Конституційний Суд відкрив провадження у справі щодо правил кваліфікаційного оцінювання: колегія чи пленарний склад

Колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України прийняла важливу ухвалу — відкрила конституційне провадження за скаргою судді Олексія Гончаренка. Це рішення стало відповіддю на гострий правовий конфлікт, спровокований різкою зміною позиції Великої Палати Верховного Суду щодо процедур кваліфікаційного оцінювання.

Суддівська спільнота очікує, що КСУ покладе край практиці «подвійних стандартів» та захистить фундаментальні принципи правової визначеності, які опинилися під загрозою через суперечливі тлумачення статті 88 Закону «Про судоустрій і статус суддів».

Ключовим є питання, хто саме у ВККС має право ухвалювати остаточне рішення щодо судді за наявності негативного висновку Громадської ради доброчесності — колегія з трьох членів чи пленарний склад Комісії. Від відповіді на це питання залежить доля сотень суддівських кар’єр та подальший хід судової реформи.

Після того, як Велика Палата Верховного Суду на початку 2026 року здійснила неочікуваний «розворот» у своїй практиці, фактично легітимізувавши пленарні перегляди «заднім числом», суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області Олексій Гончаренко звернувся за захистом до КСУ. Його скарга ставить під сумнів конституційність норм, що дозволяють вільне тлумачення процедур, яке загрожує незалежності всієї судової гілки влади.

Судова реформа 2016 року встановила спеціальний порядок оцінювання суддів, призначених до її проведення. Механізм було закріплено у пункті 20 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до цієї моделі, остаточне рішення у процедурі кваліфікаційного оцінювання мала ухвалювати колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), тоді як безпосереднє оцінювання здійснювали пленарні склади Комісії.

13 червня 2024 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 9901/198/20 стала на позицію захисту принципу верховенства права, сформувавши підхід, який фактично визначив подальшу практику оцінювання суддів. Спір стосувався судді Господарського суду Харківської області Віталія Усатого, щодо якого Громадська рада доброчесності надала негативний висновок через питання до походження статків. Попри це, колегія ВККС у складі трьох членів визнала суддю таким, що відповідає займаній посаді.

Велика Палата дійшла висновку, що до 30 грудня 2023 року чинне законодавство не передбачало необхідності ухвалення пленарного рішення ВККС для подолання негативного висновку ГРД у процедурі оцінювання діючих суддів. Відтак такі повноваження залишалися виключно за колегією.

Цей підхід фактично закріпив імперативне тлумачення норм Перехідних положень та виключив можливість їх розширеного трактування. Рішення отримало підтримку частини правничої спільноти, науковців та представників суддівського самоврядування як таке, що забезпечує процедурну визначеність та стабільність у застосуванні судової реформи.

Проте, якщо у червні 2024 року ВП ВС дійшла висновку, що до кінця 2023 року остаточне рішення за результатами оцінювання мала право ухвалювати колегія ВККС незалежно від висновку Громадської ради доброчесності, то вже у січні 2026 року Суд постановою № 990/62/24 фактично переглянув цей підхід.

У цій справі Велика Палата заявила, що за наявності негативного висновку ГРД рішення про відповідність судді посаді повинно підтримати щонайменше 11 членів повного складу ВККС. Новий підхід поставив під сумнів сформовану практику кваліфікаційного оцінювання та створив правову невизначеність для сотень суддів, які вже пройшли оцінювання колегіями Комісії.

Конституційні претензії

Звертаючись до КСУ, Олексій Гончаренко вказав на те, що застосоване ВП ВС тлумачення абзацу другого частини першої статті 88 Закону суперечить низці конституційних положень.

Закон має бути передбачуваним. Суддя не може перебувати в стані «безстрокової перевірки», коли правила гри змінюються після завершення процедури.

Ситуація, коли рішення лише чотирьох членів ВККС (у разі небрання 11 голосів у Пленумі) може призвести до звільнення судді, звужує гарантії його статусу.

Темпоральні норми Конституції не можуть діяти десятиліттями, фактично підміняючи собою постійні засади правосуддя.

Вибіркове правосуддя

Зміна позиції ВП ВС призвів до очевидної дискримінації всередині суддівського корпусу. Одна група суддів отримала захист і залишилася на посадах за рішеннями колегій, тоді як інша — за аналогічних правових умов — тепер підлягає повторним пленарним розглядам та потенційному звільненню.

Рішення ЄСПЛ «Олександр Волков проти України» свідчить про заборону реформування системи шляхом створення спеціальних умов для звільнення конкретних осіб через довільне тлумачення норм. Постанова ВП ВС від 15 січня 2026 року розцінюється професійною спільнотою як результат тиску та вибір політичних інтересів замість верховенства права.

Очікування від Конституційного Суду

Суддівська спільнота покладає великі надії на це провадження, розраховуючи, що КСУ припинить маніпуляції з оцінюванням. Важливим аспектом є можливість застосування частини 3 статті 89 Закону «Про Конституційний Суд України».

Згідно з цією нормою, якщо КСУ визнає саму статтю 88 конституційною, він все одно може вказати у резолютивній частині, що тлумачення, надане судом (у даному випадку ВП ВС), не відповідає Конституції. Це дозволить виправити правозастосовчу практику без скасування самого закону.

Питання, яке стоїть перед КСУ, виходить далеко за межі особистої справи одного судді. Це тест на здатність держави дотримуватися принципу res judicata та поважати стабільність правового статусу особи.

КСУ має оцінити, чи є законним об’єднання різних за своєю природою процедур, а саме конкурсних та оцінювання на відповідність посаді, що фактично нівелювало виняткову роль перехідних норм.

Якщо Конституційний Суд підтримає позицію скаржника, це призведе до відновлення правової визначеності для сотень суддів, чиї кар’єри наразі перебувають під загрозою через подвійну оцінку одних і тих самих фактів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.