На юриста більше не можна буде навчатися заочно, а кількість юридичних вишів скоротять – у парламенті підготували зміни

Отримати вищу юридичну освіту не можна буде заочно. Відповідні пропозиції містить проект концепції законопроекту про вищу юридичну освіту та первинний доступ до правничої професії, який підготували у Комітеті Верховної Ради з питань правової політики.

Співголовами робочої групи з питань реформування юридичної освіти виступили народні депутати Микола Стефанчук та Юлія Гришина. 

Як вказують автори, негативною тенденцією є те, що за кількістю закладів освіти, що здійснюють підготовку правників, та кількістю випускників закладів вищої освіти за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» Україна значно переважає за середніми показниками держави ЄС, а обсяг державного замовлення на підготовку правників загалом залишається необґрунтовано великим.

Також робоча група вважає, що відмова від підготовки здобувачів зі спеціальності «Право» закладами зі специфічними умовами навчання дозволить скоротити витрати бюджету, зокрема, на утримання бібліотечних фондів. А у середньостроковій перспективі таке припинення підготовки правників цими закладами (зокрема МВС) зумовить більш тривале виконання своїх функцій правоохоронцями.

Крім того, як раніше писала «Судово-юридична газета», в Офісі Президента фіналізували проект Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2024-2029 роки, який торкається і реформи правничої освіти.

Що пропонується у концепції законопроекту

Щодо доступу до юридичної освіти

• розмежування підготовки фахівців для правничої професії та підготовки кадрів для органів правопорядку. Воно передбачає, що підготовка здобувачів вищої освіти зі спеціальностей, які дозволяють обіймати посади або провадити види діяльності, кваліфікаційні вимоги до яких передбачають наявність повної вищої або вищої юридичної освіти, не здійснюється у вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, а підготовка здобувачів вищої освіти в галузі безпеки та оборони здійснюється виключно вищими військовими навчальними закладами, закладами вищої освіти із специфічними умовами навчання та військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти;
• посилення вимог щодо добору на навчання для здобуття вищої юридичної освіти;
• здійснення підготовки правників виключно на базі повної загальної середньої освіти за результатами ЗНО.

Зміна структури юридичної освіти

• перехід на наскрізну (без поділу на бакалаврський і магістерський рівні) підготовку правників за освітнім рівнем «Магістр»;
• відмова від підготовки правників за освітніми рівнями фаховий молодший  бакалавр, молодший бакалавр та бакалавр права;
• відмова від підготовки правників за заочною формою здобуття освіти та її трансформація у змішану (очну та дистанційну) форму навчання.

Щодо посилення інституційної спроможності закладів вищої освіти забезпечувати підготовку правників відповідно до вимог демократичного суспільства

• посилення вимог до закладів вищої освіти щодо освітньої діяльності з підготовки правників;
• посилення ролі Єдиного державного кваліфікаційного іспиту щодо визначення спроможності здобувачів вищої юридичної освіти до первинної правничої діяльності;
• посилення акредитаційних вимог до освітніх програм з підготовки правників з обов’язковим урахуванням результатів складання Єдиного державного кваліфікаційного іспиту здобувачами освіти та рівня працевлаштування випускників закладів вищої освіти за  фахом у сфері права.

Забезпечення практичної підготовки здобувачів вищої юридичної освіти

• присвоєння професійної кваліфікації «Правник» за результатом позитивного складення здобувачами вищої юридичної освіти Єдиного державного кваліфікаційного іспиту;
• визначення позитивного складення покрокового Єдиного державного кваліфікаційного іспиту з присвоєнням за результатами складання останнього кроку професійної кваліфікації «Правник» обов’язковою умовою доступу до правничої професії.

Авторами концепції, по-перше, прогнозується зменшення витрат за рахунок скорочення  часу навчання, необхідного для здобуття вищої юридичної освіти за наскрізною магістерською освітньою програмою обсягом 300 кредитів ЄКТС. Впровадження наскрізної магістратури передбачає, що тривалість навчання становитиме 5 років замість 5,5 чи 6 років, як це передбачено чинним законодавством.

По-друге, відмова від підготовки здобувачів зі спеціальності «Право» закладами зі специфічними умовами навчання надасть можливість скоротити витрати коштів з державного бюджету, які прямо скеровуються на підготовку здобувачів у цих закладах або ж опосередковано витрачаються на забезпечення умов для здобуття освіти особами, які навчаються за кошти фізичних чи юридичних осіб (наприклад, через оплату комунальних послуг, утримання бібліотечних фондів тощо).

