Верховний Суд вказав, що держава Україна не несе відповідальності за шкоду, завдану власнику нерухомості внаслідок збройної агресії РФ, адже держава встановила механізм компенсації

Особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування в повному обсязі, якщо інше не передбачено законом або договором. Водночас держава має позитивні обов’язки, визначені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, щодо забезпечення ефективного захисту прав, зокрема в аспекті відшкодування майнової шкоди.

У випадку збройної агресії РФ проти України держава Україна в особі Кабміну реалізувала свій позитивний матеріальний обов’язок щодо визначення правил, спрямованих на відновлення прав потерпілих унаслідок, зокрема, загибелі цивільних осіб, пошкодження майна через збройну агресію РФ.

На це вказав Верховний Суд у постанові від 5 березня 2025 року у справі 757/13711/22 за позовом власника майна до держави Україна в особі Кабміну, Державної казначейської служби України, РФ в особі уряду РФ про стягнення майнової та моральної шкоди, спричиненої в результаті військового вторгнення.

Обставини справи

Позивач вказував, що внаслідок артилерійських обстрілів 27 лютого 2022 року його будинок був повністю зруйнований та не є придатним для подальшого використання для проживання.

Через руйнування будинку, руйнування інфраструктури смт Гостомель, яке опинилося в зоні військових дій, у тому числі газо-, водо- та електропостачання, він не в змозі користуватися своїм будинком та майном.

Вважав, що в результаті артилерійських обстрілів під час військового вторгнення РФ на територію України, зокрема у смт Гостомель, яке перебувало під окупацією російських військових до 2 квітня 2022 року, йому було спричинено майнову та моральну шкоду, обов`язок із відшкодування якої в повному обсязі лежить на державі Україна та РФ.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково, зазначивши, що в результаті артилерійських обстрілів під час вторгнення РФ зруйновано будинок позивача, який став непридатним для подальшого проживання та користування.

При цьому судом враховано, що доводи позивача щодо порушення з боку України її позитивних обов`язків, що проявилося в бездіяльності із забезпечення безпеки життя та майна позивача внаслідок збройної агресії РФ, не підтверджено належними та допустимими доказами, а тому відмовив у задоволенні позову в частині вимог про стягнення з Держави Україна в особі КМУ, Державної казначейської служби України відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок невиконання Україною позитивних зобов`язань щодо забезпечення права власності позивача.

Апеляційний суд рішення місцевого суду змінив, виключив із мотивувальної його частини посилання на постанову КМУ від 18 грудня 2013 року №947 (в редакції постанови КМУ від 2 вересня 2020 року № 767).

Позивач оскаржив у касаційному порядку судові рішення в частині відмови у задоволенні його вимоги стягнення з держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби на його користь відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок невиконання Україною позитивних зобов`язань щодо забезпечення права власності, в розмірі 100 000 грн.

Що вирішив Верховний Суд

Верховний Суд погодився з висновками судів з огляду на таке. Держава Україна не несе відповідальності за майнову та моральну шкоду, завдану власнику нерухомого майна внаслідок збройної агресії РФ, якщо вона належним чином виконала свої позитивні обов'язки щодо захисту права власності.

Такі позитивні обов'язки включають створення юридичних гарантій реалізації права власності (превентивні обов'язки) та запровадження ефективних засобів правового захисту, за допомогою яких потерпілий може захистити порушене право (компенсаційні обов'язки).

22 травня 2023 року набрав чинності Закон «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України», який визначає перелік отримувачів компенсації за знищене та пошкоджене житло, види, механізм оцінки втрат і порядок ухвалення рішення про надання коштів.

Наявність затверджених державою нормативно-правових актів, які встановлюють механізм компенсації за пошкоджене чи знищене майно внаслідок збройної агресії, та можливість звернення за такою компенсацією свідчать про виконання державою своїх позитивних зобов'язань.

У цій справі позивач не навів фактів, за яких можна було б стверджувати про порушення державою Україна позитивного обов’язку щодо забезпечення захисту його права власності.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.