Кримінальний кодекс майбутнього: робоча група передасть Президенту проєкт наймасштабнішої кримінально-правової реформи
Понад 1500 змін до чинного Кримінального кодексу перетворили його на «клаптикову ковдру», яка останнім часом викликала чимало дискусій у правничій спільності. Наразі ж Україна наблизилася до наймасштабнішої кримінально-правової реформи за весь час незалежності, адже у червні було завершено розробку проєкту нового Кримінального кодексу та прийняте рішення направити його Президенту України для вирішення питання про його внесення на розгляд Верховної Ради.
Проєкт нового Кримінального кодексу був розроблений Робочою групою з питань розвитку кримінального права, яка діє у складі Комісії з питань правової реформи при Президентові України. До складу групи увійшли провідні науковці-криміналісти та практики, а також представники Верховного Суду, правоохоронних органів, народні депутати та незалежні експерти.
Шлях до створення фінального тексту, опублікованого 25 червня 2026 року, тривав понад шість років. У 2020 році було розпочато підготовку проєкту, розроблення Загальної частини та професійні консультації із суддями, прокурорами, слідчими й науковцями. З 2023 по 2025 роки тривала експертна верифікація. Проєкт пройшов комплексну національну та міжнародну експертизу за участю українських фахівців, експертів із Литви, Німеччини та Консультативної місії ЄС. 25 червня відбулося оприлюднення фінальної редакції. Робоча група представила контрольний текст проєкту нового Кримінального кодексу, завершивши багаторічний етап його підготовки.
Чому чинний Кодекс застарів?
Необхідність ухвалення нового Кримінального кодексу України, автори проєкту обумовлюють кризою чинного акта 2001 року. За 25 років він втратив свою цілісність, перетворившись на непередбачуваний закон. До нього було внесено близько 1500 змін, а окремі статті переписувалися по 15 разів. Чинний КК часто ігнорує людську гідність, за звичкою вважаючи покарання основним засобом боротьби з будь-якими негативними явищами, що суперечить принципу ultima ratio (кримінальний закон як крайній засіб).
Як наголошено у пояснювальній записці, на відміну від чинного КК, усі положення проєкту КК вже приведено у відповідність до ратифікованих Україною міжнародних договорів, рішень ЄСПЛ щодо України, а також acquis communautaire ЄС. Також у проєкті КК враховано помилки законотворення воєнного часу.
Що змінює новий Кримінальний кодекс
Проєкт нового Кримінального кодексу складається із 12 книг, 77 розділів і 707 статей. Загальна частина налічує 180 статей, Особлива — 509. Документ також містить 277 складів злочинів і 92 склади кримінальних провин.
Одним з головних нововведень є повна зміна класифікації кримінальних правопорушень. Автори проєкту пропонують відмовитися від чинного підходу, за якого тяжкість визначається насамперед видом і розміром покарання. Натомість основним критерієм стане характер заподіяної шкоди та форма вини.
Так, кримінальними провинами пропонується вважати діяння, що спричинили істотну (у разі умислу) або значну (у разі необережності) шкоду. Водночас злочини поділятимуться на дев’ять ступенів тяжкості залежно від наслідків та інших об’єктивних критеріїв. За задумом розробників, така модель має зробити кваліфікацію кримінальних правопорушень більш передбачуваною та уніфікованою, зменшивши простір для суб’єктивного тлумачення.
Менше видів покарань і єдині правила їх призначення
Проєкт нового Кримінального кодексу пропонує скоротити перелік кримінальних покарань із 14 до 5 видів.
Залишаться громадські роботи, штраф, обмеження свободи, строкове позбавлення волі (від 3 місяців до 20 років, а за міжнародні злочини — до 30 років) та довічне ув’язнення, яке застосовуватиметься лише за злочини найвищих — 8-го і 9-го — ступенів тяжкості.
Ще одна зміна — запровадження типових санкцій. Для всіх кримінальних провин і злочинів одного ступеня тяжкості встановлюватимуться єдині межі покарання. За задумом розробників, це має забезпечити більш послідовне призначення покарань і усунути ситуації, коли за однакові за тяжкістю правопорушення чинний Кримінальний кодекс передбачає суттєво різні санкції.
Розрахункова одиниця та Глосарій
Вперше кодекс містить Глосарій із 65 наскрізними поняттями, що вживаються в одному значенні по всьому тексту.
Ба більше, запроваджується автономна розрахункова одиниця для обчислення майнової шкоди та штрафів. Вона встановлюється на рівні 1/30 розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня року вчинення правопорушення. Це дозволяє закону залишатися актуальним без постійного внесення правок через інфляцію.
Декриміналізація окремих діянь
Ще однією важливою запропонованою зміною є вилучення з Кримінального кодексу діянь, які за своєю правовою природою повинні розглядатися як адміністративні або дисциплінарні проступки. Як зазначають розробники у пояснювальній записці, документ передбачає декриміналізацію правопорушень, відповідальність за які вже встановлена іншими законами, що має забезпечити чіткіше розмежування кримінальної та інших видів юридичної відповідальності.
