Слід припинити корупційні схеми віндикації, за допомогою яких у добросовісних набувачів забирають майно – співавтор пояснив суть законопроекту про захист прав добросовісного набувача

Верховна Рада незабаром може розглянути в цілому законопроект 12089 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».

Нагадаємо, при внесенні цього законопроекту у жовтні 2024 року, його автори, зокрема, народний депутат Ігор Фріс, вказували, що чинна редакція Цивільного кодексу в частині нормативного регулювання віндикаційних та негаторних позовів, позовної давності має наслідком формування за останні роки неоднозначної судової практики на рівні Верховного Суду, якою фактично відбувається підміна віндикаційного позову негаторним, що не узгоджується з його ж судовою практикою стосовно правової природи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, та суперечить практиці ЄСПЛ.

Раніше «Судово-юридична газета» детально аналізувала, які зміни до другого читання до Цивільного кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Господарського процесуального кодексу та до закону про реєстрацію речових прав на нерухоме майно передбачає цей законопроект.

Ігор Фріс також детально знов пояснив суть змін.

Суть закону полягає у захисті права власності.

«Захист інвестицій та гарантія того, що якщо ти законно щось купив, то завтра в тебе це не заберуть хитрими схемами віндикаціі та «негаторки» (є таки варіанти – 2000 справ в Верховному Суді зараз, коли замість оскарження самого договору і доведення його незаконності, просто припиняють твоє право власності через вилучення майна).

У всіх країнах де панує право, право власності це основа.

Цим законом ми зробимо його гарантованим і в Україні», підкреслив він.

«Якщо ж особа бажає визнати незаконність набуття, то для цього також є суд. Там є строки позовної давності. І підстави визнання недійсним, незаконним, неукладеним, нікчемним та інші. А знайти корупційну схему віндикації і забирати через неї власність або вимагати хабар за її незастосування – це потрібно припиняти», зазначив автор законопроекту.

За його словами, добросовісність набувача випливає вже із самого терміну. «Це той, хто законно і добросовісно купив (не отримав в дарунок, не приватизував, а купив за гроші) майно. Це майно на момент купівлі не було під забороною, арештом або в суді. Воно було вільним від зобовʼязань», зазначив він.

«Якщо це майно колись було державним або комунальним (а таке точно було, бо приватна власність у нас не так давно), то за нашим законом таке майно повинно було вибути з власності держави більше, ніж 10 років назад.

Тобто, якщо майно вибуло 3-5-7 років назад, держава має право позиватися щодо його повернення через цивільний суд (звісно мають бути підстави), і тут право добросовісного не діє.

Якщо майно вибуло з власності держави більше ніж 10 років назад, але вибуло з ознаками злочину – йдуть в кримінальний процес. Тут строків давності не має жодних. Добросовісність не діє. Але якщо є кримінал, і майно заберуть, то у кінцевого власника принаймі зʼявиться право на відшкодування збитків зі злочинця», додав Ігор Фріс.

«Добросовісність не буде застосовуватись ніколи, якщо це певні категорії майна: критична інфраструктура, стратегічні обʼєкти, природно-заповідний фонд, обʼєкти культурної спадщини тощо. Перелік є в законі.

У випадку, якщо все ж таки у добросовісного набувача заберуть майно, він матиме право на компенсацію його вартості. Повторюю – виключно у добросовісного. Сьогодні майно забирають у всіх, і нічого ніхто не компенсує», зазначив депутат.

З переліком змін до законодавства, які передбачає цей законопроект, можна ознайомитися за посиланням.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.