«У середньостроковій перспективі таке припинення підготовки здобувачів зі спеціальності Право закладами зі специфічними умовами навчання ймовірно матиме ще одним наслідком зменшення витрат Державного бюджету, зумовлених плинністю кадрів у органах правопорядку та необхідністю постійної підготовки значної кількості фахівців. Відповідно, підготовка фахівців саме для потреб органів правопорядку зі спеціальності «Правоохоронна діяльність» зумовить більш тривале виконання ними своїх функцій, а відтак, зменшить відтік кадрів і відповідно потребу у підготовці нових фахівців, що дасть змогу зменшити обсяг державного замовлення» - вважають члени робочої групи.

По-третє, реалізація проекту закону про вищу юридичну освіту та первинний доступ до правничої професії сприятиме скороченню кількості освітніх програм за спеціальністю «Право», що в свою чергу зменшить витрати на оплату праці науково-педагогічних працівників, адміністративних працівників тощо, які покриваються в т. ч. за рахунок коштів державного бюджету. Окрім того, скорочення кількості освітніх програм та впровадження наскрізної магістратури також зменшить витрати на акредитаційні процедури.

Навіщо потрібні зміни

Як вказують автори, відомства, такі як Міністерство внутрішніх справ, Міністерство юстиції, Служба безпеки України та інші здійснюють управління закладами вищої освіти, які перебувають у сфері їх управління.

«Такі заклади вищої освіти, мають окремий статус військових навчальних закладів або закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання, окремий порядок добору на навчання, виокремлений значний обсяг державного замовлення, що негативно позначається на дотриманні принципу справедливості та рівних умов доступу до здобуття вищої юридичної освіти» - вказують депутати у концепції.

Підготовка правників в Україні наразі здійснюється за двома спеціальностями – «Право» та «Міжнародне право», водночас такий підхід, на думку авторів, не відповідає Міжнародній та Європейській стандартній класифікації освіти.

Вища юридична освіта здобувається на рівнях вищої освіти (молодший бакалавр, бакалавр, магістр та доктор філософії) та на рівні фахової передвищої освіти (фаховий молодший бакалавр).

В Україні діє досить широка мережа закладів освіти, які здійснюють підготовку правників (168 закладів вищої освіти, 117 закладів фахової передвищої освіти).  

З 2025 року підготовка фахових молодших бакалаврів з права здійснюватися не буде, відповідно до постанови КМУ «Про внесення змін до переліку галузей знань і спеціальностей, за яким здійснюється підготовка здобувачів вищої та фахової передвищої освіти» від 30 серпня 2024 р. №1021.

Станом на жовтень 2023 року освіту за спеціальністю 081 «Право» здобували 100 060 осіб. З них здобували ступінь бакалавра – 61151 особа, магістра – 20610 осіб, молодшого бакалавра – 18 осіб, фахового молодшого бакалавра – 18208 осіб, молодшого спеціаліста – 71 особа та спеціаліста – 2 особи. За спеціальністю 293 «Міжнародне право» - 5141 особа, з них бакалавра – 4063 осіб, магістра – 1078 осіб. Це найбільше серед усіх спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів освіти. Крім того, значна частина здобувачів не відображена в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО), оскільки вони здобувають освіту у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання (заклади вищої освіти, що перебувають у сфері управління МВС, Мінюсту та Державної служби з надзвичайних ситуацій) та військових навчальних закладах (заклади вищої освіти, що перебувають у сфері управління Міноборони, СБУ, Державної прикордонної служби, Національної гвардії) за кошти державного бюджету.

У 2023 році за спеціальністю 081 «Право» отримали дипломи фахових молодших бакалаврів 2408 осіб, молодших бакалаврів - 55 осіб, бакалаврів - 15932 осіб, магістрів - 7539 осіб. З 2020 року набір на освітній рівень «Молодший спеціаліст» припинено, а у 2023 році завершили своє навчання 2143 молодших спеціаліста попереднього набору. Підготовка за цим освітнім рівнем  завершується в 2024 році. З означених вище випускників здобули вищу юридичну освіту на заочній  формі 637 фахових молодших бакалаврів, 133 молодших спеціалістів, 9 молодших бакалаврів, 6464 бакалаври, 4953 магістри. Як свідчить аналіз складання ЄФВВ, ЄДКІ, якість підготовки правників на заочній формі значно нижча, ніж на денній формі здобуття освіти.

Результати ЄДКІ, проведеного вперше у 2023 році, загалом засвідчили доволі низький рівень підготовки випускників за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право».

