В Україні може з’явитися повноцінний суд присяжних – Верховна Рада схвалила законопроект

Верховна Рада 5 грудня схвалила в першому читанні законопроект про суд присяжних №3843, який був поданий чотири роки тому – 14 липня 2020 року. Також прийнято законопроект, що його супроводжує, №3844 про внесення змін до закону про судоустрій.

Законопроектом пропонується встановити в окремому законі «Про суд присяжних», що суд присяжних — це форма безпосередньої реалізації природнього, закріпленого в Конституції України права народу на здійснення правосуддя. Він буде здійснювати судочинство в суді першої інстанції у кримінальних справах.

Суд присяжних складається з одного професійного судді і Лави присяжних. Професійний суддя суду присяжних є процесуальним головуючим у судовому засіданні та не бере участі в прийняті рішення Лавою присяжних по суті обвинувачення.

Лаву суду присяжних складають 8 присяжних. Склад Лави формується на основі випадкового автоматизованого відбору кандидатів у присяжні із числа громадян України, які постійно проживають у відповідному суддівському окрузі.

Лава присяжних, за наслідками судового розгляду обвинувачення особи постановляє рішення по суті обвинувачення (вердикт).

При цьому здійснення правосуддя громадянином України, якого обрано як присяжного, є не лише правом, а й конституційним та громадянським обов’язком.

Присяжний залучається до здійснення правосуддя у складі однієї Лави суду присяжних на строк розгляду лише однієї судової справи. 

Хто зможе стати присяжним

Присяжним зможе стати громадянин, який досяг 21 року, постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду. Не зможуть стати присяжними чиновники, адвокати, нотаріуси тощо.

Особа, яку обрано до списку кандидатів у присяжні, зобов’язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя. Ненадання такої інформації в разі її наявності передбачає притягнення винуватих осіб до відповідальності.

Таким чином, якщо особу обрали присяжних, вона повинна виконати свій обов’язок.

Суддя може не залучати до виконання обов’язків присяжного:

1) особу, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, особу, яка має двох і більше дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей-інвалідів чи членів сім’ї похилого віку чи інвалідів;

2) іншу особу, якщо суддя визнає поважними причини, на які вона посилається.

Кандидат у присяжні має право на грошову винагороду і фінансове відшкодування витрат на прибуття та участь у доборі складу Лави присяжних. 

Обов’язки присяжного

Присяжний, кандидат у присяжні зобов’язаний:

• у дводенний строк із дня отримання запрошення до суду у якості присяжного заповнити та передати до суду Анкету кандидата у присяжні для з’ясування безсторонності у розгляді справи;
• вчасно з’явитися на запрошення суду для участі у відборі до Лави присяжних та для участі в судовому засіданні;
• вчасно з’явитися для участі в розгляді судової справи;
• правдиво відповісти на запитання головуючого судді та сторін у судовому провадженні щодо можливих підстав увільнення від обов’язків присяжного в розгляді судової справи, заявити про наявний чи потенційний конфлікт інтересів
• брати участь у судовому засіданні;
• безсторонньо і справедливо брати участь у розгляді судової справи з дотриманням засад і правил судочинства;
• дотримуватися правил судової етики;
• додержуватися встановленого порядку в судовому засіданні;
• не відлучатися без дозволу головуючого із залу судового засідання під час судового розгляду;
• не спілкуватися з присяжними та іншими особами під час судового засідання, якщо це порушує порядок у судовому засіданні;
• не контактувати з особами, які не належать до складу суду стосовно судової справи;
• не збирати відомості, що стосуються судової справи;
• не розголошувати відомості щодо судової справи, які стали відомі присяжному у зв’язку з виконанням його обов’язків;
• не давати коментарів стосовно судової справи;
• під час перебування в нарадчій кімнаті у складі Лави присяжних голосувати за вердикт суду присяжних;
• не розголошувати таємницю нарадчої кімнати.

Неприбуття або несвоєчасне прибуття для участі в доборі складу Лави присяжних чи в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду. Особи винні у вчиненні дій, які є проявом неповаги до суду, притягаються до відповідальності. 

Хто веде Реєстр кандидатів у присяжні

Посадові особи та керівники підприємств, установ та організацій зобов’язані за запитом територіального управління Державної судової адміністрації надати необхідну інформацію для складання списків кандидатів у присяжні. За ненадання, відмову в наданні, надання неповної або спотвореної інформації, а також надання інформації поза встановленими строками, посадові особи і керівники підприємств, установ та організацій несуть відповідальність.

ДСА є відповідальною за формування та ведення Реєстру кандидатів у присяжні — на підставі даних Державного реєстру виборців та інших державних реєстрів.

Порядок надання ДСА інформації із Державного реєстру виборців та інших державних реєстрів про кандидатів у присяжні встановлюється Кабміном.

Порядок функціонування системи випадкового (сліпого) автоматизованого відбору кандидатів у присяжні для їх виклику в судове засідання встановлюється ДСА.

