню ознаку — розгляд справи за відсутності однієї зі сторін або обвинуваченого. Однак за своєю правовою природою, підставами застосування та процесуальними наслідками це різні інститути. Завдання апеляційного суду у таких справах полягає у перевірці законності й обґрунтованості судових рішень, а також у забезпеченні балансу між ефективністю правосуддя та дотриманням фундаментальних процесуальних прав учасників справи.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.