Як відомо, починаючи з 2021 року в законах про державний бюджет встановлюється «заморожений» прожитковий мінімум для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн.
Велика Палата Верховного Суду 24 квітня 2025 року у справі 240/9028/24 за позовом судді Вищого адмінсуду у відставці Світлани Головчук дійшла висновку, що застосування такого зменшеного прожиткового мінімуму є правомірним. Про це повідомили у ВС. Рішення ще не опубліковане.
Так, у цій справі 8 лютого 2024 року ВРП прийняла рішення про звільнення позивачки з посади судді Вищого адміністративного суду України у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Світлана Головчук вважала, що відповідач протиправно нарахував та виплатив їй суддівську винагороду, допомогу на оздоровлення та вихідну допомогу за нормами Закону від 7 липня 2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», а не із застосуванням посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду відповідно до Закону від 2 червня 2016 року №1402-VIІІ «Про судоустрій і статус суддів».
Також, на її думку, протиправно застосував прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 грн замість прожиткового мінімуму станом на 1 січня відповідного календарного року (тобто, замість звичайного прожиткового мінімуму).
Суди попередніх інстанцій позов судді у відставці задовольнили.
Водночас Велика Палата ВС зазначила, що для суддів ВССУ, ВГСУ, ВАСУ, які виявили бажання звільнитися у відставку, відповідні гарантії, визначені в пунктах 14-3, 14-4 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 1402-VIII, починають діяти саме з моменту прийняття Вищою радою правосуддя рішення про їх відставку, а не з моменту набрання чинності Законом від 21 листопада 2023 року № 3481-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України».
На час виникнення спірних правовідносин на підставі п. 7 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 1402-VIII суддівська винагорода для суддів ВАСУ визначалася Законом 2453-VI.
Отже, відповідач правомірно нараховував і виплачував позивачці суддівську винагороду, допомогу на оздоровлення та вихідну допомогу у зв’язку з відставкою із застосуванням положень Закону 2453-VI.
Також Велика Палата ВС зазначила, що безсумнівно розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено в Законі «Про прожитковий мінімум». Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.
Водночас законодавець починаючи з 2021 року в законах про Державний бюджет України на відповідний рік окремими приписами цих законів встановлював на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн.
Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина – встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Велика Палата ВС не погодилася з висновком судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій ВАСУ щодо проведення неповного розрахунку при звільненні та виключенні позивачки зі штату суду.
Посилання на постанову ВП ВС від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24 буде невідкладно додане після її оприлюднення в ЄДРСР.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.