Звільнення водія від відбування покарання з випробуванням у разі вчинення кримінального порушення ПДР у стані сп’яніння неможливе – Верховний Суд

Звільнення особи від відбування покарання з випробуванням у разі вчинення нею кримінального правопорушення, пов'язаного з порушенням правил безпеки дорожнього руху (ст. 286-1 КК), у стані алкогольного сп’яніння суперечить вимогам Кримінального кодексу. На це вказав Верховний Суд у постанові від 5 листопада 2024 року по справі №688/4706/23.

Обставини справи

Постановами місцевого суду від 2.03.2023 та від 14.07.2023 засудженого було визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 2 ст. 130 КУпАП, відповідно, та накладено адміністративні стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та 34 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки, відповідно.

Проте, засуджений, керуючи автомобілем в порушення вимог пунктів 1.5, 2.1 (а), 2.3 (б), 2.9 (а), 10.1, 12.1 ПДР в стані алкогольного сп’яніння та не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом, допустив зіткнення автомобіля із деревом. У результаті ДТП пасажир, який перебував у салоні зазначеного автомобіля, отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я.

Місцевий суд визнав винуватим і засудив водія за ч. 1 ст. 286-1, ч. 1 ст. 382 КК. Звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК. Апеляційний суд скасував цей вирок в частині призначеного покарання та ухвалив новий, яким визначив засудженому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

У касаційній скарзі захисник просить змінити вирок суду апеляційної інстанції та призначити покарання, визначене місцевим судом. Указує, що судом першої інстанції було обґрунтовано зазначено у вироку, що засуджений активно сприяв розкриттю злочину, має родинні стосунки з потерпілим, який є його братом.

Також стверджує, що апеляційним судом не враховано обставину, що пом’якшує покарання – щире каяття, а також те, що потерпілим не було заявлено цивільний позов до засудженого, що вказує на факт його примирення з останнім.

Позиція ККС ВС

Верховний Суд залишив без змін вирок апеляційного суду.

ККС вважає, що апеляційний суд слушно зазначив на пряму заборону у застосуванні ст. 75 КК у разі вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Враховуючи, що засудженого було двічі притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч. 1, ч. 2 ст. 130 КУпАП, а 23.08.2023 він знову вчинив кримінальне правопорушення, пов’язане з керуванням транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, у цьому конкретному випадку призначене покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК, є співмірним характеру вчиненого та даним про особу винного, справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.