Випускникам правничих шкіл бракує практичних навичок, що підтверджується проведеними опитуваннями роботодавців. Проходження практики значної кількості здобувачів вищої юридичної освіти переважно має формальний характер. Практична підготовка здобувачів вищої освіти не передбачає обов'язкової участі у її організації та забезпеченні основних стейкхолдерів: судів, органів прокуратури, адвокатури та нотаріату.

В Україні встановлені різні умови доступу до вищої юридичної освіти. Так, вступ на факультет за спеціальністю «Право» до військових навчальних закладів та закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання здійснюється  за іншою процедурою, ніж це передбачено Порядком (умовами) прийому на навчання, що затверджується МОН, який не поширюється на такі заклади освіти. Різні умови доступу до юридичної освіти порушують конституційний принцип рівності доступу до здобуття вищої освіти.

За кількістю закладів освіти, що здійснюють підготовку правників, та кількістю випускників закладів вищої освіти за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» Україна значно переважає за середніми показниками держави Європейського Союзу.

Обсяг державного замовлення на підготовку правників загалом залишається необґрунтовано великим і розподіляється нерівномірно між державними замовниками. У 2024 році Міністерство внутрішніх справ отримало більше за обсягом місць державного замовлення на підготовку бакалаврів права ніж МОН.

Останнім часом активно впроваджуються окремі зміни, направлені на наближення вищої освіти до європейських практик. 23 квітня 2024 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу», яким посилено вимоги до підготовки правників. Зокрема передбачено, що стандарти вищої освіти визначатимуть відповідно до директив ЄС, назви освітніх програм, нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти за такими програмами, сформульований у термінах програмних результатів навчання, додаткові вимоги до правил прийому на навчання, зокрема, щодо здобутої освіти, структури освітньої програми, організації освітнього процесу та атестації здобувачів вищої освіти та інші вимоги, які передбачені міжнародними документами. Ці стандарти також можуть обмежувати перелік допустимих форм здобуття вищої освіти. Крім того, цим Законом зменшено мінімальну межу обсягу вибіркових компонентів з 25% до 10%.

Найбільш важливими проблемами, які потребують вирішення виключно шляхом прийняття окремого закону про вищу юридичну освіту та первинний доступ до правничої професії, є , на думку авторів, такі:

1. Відсутність законодавчого визначення вищої юридичної освіти та порядку обрахування стажу професійної діяльності у сфері права, що призводить до неоднозначного їх тлумачення в правозастосовній діяльності.
2. Існування різних систем доступу до вищої юридичної освіти та підготовки правників, в залежності від підпорядкування закладу вищої освіти, що порушує принцип справедливості та рівних умов доступу до здобуття вищої юридичної освіти;
3. Неефективна та непрозора система формування та розподілу публічних коштів на підготовку правників;
4. Розбалансована, надмірно і необґрунтовано велика кількість професій і посад, для зайняття яких законодавчо вимагається наявність вищої юридичної освіти;
5. Неефективна і необґрунтована ступенева система підготовки правників, відсутність повноцінної можливості та потреби в реалізації професійних прав випускників бакалаврату з права;
6. Відсутність спеціальних вимог  щодо започаткування та провадження освітньої діяльності за освітніми програмами, що передбачають присвоєння професійної кваліфікації з професій, для яких запроваджено додаткове регулювання;
7. Недостатня участь представників правничої професії у навчальному процесі та процедурах  внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості освітніх програм з права;
8. Недостатньо ефективна система зовнішнього забезпечення якості вищої юридичної освіти, яка не враховує результати Єдиного державного кваліфікаційного іспиту здобувачів освіти, які завершують навчання на освітніх програмах з права та рівень працевлаштування випускників закладів вищої освіти за фахом у сфері права.
9. Відсутність законодавчого закріплення форм і способів взаємодії між закладами вищої освіти, державними органами та професійними правничими об’єднаннями щодо забезпечення ефективної практичної підготовки здобувачів вищої юридичної освіти;
10. Недостатня ефективність Єдиного державного кваліфікаційного іспиту як інструменту перевірки рівня опанування магістрами освітньої програми та атестації про здобуття вищої юридичної освіти на освітньому рівні «Магістр»;
11. Низька якість підготовки правників, які здобувають вищу юридичну освіту за заочною формою здобуття освіти;
12. Недостатньо ефективне законодавче регулювання порядку скликання та проведення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ для обрання членів органів, визначених Конституцією України,  законами України «Про Вищу раду правосуддя», «Про прокуратуру» та «Про Конституційний Суд України».

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.