Це зроблено для того, щоб узгодити КК із Кодексом про адміністративні проступки та дотриматися конституційного принципу, згідно з яким ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
У супровідних до проєкту документах наводяться приклади діянь, які в чинному кодексі (2001 року) мають статус кримінальних, але за змістом такими не є:
- необережне легке тілесне ушкодження;
- поява на робочому місці у стані алкогольного сп’яніння;
- злісна непокора вимогам адміністрації установи виконання покарань;
- зберігання порнографічних предметів чи зброї.
Основним завданням такого кроку є вивільнення людських і матеріальних ресурсів правоохоронної системи. Декриміналізація діянь, тяжкість яких не є достатньою для визнання їх злочинами чи провинами, дозволить органам кримінальної юстиції зосередитися на справді небезпечних посяганнях.
Нові інститути: пробація та засоби безпеки
Пробація стає самостійним інститутом матеріального права, що включає наглядові та соціально-виховні заходи.
Засоби безпеки — новий вид кримінально-правового впливу, що включає обмежувальні заходи (наприклад, заборону відвідувати певні місця), примусову психіатричну допомогу та оприлюднення інформації про засудження.
Нові підходи до захисту життя
Проєкт нового Кримінального кодексу пропонує переглянути і підходи до кримінально-правової охорони життя та здоров’я людини.
Зокрема, умисне спричинення загибелі плоду після 22-го тижня вагітності пропонується прирівняти до вбивства людини.
Передбачено привілейований склад умисного вбивства з мотиву співчуття. Йдеться про випадки, коли діяння вчинене на неодноразове прохання тяжко хворої людини. За таких обставин відповідальність пропонується пом’якшити порівняно зі звичайним умисним вбивством.
Також проєкт уточнює поняття катування, приводячи його у відповідність до Конвенції ООН проти катувань. Відповідальність за цей злочин нестимуть лише публічні службові особи, які діють із використанням своїх владних повноважень.
Розширення підстав, що виключають кримінальну відповідальність
Проєкт нового Кримінального кодексу суттєво оновлює перелік обставин, які виключають протиправність діяння.
Зокрема, пропонується врегулювати заподіяння шкоди за добровільною згодою особи, під час спортивних змагань, у разі конфлікту юридичних чи професійних обов’язків, а також закріпити службовий і бойовий імунітет для осіб, які діють у межах своїх повноважень або виконують бойові завдання.
Службовий імунітет стосується публічних службових осіб, які діють в умовах воєнного стану або збройного конфлікту. Заподіяння шкоди визнається правомірним, якщо значний суспільно корисний результат (відсіч агресії) неможливо було досягти інакше, а шкода відповідала обстановці.
Бойовий імунітет, своєю чергою, звільняє комбатанта від відповідальності за шкоду, заподіяну під час відсічі агресії або ліквідації збройного конфлікту, якщо рішення про бойові дії було прийнято відповідно до його повноважень та на основі наявної інформації.
Окрему увагу приділено захисту України від збройної агресії. Проєкт прямо визначає, що заподіяння шкоди ворогу під час відсічі агресії є правомірним, якщо такі дії не містять ознак воєнних злочинів, злочинів проти людяності чи геноциду. Проєкт прямо закріплює право кожної людини на захист Вітчизни. Такий підхід покликаний законодавчо врегулювати межі кримінальної відповідальності військовослужбовців і цивільних осіб, які беруть участь в обороні держави.
Можливі ризики
Попри прогресивність реформи, проєкт нового Кримінального кодексу став предметом прискіпливого аналізу українських та міжнародних експертів.
Серед основних зауважень — окремі незвичні законодавчі формулювання, необхідність уточнення норм щодо міжнародного права та універсальної юрисдикції, а також ризики практичного застосування окремих положень, зокрема презумпції осудності й нових критеріїв встановлення вини.
Крім того, експерти звертають увагу, що запропонована модель визначення ступеня тяжкості кримінальних правопорушень є надзвичайно деталізованою. На їхню думку, це може ускладнити її застосування без сучасних цифрових інструментів.
Коли може запрацювати новий Кримінальний кодекс
Після опрацювання в Офісі Президента законопроєкт має бути внесений до Верховної Ради як пріоритетний. Паралельно з прийняттям КК необхідно розробити та ухвалити нові редакції Кодексу про адміністративні правопорушення та Кримінально-виконавчого кодексу, а також пакет узгоджувальних змін до інших законів.
Проєкт передбачає, що новий Кримінальний кодекс набере чинності не раніше завершення воєнного стану — з 1 січня року, який настане через три роки після його офіційного опублікування.
За задумом авторів, новий Кримінальний кодекс має зробити кримінальне право більш зрозумілим, прогнозованим і системним. Водночас успіх реформи залежатиме не лише від якості самого документа, а й від готовності судової системи та правоохоронних органів працювати за новими правилами.
Попереду на проєкт чекає політичне та професійне обговорення, після чого його доля буде визначатися органами державної влади. «Судово-юридична газета» стежитиме за перебігом реформи та оперативно повідомлятиме про всі важливі зміни.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
