Позапроцесуальне спілкування члена ВРП Романа Маселка з керівниками ВККС Пасічником та Омельяном не є підставою для його відводу – ВРП відмовило ДБР

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Вища рада правосуддя 22 квітня оголосила перерву як у розгляді повідомлення заступника голови ВККС Олексія Омельяна про втручання в його діяльність зі сторони ДБР, так і у розгляді звернення ВККС.

Нагадаємо, що 11 березня у будівлі ВККС співробітники Державного бюро розслідувань провели низку слідчих дій. 14 березня обшуки відбулися і вдома у заступника голови ВККС Олексія Омельяна. А 17 та 18 березня слідчі ДБР здійснили допити інших членів ВККС.

У відповідь на дії ДБР ВККС звернулася до ВРП з повідомленням про втручання. Крім того, самостійно до ВРП звернувся Олексій Омельян. 

Засідання ВРП 22 квітня розпочалося з клопотань голови ВККС Андрія Пасічника та заступника голови Комісії Олексія Омельяна про розгляд звернень без онлайн-трансляції.  Свою позицію представники ВККС мотивували тим, що під час трансляції можуть бути розголошені якісь важливі відомості досудового розслідування.

Цікаво, що проти такого підходу виступили слідчі ДБР, які зазначили, що ніякої таємниці досудового розслідування розголошено під час засідання не буде.

Голова ВРП Григорій Усик повідомив слідчим ДБР про те, що членам ВРП потрібен від Бюро розслідувань дозвіл у зв’язку з потенційним розголошенням відомостей досудового розслідування під час засідання ВРП. «Ми можемо зараз надати вам такий дозвіл в усній формі», - повідомили слідчі ДБР. Втім, врешті ВРП прийняла рішення про оголошення перерви.

Разом з тим, як випливає зі звернення до Вищої ради правосуддя старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань (ДБР) Андрія Клижка, у той же день розгляду між членом ВРП Романом Маселко та присутнім керівництвом ВККС в особі Андрія Пасічника та Олексія Омельяна відбулося позапроцесуальне спілкування після оголошення перерви у засіданні.

На думку старшого слідчого, така поведінка члена ВРП Маселка створює підстави для сумнівів у його неупередженості при розгляді відповідних звернень від ВККС та Омельяна зокрема.

Так, старший слідчий ДБР Андрій Клижко подав заяву про відвід члена ВРП Романа Маселка, аргументуючи це двома ключовими обставинами, які, на його думку, свідчать про упередженість Маселка.

Позапроцесуальне спілкування. 22 квітня, після оголошення ВРП перерви у розгляді звернення ВККС щодо дотримання гарантій незалежності та повідомлення про втручання у діяльність члена ВККС, Роман Маселко спілкувався з Головою ВККС Андрієм Пасічником та заступником Голови ВККС Олександром Омельяном. На думку Клижка, таке спілкування поза межами офіційного процесу може викликати сумніви у стороннього спостерігача щодо неупередженості Маселка.

Зневажливе ставлення до представників ДБР. Під час засідання ВРП Маселко, за твердженням Клижка, демонстрував зневажливе ставлення до представників ДБР, що може вплинути на об’єктивність розгляду питання.

Однак 6 травня ВРП, розглянувши заяву Клижка, відмовила у відводі Романа Маселка, аргументуючи це тим, що заінтересованість має бути підтверджена доказами, але таких доказів у заяві Клижка не надано.

Крім того, ВРП класифікує вказані Клижком обставини (позапроцесуальне спілкування та зневажливе ставлення) як оціночні, тобто такі, що потребують додаткового обґрунтування. На думку ВРП, ці факти не свідчать про пряму чи опосередковану заінтересованість Маселка у результаті розгляду справи.

Вочевидь, з позиції ДБР, відмова ВРП у відводі Маселка може виглядати недостатньо обґрунтованою і свідчити про ігнорування об’єктивних обставин, що викликають сумніви у неупередженості члена ВРП. Навіть якщо це спілкування не мало прямого зв’язку з предметом розгляду, воно створює враження можливої упередженості, що є достатньою підставою для відводу за стандартами об’єктивного стороннього спостерігача.

Чи означає відмова у відводі без детального розгляду усіх обставин небажання ВРП визнавати потенційні проблеми з неупередженістю своїх членів – питання відкрите.

Вочевидь, ВРП не може допускати будь-яких підозр у необ’єктивності або ж у спробі уникнути розгляду незручних питань, інакше це може стимулювати недовіру до органу суддівського врядування. Вирішення таких ситуацій у майбутньому потребує прозорого та обґрунтованого підходу, щоб забезпечити довіру до судової системи та її інституцій.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.