Штраф до 17 тисяч гривень і конфіскація: в Україні хочуть запровадити нові покарання для колекціонерів

У Верховній Раді 21 липня 2026 року зареєстровано законопроєкт №15436 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України "Про музеї та музейну справу" щодо впорядкування недержавної частини Музейного фонду України і розвитку приватного колекціонування».

Основною метою є створення правового механізму обліку, державної реєстрації та контролю за культурними цінностями, які перебувають у приватній власності, а також розвиток інституту приватного колекціонування.

Практичне значення законопроєкту полягає в тому, що він фактично формує нову модель взаємодії держави та власників культурних цінностей. Вперше пропонується комплексно врегулювати порядок підтвердження права власності на музейні предмети недержавної частини Музейного фонду України, їх державної експертизи, реєстрації, зберігання, передачі в управління музеям та контролю за дотриманням встановлених вимог.

Колекціонер вперше отримає законодавче визначення

Однією з концептуальних новел є поява у Законі «Про музеї та музейну справу» нового поняття — «колекціонер». Під ним пропонується розуміти фізичну особу, яка на законних підставах володіє культурними цінностями та здійснює їх придбання, комплектування, документування, збереження і відповідальне використання відповідно до вимог закону.

Одночасно розширюються напрями державної музейної політики. Серед її нових завдань пропонується визначити підтримку культури приватного колекціонування, захист добросовісних колекціонерів, забезпечення рівних можливостей для музеїв усіх форм власності та створення правових і податкових стимулів для передачі приватних культурних цінностей у публічне користування шляхом дарування, заповіту чи договорів управління.

Недержавна частина Музейного фонду: нові правила формування

Законопроєкт уточнює склад недержавної частини Музейного фонду України.

До неї пропонується відносити музейні предмети, музейні колекції та музейні зібрання, що перебувають у приватній власності та за результатами державної експертизи визнаються такими, що належать до Музейного фонду України. Також прямо передбачається, що такі предмети можуть зберігатися не лише в музеях державної чи комунальної форми власності, а й у приватних музеях та безпосередньо у колекціонерів.

Декларація добросовісного володіння стане підставою для легалізації приватної колекції

Наймасштабніші зміни законопроєкту містяться у новій статті 15-3 Закону «Про музеї та музейну справу».

Якщо власник не має документів, що підтверджують набуття права власності на культурні цінності, таким підтвердженням може стати Декларація про добросовісне володіння культурними цінностями. Законопроєкт передбачає, що її подання можливе за умови відкритого, безперервного та добросовісного володіння предметами не менше п’яти років.

У декларації необхідно буде зазначати інформацію про власника, детальний опис предметів, час і обставини набуття володіння, а також наявні документи щодо їх походження. Подання декларації одночасно означатиме згоду власника на проведення державної експертизи та надання експертам доступу до культурних цінностей.

Обов’язкова державна експертиза та реєстрація

Після подання декларації всі заявлені культурні цінності підлягатимуть державній експертизі та державній реєстрації.

Експерт або експертна комісія під час державної експертизи встановлюватимуть культурну значущість і походження предмета, фіксуватимуть його стан, визначатимуть дату наступної експертизи та надаватимуть рекомендації щодо зберігання.

Якщо за результатами експертизи предмет буде включено до недержавної частини Музейного фонду України, на власника поширюватимуться встановлені законом обмеження та обов’язок дотримуватися рекомендованих умов його зберігання.

Нові вимоги до зберігання та контроль за власниками

Законопроєкт істотно посилює вимоги до забезпечення збереження музейних предметів.

Власники або засновники музеїв повинні будуть створювати належні матеріально-технічні умови для їх зберігання та передбачати спеціальні приміщення для тимчасового розміщення предметів у разі загрози їх втрати чи пошкодження.

Власники культурних цінностей, які самостійно зберігатимуть предмети недержавної частини Музейного фонду, нестимуть повну відповідальність за їх збереження та повинні будуть забезпечити умови відповідно до рекомендацій державної експертизи.

Центральний орган виконавчої влади у сфері музейної справи або уповноважений орган охорони культурної спадщини матиме право не рідше одного разу на три роки перевіряти дотримання цих вимог і надавати колекціонерам консультативну допомогу.

Передача приватних колекцій в управління музеям

Документ також вводить новий механізм — договір управління музейною колекцією.

Власник зможе передати свої культурні цінності в управління музеям державної, комунальної чи приватної форми власності для їх професійного зберігання, реставрації, експонування, наукового опрацювання та забезпечення публічного доступу.

Водночас приватні музеї зможуть приймати такі колекції лише за умови наявності належних фондосховищ, відповідних систем безпеки, необхідного кліматичного режиму та кваліфікованого персоналу.

Тимчасове вилучення музейних предметів

Якщо власник не забезпечить належні умови зберігання культурних цінностей, центральний орган виконавчої влади за зверненням експерта зможе ухвалити рішення про передачу таких предметів на тимчасове зберігання до державного музею.

Після усунення причин передачі власник матиме право звернутися із заявою про повернення предметів, підтвердивши наявність належних умов для їх подальшого зберігання. Якщо тимчасове зберігання триватиме понад один рік, власник повинен буде оплатити відповідні послуги державного музею.

Незареєстровані археологічні предмети можуть конфіскувати

Окрему увагу законопроєкт приділяє боротьбі з нелегальним обігом археологічної спадщини.

Пропонується дозволити обіг лише тих музейних предметів, музейних колекцій та об’єктів культурної спадщини, які зареєстровані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

При цьому археологічні предмети або позаконтекстні знахідки, які до 1 січня 2029 року не будуть заявлені до державної реєстрації шляхом подання декларації про добросовісне володіння, підлягатимуть конфіскації державою з подальшим віднесенням до державної частини Музейного фонду України.

Крім того, законопроєкт передбачає, що продаж предметів недержавної частини Музейного фонду України буде можливим лише за умови їх подальшого постійного збереження на території України, а їх вивезення за кордон заборонятиметься, за винятком тимчасового вивезення для виставок, реставрації або наукових досліджень.

Нові адміністративні штрафи

Законопроєктом пропонується доповнити статтю 92 КУпАП новими складами адміністративних правопорушень.

Зокрема, за продаж, придбання, дарування чи обмін незареєстрованих предметів археологічної спадщини передбачається штраф від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією предмета. За повторне порушення протягом року штраф збільшуватиметься до 400–800 неоподатковуваних мінімумів із конфіскацією.

Також пропонується встановити відповідальність за неналежне зберігання музейних предметів, музейних колекцій або музейних зібрань недержавної частини Музейного фонду України, якщо це призвело до їх пошкодження чи втрати. За таке порушення передбачено штраф від 150 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, експерти, які проводитимуть державну експертизу культурних цінностей, отримають право складати відповідні протоколи про адміністративні правопорушення.

Таким чином, законопроєкт №15436 пропонує комплексно реформувати правове регулювання недержавної частини Музейного фонду України.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.