Верховний Суд скасував рішення ВККС, бо Комісія не підтвердила доказами об’єктивність перевірки практичного завдання

Практичне завдання кандидатів на посаду судді має оцінюватися шляхом перевірки кожного визначеного Методичними вказівками елемента. Про це зазначив у рішенні від 17 червня 2025 року Касаційний адміністративний суд Верховного Суду по справі №990/143/25 за позовом до ВККС.

Позивач оскаржував результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів.

Верховний Суд вказав, що ВККС не змогла надати жодних доказів, які підтверджують об’єктивність і повноту перевірки практичного завдання, та, відповідно, обґрунтованість виставлених екзаменаційною комісією балів.

Обставини справи

Суддя Херсонського окружного адмінсуду Віталій Попов подав позов до ВККС, в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 12 березня 2025 року про затвердження кодованих результатів виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакансій в апеляційних адміністративних судах, в частині, що стосується його; зобов`язати ВККС визнати його таким, що успішно склав іспит з виконання практичного завдання та допустити до другого етапу тощо.

Зазначив, що єдиним документом, який підтверджує та обґрунтовує оцінку за виконаними практичними завданнями є екзаменаційна відомість, з якої неможливо встановити мотиви прийнятого рішення.

Позивач звертав увагу суду на той факт, що екзаменаційна відомість не містить інформації про те, як кожен з елементів практичного завдання, визначений Методичними вказівками з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів, оцінений екзаменаційною комісією. Це ставить під сумнів здійснення оцінювання з урахуванням положень цих Методичних вказівок, і, відповідно, свідчить про необґрунтованість виставлених за результатами такого оцінювання балів.

Позивач зауважував, що з екзаменаційних відомостей неможливо встановити, яка кількість балів була виставлена членами Комісії за кожен елемент виконаного ним практичного завдання, що свідчить про відсутність доказів того, що оцінювання здійснювалось відповідно до Методичних вказівок та, відповідно, вказує на відсутність належного обґрунтування/мотивування виставлених йому балів.

Іншою підставою для визнання рішення таким, що прийнято з порушенням процедури його прийняття, позивач вважав ті обставини, що відповідно до екзаменаційної відомості, один із членів ВККС, який здійснював оцінювання датою нарахування балів та підпису відомості зазначив 9.03.2025, який є вихідним днем.

Також позивач з посиланням на публікацію «Судово-юридичної газети», зазначив, що одним з екзаменаторів був голова ВККС Андрій Пасічник, який з 3.03.2025 по 11.03.2025 перебував в стані тимчасової непрацездатності, у зв`язку з чим не міг перевірити виконане позивачем практичне завдання (деталі цієї ситуації за посиланням – прим. ред.)

Позивач вважає, що зазначені обставини, в разі їх підтвердження, також свідчать про порушення процедури прийняття рішення та належної оцінки роботи в колегіальному складі та про фактичну відсутність фізичної можливості здійснити перевірку такої кількості практичних завдань.

Позиція Верховного Суду

З наявних в матеріалах справи двох копій екзаменаційних відомостей оцінювання практичного завдання видно, що за написання першого судового рішення позивачеві екзаменатори виставили 45, 51 та 45 балів (остаточна оцінка – 47 балів), за написання другого судового рішення – 58, 58, 57 (остаточна оцінка – 57,5 балів).

Разом з тим, зазначені відомості не містять інформації про кількість балів, виставлених за кожен із передбачених Методичними вказівками № 228/зп-24 елементів оцінювання.

Відсутність такої деталізації унеможливлює перевірку дотримання екзаменаційною комісією затверджених критеріїв та підходів до оцінювання практичного завдання і не дозволяє встановити, чи діяла екзаменаційна комісія в межах наданих їй дискреційних повноважень та, відповідно, чи не діяла вона свавільно. Тобто, за таких обставин суд позбавлений можливості пересвідчитись чи була забезпечена послідовність, обґрунтованість і повнота оцінювання виконаного позивачем практичного завдання.

ВККС було подано до суду відзив, в якому зазначено, що фіксація та відображення у будь-якій формі (зокрема і в екзаменаційній відомості) міркувань чи висновків членів екзаменаційної комісії, які проводили перевірку практичного завдання, щодо окремих показників та елементів, не передбачено положеннями нормативно-правових актів, якими встановлено порядок кваліфікаційного іспиту та методику його оцінювання.

Колегія суддів КАС ВС з такими доводами ВККС не погоджується, оскільки з екзаменаційних відомостей, що складені за результатом перевірки виконаного позивачем практичного завдання, неможливо встановити, які недоліки зазначеного практичного завдання стали підставою для зниження остаточної оцінки виконаної роботи та, відповідно, ненабрання позивачем мінімальної кількості балів необхідної для продовження його участі в конкурсі.

Колегія суддів наголошує, що ВККС не надано жодних доказів на підтвердження того, що екзаменаційна комісія під час перевірки практичного завдання, виконаного позивачем, дотрималась положень Методичних вказівок № 228/зп-24.

Колегія суддів дійшла висновку, що ВККС як відповідач, не надавши жодних доказів, які б підтверджували об`єктивність та повноту перевірки виконаного позивачем практичного завдання, та, відповідно, обґрунтованості виставлених екзаменаційною комісією балів, не довела, що нею дотримано вимог Методичних вказівок №228/зп-24 (які були нею же і затверджені), що свідчить про порушення Комісією принципу належного врядування.

Отже, ВККС як відповідач не виконала процесуального обов`язку доказування перед судом правомірності своїх рішень та не довела належними, допустимими та достовірними доказами правомірності спірних в цій справі рішень.

При цьому колегія суддів КАС ВС вважає, що перебування екзаменатора Андрія Пасічника в стані тимчасової непрацездатності не впливає на ситуацію.

«Сам лише факт перевірки і оцінки практичного завдання членом екзаменаційної комісії в неробочі дні (святкові, вихідні, дні відпустки тощо) не свідчить про необ`єктивність такої перевірки (оцінювання) та не тягне за собою жодних негативних наслідків», зазначив КАС ВС.

Стосовно вимоги позивача про зобов`язання ВККС визнати його таким, що успішно склав іспит з виконання практичного завдання та допустити його до другого етапу, колегія суддів КАС ВС вказала, що проведення кваліфікаційного оцінювання суддів загалом та визначення результатів іспиту зокрема є дискреційним повноваженням ВККС.

• Отже, КАС ВС позов до ВККС про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнив частково.
• Визнав протиправним і скасував рішення ВККС від 12.03.2025 №48/зп-25 в частині затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного позивачем.
• Визнав протиправними та скасував пункти 1, 2, 4 рішення ВККС від 12.03.2025 №49/зп-25 в частині, що стосується позивача.
• Зобов`язав ВККС поновити участь позивача в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах з етапу виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.