ЄС повинен обміркувати подальшу долю 4,5 млн українців, які перебувають під тимчасовим захистом у ЄС – лист Урсули фон дер Ляєн

14:38, 15 жовтня 2024
Урсула фон дер Ляєн запропонувала розглянути питання подальшої долі українських громадян в Європі в рамках невідкладних змін до міграційного законодавства, зважаючи на потреби України та обмеженість ресурсів країн ЄС.
ЄС повинен обміркувати подальшу долю 4,5 млн українців, які перебувають під тимчасовим захистом у ЄС – лист Урсули фон дер Ляєн
Джерело фото: windeurope.org
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Перед самітом Євросоюзу 17-18 жовтня президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала країнам-членам ЄС план з 10 пунктів для посилення боротьби з нелегальною міграцією.

Один з пунктів, про який йдеться у її листі, передбачає необхідність терміново обміркувати подальшу долю 4,5 млн українців, які зараз перебувають під тимчасовим захистом у ЄС, і статус яких продовжено до березня 2026 року. Зокрема, за словами Урсули фон дер Ляєн, це потрібно зробити, «поважаючи власні потреби України і обмеженість ресурсів ЄС».

Загалом, у плані від президента Єврокомісії йдеться про те, що «можливо скоротити нелегальну міграцію, і сильна увага до цього аспекту має вирішальне значення для забезпечення справедливого та ефективного управління міграцією в Європі на благо всіх держав-членів».

«Завдяки Пакту про міграцію та притулок ми маємо правову базу, яка дозволить нам реагувати ефективніше.

У наступній каденції Єврокомісія, тісно співпрацюючи з державами-членами, продовжуватиме спиратися на досягнення останніх років, щоб забезпечити справедливу та тверду позицію щодо міграції, вирішуючи те, що, як ми всі погоджуємося, є європейським викликом, за допомогою європейських рішень.

Хоча Пакт, безсумнівно, є величезним досягненням, немає місця для самовдоволення. Через різноманітні взаємопов’язані між собою глобальні кризи міграція й надалі залишатиметься однією з найактуальніших проблем, яка потребує нашої невідкладної уваги. Щоб ефективно вирішувати постійні та нові виклики, заповнюючи прогалини, які залишаються, я пропоную зосередитися на 10 пунктах дій» - зазначає вона.

Першим пунктом є прискорення імплементації Пакту про міграцію та притулок.

Як зазначає голова Єврокомісії, «зараз ми тісно співпрацюємо з кожною державою-членом, щоб визначити потреби та пріоритети дій на національному рівні, а також заходи підтримки на рівні ЄС». «Але швидке впровадження Пакту може допомогти державам-членам ефективніше керувати своїми системами реєстрації та прийому, краще керувати процедурами надання притулку у справах безпеки, усунути лазівки між процесами надання притулку та повернення» - додає вона.

Другий пункт передбачає всебічні партнерські відносини з ключовими третіми країнами.

Зокрема, зазначається, що на кінець вересня 2024 року має місце на 56% збільшення кількості прибуттів до ЄС порівняно з тим же періодом 2023 року на морських маршрутах до Іспанії, уздовж західно-середземноморського та атлантичного маршрутів разом узятих.

Також має місце збільшення на кінець вересня більш ніж чверті прибуттів до Греції сушею та морем, «що підкреслює необхідність подальшого покращення співпраці з сусідніми країнами та забезпечення ефективного контролю зовнішнього кордону ЄС».

«До кінця цього року ми також запрограмуємо пакет підтримки вартістю 1 мільярд євро для допомоги сирійським біженцям і вразливим групам, а також для підтримки Туреччини в управлінні кордонами та міграцією» - йдеться у листі.

Третій пункт плану – розвиток спільного підходу до повернення

«Міграційна політика ЄС може бути стійкою лише за умови фактичного повернення тих, хто не має права залишатися в ЄС.

Однак лише близько 20% громадян третіх країн, яким було наказано виїхати, фактично повернулися.

Більш повне впровадження чинного законодавства може покращити нашу ефективність, і Комісія випустила рекомендації на підтримку цього. Але нам знадобиться нова правова база, щоб посилити нашу здатність діяти.

Процедури та практика повернення в державах-членах суттєво різняться: нам потрібно створити рівень гармонізації та довіри, який забезпечить, що мігранти, які мають рішення про повернення проти них в одній країні, не можуть використовувати тріщини в системі, щоб уникнути повернення в іншу країну» - підкреслює у листі Урсула фон дер Ляйєн.

Отже, Комісія представить нову пропозицію щодо законодавства, яке визначило б чіткі зобов’язання щодо співпраці для тих, хто повертається, і ефективно оптимізувало б процес повернення з оцифруванням управління справами та взаємним визнанням рішень один одного.

Це, за словами голови Єврокомісії, буде одним із першочергових завдань для Комісара з питань внутрішніх справ та міграції, і співиконавці повинні його вирішити швидко.

«Переважна більшість людей, які приїжджають до Європи, не мають злочинних намірів. Але ті, хто вчиняє злочини, повинні знати, що цього не терпітимуть, незалежно від того, звідки вони. Координатор Комісії з питань повернення вже працює з державами-членами над вказівками щодо того, як поводитися з особами, які загрожують безпеці, у процесі повернення. Це елемент, який Комісія розглядатиме під час перегляду законодавчої бази, щоб забезпечити чіткі правила для видалення осіб, які становлять серйозну загрозу громадському порядку чи внутрішній безпеці» - зауважує вона.

