Чоловік виніс делікатесів на 10 тисяч грн через сварку з дівчиною: який вирок виніс суд на Черкащині за випадкову крадіжку
Правовий режим воєнного стану в Україні суттєво посилив відповідальність за майнові злочини. Відповідно до змін у Кримінальному кодексі, вчинення крадіжки в цей період автоматично переводить правопорушення у категорію тяжких відповідно до ч. 4 ст. 185 КК. Проте, як показує судова практика, судді по-різному оцінюють ступінь суспільної небезпеки: від реального ув’язнення за крадіжку в пораненого до іспитових строків за винесені продукти з супермаркетів
Кошик делікатесів у супермаркеті
Подія сталася в місті Канів у приміщенні супермаркету. Обвинувачений, налагоджувальник місцевої кондитерської фабрики, протягом майже півтори години набирав товар. Склад продуктового набору доволі різноманітний: від пітахаї, авокадо та коктейлів із морепродуктів та побутових товарів, як-от сковорідка для індукційних поверхонь. Загальна сума викраденого склала 10 253,45 гривень.
У судовому засіданні обвинувачений повністю визнав провину. Його лінія захисту базувалася на відсутності прямого корисливого наміру в момент набирання товару. Він стверджував, що перебував у пригніченому стані через сварку з дівчиною і, розмовляючи по телефону, автоматично вийшов через ролети магазину повз касову зону.
Проте юридично цей аргумент нівелюється фактом того, що він поїхав додому з товаром і не намагався повернутися та оплатити його пізніше. Обвинувачений неодноразово приходив у магазин після цього випадку, але не намагався заплатити за викрадений ним раніше товар, оскільки не мав достатньо коштів та сподівався, що його не помітили. Суд кваліфікував такі дії саме як таємне викрадення майна в умовах воєнного стану.
Чому за крадіжку в умовах воєнного стану обвинувачений уникнув ув’язнення
Ухвалюючи вирок, суд визнав, що дії обвинуваченого підпадають під ч. 4 ст. 185 КК України — крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а сам злочин відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких.
Водночас суд врахував низку пом’якшувальних обставин. Зокрема, обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та добровільно відшкодував завдані збитки супермаркету. Представник потерпілої сторони підтвердив факт відшкодування шкоди та просив суд не призначати суворе покарання.
Обтяжувальних обставин, передбачених ст. 67 КК України, під час розгляду справи встановлено не було.
Окремо суд оцінив особу обвинуваченого. З матеріалів справи вбачається, що він раніше не судимий, має постійне місце роботи на кондитерській фабриці, позитивно характеризується за місцем праці та не перебуває на обліку в психіатра чи нарколога.
З огляду на сукупність цих обставин суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства. На думку суду, застосування випробувального терміну буде достатнім для досягнення мети покарання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Шопінг на касі самообслуговування
Подібну справу № 397/383/25 розглянув і Олександрівський районний суд Кіровоградської області.
Обвинувачений у магазині набрав величезний асортимент товарів від новорічних гномів та шоколаду до комп’ютерної миші та гелей для нігтів на суму 3234,19 грн. Він зробив вигляд, що сканує товар на касі самообслуговування, поклав усе в пакети та пішов, не розрахувавшись.
Під час розгляду справи суд врахував, що між прокурором та обвинуваченим була укладена угода про визнання винуватості. Обвинувачений повністю визнав свою вину та погодився з обставинами кримінального правопорушення.
Серед пом’якшувальних обставин суд врахував наявність у обвинуваченого малолітньої дитини, щире каяття, а також повне відшкодування завданої магазину шкоди.
Перевіривши умови угоди та переконавшись, що вона відповідає вимогам закону і не порушує права сторін, суд затвердив її.
У результаті обвинуваченому було призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, однак на підставі положень Кримінального кодексу його звільнено від відбування покарання з випробуванням. Суд встановив іспитовий строк тривалістю 2 роки.
Ця справа нагадує, що «воєнний стан» у кваліфікації злочину — це не формальність, а обтяжуючий правовий контекст, який перетворює дрібне правопорушення на серйозну кримінальну проблему, навіть якщо ви всього лише «заговорилися по телефону».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

