Головуючий суддя, який отримав у провадження справу, яка підлягає розгляду судом присяжних, протягом одного робочого дня від дня розподілу справи направляє заявку до ТУ ДСА про виклик до суду кандидатів у присяжні в кількості 30 осіб.

ТУ ДСА після отримання заявки від судді протягом робочого дня за допомогою автоматизованої системи шляхом випадкового/сліпого автоматизованого відбору формує та направляє судді список кандидатів до Лави присяжних.

Суд надсилає кандидату в присяжні письмове запрошення та Анкету кандидата у присяжні рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку судового засідання.

Одночасно із запрошенням надсилається письмове повідомлення для роботодавця про залучення особи до виконання обов’язків присяжного.

Роботодавець (керівник підприємства, установи чи організації незалежно від підпорядкування і форм власності) зобов’язаний вивільнити кандидата в присяжні і присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя.

Відмова у вивільненні кандидата в присяжні від роботи є неповагою до суду. Особи, винні у вчиненні дій, які є проявом неповаги до суду, притягаються до відповідальності.

Суд надсилає список кандидатів у присяжні разом із заповненими ними Анкетами кандидата у присяжні стороні захисту та стороні обвинувачення не пізніше ніж за п’ять днів до початку судового засідання.

Відбір у присяжні здійснюється після відкриття судового засідання у справі.

Кожен із кандидатів у присяжні має право заявити про неможливість його участі, зазначивши причину, та заявити самовідвід.

Усі питання, які пов’язані з увільненням кандидатів у присяжні від участі в доборі до складу Лави присяжних або із самовідводом, вирішує суддя, який головує в судовому засіданні.

Вердикт Лави присяжних

Вердиктом є рішення Лави присяжних з питань, сформульованих в опитувальному листі.

На кожне запитання опитувального листа присяжні зобов’язані відповісти «так» або «ні». 3. Вердикт Лави присяжних є обов’язковим для головуючого судді і має наслідком ухвалення ним вироку.

Вердикт про винуватість вважається ухваленим Лавою присяжних, якщо на всі питання, всі присяжні одноголосно або всі присяжні, за винятком одного присяжного, відповіли «так».

У разі, якщо голосів присяжних, які відповіли «так» на питання, недостатньо для ухвалення вердикту про винуватість, вердикт Лави присяжних є вердиктом про невинуватість особи.

У разі ухвалення вердикту про винуватість рішення Лави присяжних приймається більшістю голосів присяжних. У разі рівного розподілу голосів присяжних рішення трактується на користь обвинуваченого.

Після проголошення вердикту Лави присяжних головуючий суддя:

1) постановляє виправдувальний вирок – якщо Лава присяжних ухвалила вердикт, яким визнала обвинуваченого невинуватим;

2) постановляє обвинувальний вирок – якщо Лава присяжних ухвалила вердикт, яким визнала обвинуваченого винуватим у вчиненні хоч би одного із інкримінованих діянь.

Головуючий суддя на підставі вердикту Лави присяжних складає та проголошує вирок суду. У вступній частині вироку не зазначаються прізвища присяжних. У мотивувальній частині вироку обставини, встановлені вердиктом Лави присяжних, обґрунтовуються лише посиланням на цей вердикт.

Якщо Лава присяжних визнала обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованого діяння, головуючий суддя постановляє рішення про міру покарання з урахуванням обставин, що характеризують особистість обвинуваченого, інші питання, які впливають на призначення покарання, а також відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яку завдав обвинувачений.

Виправдувальний вирок суду присяжних набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути переглянутий по суті вердикту, але може бути оскаржений в апеляційному порядку з питань порушення процедури формування Лави присяжних.

Обвинувальний вирок суду присяжних може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав:

1) процедури формування Лави присяжних;

2) порушення норм кримінального процесуального законодавства;

3) суворості призначеної обвинуваченому міри покарання.

Обвинувальний вирок суду присяжних і рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржений у касаційному порядку.

Скільки заплатять присяжному

За присяжними на час виконання ними обов’язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжним обов’язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов’язків у суді заборонено.

На присяжних на час виконання ними обов’язків із здійснення правосуддя поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом.

Після завершення формування Лави присяжних і обрання запасних присяжних ті кандидати у присяжні, які не взяли участі в доборі чи які були відведені сторонами, отримують від суду документи, якими підтверджується їх перебування в суді для залучення у відборі до Лави присяжних.

Присяжним за час виконання ними обов’язків у суді виплачується грошова винагорода, розрахована з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням подобового фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному ДСА. Нагадаємо, що наразі посадовий оклад судді становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто, 63 060 грн (для суддів ПМ – 2102 грн).

Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету територіальними управліннями ДСА.

Разом з тим, автори проекту пропонують встановити, що протягом 2 років з дня набрання чинності цим законом судове провадження в суді першої інстанції здійснюється судом присяжних лише щодо особливо тяжких злочинів, встановлених ч. 3 статті 31 КПК, якщо за вчинення такого злочину передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Кабмін також доручається у 6-місячний строк розробити та внести законопроект про здійснення правосуддя за участі присяжних у цивільному процесі.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.