Обмінний курс і надалі виконуватиме функцію поглинача шоків – голова Нацбанку Андрій Пишний підсумував результати місії МВФ

Голова Нацбанку Андрій Пишний 11 вересня прокоментував досягнуту угоду на рівні персоналу з місією МВФ в Україні - staff level agreement (SLA). Тепер на черзі за процедурою розгляд цих домовленостей Радою директорів МВФ. Коли вони будуть схвалені, Україна отримає наступний транш за програмою – близько 1,1 млрд доларів.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», МВФ у своїй заяві перелічив реформи, які має зробити Україна для отримання коштів. Зокрема, це реформа митниці, Рахункової палати, зміни до Кримінального процесуального кодексу, створення Вищого адмінсуду, аудит НАБУ, допризначення наглядової ради «Укренерго» тощо.

В свою чергу, Андрій Пишний назвав наступні підсумки місії МВФ.

«МВФ відзначає, що показники виконання програми залишаються високими.

Підтвердженням цьому є те, що всі кількісні критерії ефективності станом на кінець червня виконані, як і структурний маяк, передбачений для цього перегляду.

Ми досягли домовленостей щодо параметрів політики і реформ, спрямованих на підтримку макроекономічної стабільності в умовах триваючої війни, на наступний період програми. Важливими залишаються ефективна взаємодія фіскальної та монетарної влади. Подальше виважене урядування має зберегти належну основу для економічного зростання.

Значну увагу з експертами Фонду приділили джерелам фінансування бюджету в 2025 році. Першочерговим залишається забезпечення своєчасної та передбачуваної допомоги від міжнародних партнерів. Водночас не менш важливим є те, що Україна має провести кропітку роботу з акумулювання внутрішніх ресурсів. МВФ підкреслив, що це стосується як податків – йдеться про критичну важливість системних заходів податкової політики, а не надзвичайних і ситуативних рішень, яким було виключне оподаткування прибутків банків. Так і роботи на внутрішньому борговому ринку. НБУ, зокрема, активно долучатиметься до максимізації можливостей ринку ОВДП.

Інші важливі завдання. Очевидним є прогрес у зростанні якості нагляду, і ми продовжимо цю роботу. Також рухаємося в напрямі валютної лібералізації відповідно до Стратегії пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування.

Обмінний курс і надалі виконуватиме функцію поглинача шоків та допомагатиме економіці пристосовуватися до внутрішніх та зовнішніх змін.

Наша політика у поєднанні з керованою гнучкістю і надалі запобігатиме надмірним коливанням та втраті контролю за інфляційними та курсовими очікуваннями» - зазначив Андрій Пишний.

Також голова Нацбанку вказав на «те, що не можна виносити за дужки».

«Під час місії українська команда озвучила свою позицію щодо неприпустимості відновлення і візиту місії Фонду до рф для проведення консультацій за Статтею IV Угоди МВФ. Наслідки поновлення співпраці з рф з боку такої впливової міжнародної фінансової організації можуть бути вкрай негативними та точно протирічитимуть глобальному порядку денному.

Сьогодні весь цивілізований світ бореться за те, щоб мінімізувати ресурси рф, посилити санкційний тиск і, зрештою, зупинити воєнну агресію росії, ціна якої надто добре відома саме представникам Фонду.

Натомість відновлення співпраці МВФ з рф може бути сприйняте як країною-агресором, так і іншими країнами, як розширення можливостей для відновлення діалогу з росією та легітимізацію усіх втрат, завданих Україні» - підкреслив він.

Нагадаємо, що прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час прес-конференції 10 вересня назвав переговори з місією МВФ «складними».

«Важка робота, непроста місія, складні переговори з МВФ, багато викликів, фактично ця місія дивиться вперед у 2025 рік», – заявив він. Складність полягає у тому, що коли Україна планувала бюджет 2024 року спільно з МВФ, одним із прогнозів партнерів було, що війна триватиме до літа 2024 року. «В 2025-й рік сьогодні фактично ми заходимо з нуля, і тому ця місія є такою, скажімо, неординарною, складною. Партнери не дають коштів на Збройні сили, ми маємо фінансувати це самостійно. Ми знаходимо ресурси як у запозиченнях на внутрішньому ринку, так і в інших фінансових інструментах, але важливо, що Україна фінансує українську армію самостійно. І тому одним з джерел, ми бачимо, це збільшення військового збору», – резюмував він.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.