Четвертий пункт – активізувати використання важелів впливу через візову та іншу політику.

«Комісія запропонувала нові можливості покарання за відсутність узгодження візової політики з ЄС через переглянутий механізм призупинення віз. Законодавча пропозиція зараз знаходиться на розгляді співзаконодавців, і необхідно активізувати роботу, щоб найближчим часом було досягнуто згоди.

Країнам-кандидатам також необхідно буде продовжувати роботу над узгодженням візової політики як важливої ​​частини процесу вступу.

ЄС повинен бути готовий використовувати свої важелі впливу не лише у візовій політиці, а й в інших сферах, наприклад у торгівлі.

Продовження поточної загальної схеми преференційного регулювання до грудня 2027 року без умов реадмісії, незважаючи на пропозицію Комісії, є втраченою можливістю, яку слід виправити за першої ж можливої ​​нагоди» - підкреслює голова Єврокомісії. 

У п’ятому пункті йдеться про боротьбу з контрабандою людей і торгівлею людьми, у шостому – про  протидію гібридній війні та зміцнення безпеки на кордонах. Зокрема, планується побудувати більш міцну правову базу для відповідальності транспортних операторів і більш узгоджений підхід до видачі віз «з метою більшої ясності до кінця року».

Сьомий пункт передбачає роботу над розробкою інноваційних способів протидії нелегальній міграції.

«Я доручила Комісару з питань внутрішніх справ і міграції спрямувати роздуми щодо оперативних рішень, які допоможуть протистояти нелегальній міграції та розглянути пропозиції багатьох держав-членів у цій сфері, поважаючи принципи та цінності ЄС, зобов’язань згідно з міжнародним правом та захисту основних прав, одночасно забезпечуючи стійкі та справедливі рішення для самих мігрантів.

Ми вже взяли на себе зобов’язання переглянути до наступного року концепцію визначених безпечних третіх країн.

Ми також повинні продовжувати досліджувати можливі шляхи просування щодо ідеї розвитку центрів повернення за межі ЄС, особливо з огляду на нову законодавчу пропозицію щодо повернення» - зазначено у листі Урсули фон дер Ляєн.

У восьмому пункті йдеться про вирішення викликів, пов’язаних з конфліктом на Близькому Сході.

Дев’ятий пункт – окреслити шлях для українців у Європі

«Близько 4,5 мільйонів українців зараз перебувають під тимчасовим захистом у ЄС, і їхній винятковий статус продовжено до березня 2026 року.

Ми повинні терміново разом обміркувати шлях вперед, поважаючи власні потреби України, обмеження на наші ресурси та повагу до прав усіх учасників.

Грунтуючись на цьому аналізі, Комісія зможе представити пропозиції, які забезпечать необхідну правову визначеність для продовження управління ситуацією стільки, скільки це необхідно. Комісія також вивчатиме шляхи підтримки держав-членів захоплюють велику кількість біженців з України» - підкреслено у листі.

Десятий пункт передбачає збереження та зміцнення Шенгену.

«Ми працюємо разом, щоб зміцнити наші зовнішні кордони, щоб отримати вигоду від зони свободи, безпеки та справедливості в Шенгенській зоні. Повторне запровадження прикордонного контролю має бути крайнім заходом, винятковим і пропорційним виявленій загрозі. Новий Шенгенський кодекс про кордони, який набув чинності в липні, визначає зобов’язання держав-членів дотримуватися цих принципів. Комісія прагне сприяти консультаціям між зацікавленими державами-членами, і разом ми повинні захистити соціальні та економічні вигоди, які принесла наша Шенгенська зона без прикордонного контролю. Це також має вирішальне значення для нашої мети підвищення конкурентоспроможності. Ми також маємо просунутися до завершальних етапів скасування перевірок на сухопутних кордонах з найновішими членами Шенгену Румунією та Болгарією» - зазначає голова Єврокомісії.

Загалом, на її погляд, потрібно зосередитися на більш ефективному захисті зовнішніх кордонів ЄС та рішучій боротьбі з незаконним перевезенням мігрантів, активізацією повернення та розвитком взаємовигідних всебічних партнерств, які допомагають усунути основні причини міграції, одночасно підтримуючи цілі ЄС щодо узгодження візової політики та реадмісії.

«Збільшення можливостей для легальної міграції може заохотити наших партнерів боротися з нелегальними виїздами та співпрацювати з нами щодо реадмісії, утримуючи мігрантів від того, щоб віддати своє життя в руки контрабандистів, а також сприяючи задоволенню потреб ринку праці Союзу. Це набір європейських рішень для європейського виклику. Ми також повинні працювати разом над забезпеченням відповідного європейського фінансування для них, коли ми розмірковуємо над майбутнім багаторічним бюджетом Союзу. На нас чекає насичений законодавчий та оперативний порядок денний, і ми повинні переконатися, що наші ресурси відповідають нашим амбіціям» - підсумувала вона.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Олег Бондаренко
    Олег Бондаренко
    голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування
  • Олеся Постигач
    Олеся Постигач
    суддя Залізничного районного суду м. Львова
  • Сергій Миронюк
    Сергій Миронюк
    суддя Господарського суду Чернівецької області
  • Євген Петров
    Євген Петров
    суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді