Верховний Суд висловився щодо кваліфікації за ознакою повторності привласнення та розтрати чужого майна

Діяння особи, яка вчинила два і більше епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК (привласнення та розтрата чужого майна), кваліфікуються за ознакою повторності без постановлення обвинувального вироку стосовно цієї особи за першим епізодом у разі, коли суд в одному кримінальному провадженні встановив доведеність вини в першому епізоді, що утворює повторність, і в наступному, який кваліфікується як повторний.

На це вказав Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 8 травня 2025 року по справі №712/13009/15.

Позиції судів

Суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за частинами 1, 3 ст. 191 КК.

У касаційній скарзі засуджений вказує, що суд неправильно кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 191 КК за ознакою «повторність», оскільки всі епізоди були об’єднані єдиним умислом на привласнення коштів одного потерпілого та єдиним способом, а тому становлять продовжуваний злочин і мали б кваліфікуватися за ч. 1 ст. 191 КК.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд змінив рішення судів попередніх інстанцій і закрив кримінальне провадження за деякими епізодами на підставі п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК. Пом’якшив покарання за ч. 3 ст. 191 КК.

ККС ВС вказав, що як видно з обвинувального акта, засуджений обвинувачувався у привласненні та розтраті чужого майна, яке було йому ввірене та перебувало в його віданні (ч. 1 ст. 191 КК), а також у привласненні та розтраті чужого майна, яке було йому ввірене та перебувало в його віданні, вчиненому повторно (ч. 3 ст. 191 КК).

Обвинувачення сформульовано таким чином, що не свідчить про вчинення ним тотожних злочинних діянь, які об’єднані єдиним злочинним наміром, не сформовано єдиної суми заподіяних потерпілому збитків, а кожен із злочинів має самостійний умисел із його реалізацією в кожному окремому епізоді, що знайшло підтвердження сукупністю зібраних у справі доказів, у тому числі даними акта перевірки дебіторської заборгованості за бухгалтерськими рахунками 3721 (розрахунки з підзвітними особами) та 3775 (фінансова допомога, позика) щодо підзвітної особи.

Згідно з правовим висновком ОП ККС ВС від 14.09.2020 у справі № 591/4366/18 у ситуації, коли в одному кримінальному провадженні розглядається два і більше епізоди вчинення тотожних чи однорідних злочинів, для повторності злочинів не має значення, була чи не була особа засуджена за раніше вчинений злочин.

Зі змісту вказаного висновку убачається, що діяння особи кваліфікуються за ознакою повторності без постановлення обвинувального вироку стосовно цієї особи за першим епізодом у разі, коли суд в одному кримінальному провадженні встановив доведеність вини в першому епізоді, що утворює повторність, і в наступному, який кваліфікується як повторний.

З огляду на зазначене й те, що суд у кримінальному провадженні установив факт учинення засудженим привласнення ввіреного йому чужого майна 25.01.2014, 08.05.2014 і 20.05.2014 та 5.09.2014, ці дії засудженого правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 191 КК за ознакою «повторно».

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.