Штраф за тріщину на лобовому склі, або непрацюючі габарити: як водієві виграти суд з патрульною поліцією

09:00, 23 липня 2026 198
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Отримали штраф за неоплату паркування, або тріщину на лобовому склі: суди дедалі суворіше ставляться до якості доказової бази патрульної поліції та інспекцій з паркування
Штраф за тріщину на лобовому склі, або непрацюючі габарити: як водієві виграти суд з патрульною поліцією
Фото: vikna.if.ua
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Ефективність захисту прав водія в Україні сьогодні прямо залежить від розуміння процесуальних моментів роботи правоохоронних органів. Аналіз судових рішень за останній рік свідчить, що презумпція вини суб’єкта владних повноважень  залишається головним інструментом правосуддя.

Суди все частіше наголошують: візуальне спостереження поліцейського за порушенням не може бути єдиним доказом — воно повинно бути підкріплене належною технічною фіксацією. У цьому дайджесті ми розглянемо ключові правові позиції щодо тріщин на склі, правил паркування та стандартів доказування.

Швидкісний режим: Трукам та стандарти доказування

Питання використання лазерних вимірювачів TruCAM у ручному режимі залишається дискусійним, проте відсутність відеозапису є підставою для скасування штрафу.

Зарічний районний суд м. Суми у справі  591/480/26 задовольнив позов водія, оскільки поліція не надала відеозапис через сплив 30-денного строку його зберігання. Також суд погодився, що ручне розміщення TruCAM суперечить ст. 40 Закону «Про Національну поліцію», яка вимагає стаціонарного монтажу.

Патрульні зафіксували порушення за допомогою лазерного вимірювача TruCAM, але водій оскаржив постанову, стверджуючи, що рухався зі швидкістю близько 65 км/год. Показники приладу (111 км/год) недостовірні через складні погодні умови. Вимірювання проводилося на відстані 400+ метрів з великим кутом, без корекції.

Суд дійшов висновку, що патрульна поліція не надала належних і допустимих доказів порушення. Зокрема, використання лазерного вимірювача швидкості TruCAM у ручному режимі потребує неухильного дотримання встановленої процедури, однак матеріали справи не містили підтверджень правильності проведення вимірювання. Крім того, суд не зміг дослідити відеозапис, тож за таких обставин доказова база була визнана недостатньою для притягнення водія до відповідальності.

Індустріальний районний суд міста Дніпра у справі  № 202/2713/25 навпаки, визнав використання TruCAM у руках поліцейського законним, посилаючись на те, що конструкція приладу передбачає наявність ручки для тримання.

На відміну від справ, у яких суди скасовують штрафи через недоліки доказової бази, у цьому випадку патрульна поліція надала належні, допустимі та достатні докази порушення. Суд дослідив записи з бодікамер поліцейських, фотоматеріали та інші документи, які у своїй сукупності підтвердили факт перевищення швидкості.

Тріщина на лобовому склі: пошкодження чи несправність?

Суди виробили чітку позицію: тріщина на склі є пошкодженням, а не технічною несправністю, що забороняє експлуатацію авто в розумінні ПДР.

Другий апеляційний адміністративний суд у справі № 536/579/26 скасував штраф патрульної поліції за тріщину на склі, встановивши що наявність тріщин та сколів у зоні роботи склоочисників не забороняє експлуатацію транспортного засобу за ч. 1 ст. 121 КУпАП, оскільки ПДР не відносять це до критичних несправностей.

Суд дійшов висновку, що тріщина чи скол на лобовому склі в зоні роботи склоочисників, хоча й не відповідають вимогам ДСТУ 3649:2010, не віднесені Правилами дорожнього руху до технічних несправностей, які забороняють експлуатацію автомобіля. Відтак саме по собі таке пошкодження не утворює складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП. Суд наголосив, що підставою для відповідальності є порушення вимог ПДР, а не положень ДСТУ.

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у справі № 183/6834/26 також скасував постанову за тріщину на склі, оскільки відповідач не надав доказів проведення вимірювань і не довів, що пошкодження заважає огляду.

Паркування та права осіб з інвалідністю

Шевченківський районний суд м. Києва у справі № 761/23036/25 скасував штраф за неоплату паркування, оскільки позивач є особою з інвалідністю III групи. Суд наголосив, що закон дозволяє таким особам безоплатно паркуватися на будь-якому місці майданчика, якщо спеціальні місця відсутні або зайняті.

Суд встановив, що позивач є особою з інвалідністю, а тому відповідно до ст. 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» має право на безоплатне паркування на спеціально обладнаних майданчиках. Оскільки відповідач не довів порушення правил паркування чи відсутності підстав для застосування цієї пільги, суд дійшов висновку про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення та скасував постанову.

Заводський районний суд м. Запоріжжя у справі № 332/4286/25 відмовив у скасуванні штрафу, встановивши, що водій припаркувався в зоні дії знаку «Платні послуги», а його твердження про паркування на тротуарі були спростовані.

Суд визнав, що інспекція надала достатні та належні докази порушення. Фотофіксація підтвердила місце, час і тривалість стоянки автомобіля, наявність дорожнього знака 5.43 із табличкою «Платні послуги» та відповідної синьої розмітки, а автоматизована система засвідчила відсутність оплати за паркування. Доводи водія про те, що автомобіль був припаркований на тротуарі, суд відхилив як такі, що спростовуються фотоматеріалами. У результаті постанову інспектора залишено в силі.

Технічний стан та метрологічні помилки

Шевченківський районний суд м. Львова у справі № 466/1571/26 скасував штраф за порушення регулювання фар (ст. 121 КУпАП), оскільки заміри проводилися на навантаженому автомобілі, тоді як стандарт ДСТУ 3649:2010 вимагає вимірювань лише у стані порожньої маси.

Суд визнав, що патрульна поліція не довела факт вчинення правопорушення. Зокрема, час зупинки автомобіля (07:17) не відповідав темній порі доби, вимірювання регулювання фар проводилося з порушенням вимог ДСТУ, оскільки автомобіль був завантажений, а сама постанова не містила належного опису обставин правопорушення. За відсутності достатніх доказів події та складу адміністративного правопорушення суд скасував постанову, закрив справу та стягнув із Департаменту патрульної поліції судовий збір.

Томаківський районний суд Дніпропетровської області справа № 195/184/26. Постанова за непрацюючі габарити була скасована, оскільки поліцейський не вказав у постанові технічний засіб, яким здійснювався відеозапис, що робить відео недопустимим доказом.

Аналіз судової практики свідчить про формування стійких підходів у спорах щодо постанов патрульної поліції.

Самих пояснень інспектора вже недостатньо — суди вимагають належної фото- та відеофіксації, а також дотримання процесуальних вимог до оформлення постанов. Якщо вимірювання швидкості, світлових приладів чи інших технічних параметрів проведено з відхиленням від встановлених правил, такі докази можуть бути визнані неналежними.

Під час оцінки законності притягнення до відповідальності суди враховують не лише формальне дотримання процедури, а й об’єктивні життєві обставини особи, зокрема стан здоров’я, проходження військової служби та інші поважні причини.

Сучасна судова практика демонструє, що успішне оскарження штрафів дедалі більше залежить не від формальних заперечень, а від якості доказової бази, дотримання поліцейськими процесуальних вимог і правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Знання актуальних правових позицій судів стає одним із ключових інструментів ефективного захисту прав громадян.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group