Особи, зараховані до вишу понад ліцензований обсяг, не набувають статусу здобувачів вищої освіти і не можуть отримати довідку ЄДЕБО для відстрочки – Верховний Суд

Особи, які зараховані до закладу вищої освіти понад ліцензований обсяг, не можуть вважатися такими, що набули статусу здобувачів вищої освіти та не користуються відповідними правами, зокрема і правом на отримання довідки, яка формується за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО) та має підтверджувати статус здобувача вищої освіти. Тобто, не можуть отримати довідку, необхідну для оформлення відстрочки від призову за мобілізацією.

Відповідну позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 5 серпня 2025 року по справі №280/7211/24.

Обставини справи

Класичний приватний університет звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати накази МОН про результати позапланової перевірки, а також визнати протиправними дії МОН щодо обмеження можливості формування в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО) довідки про здобувача освіти за формою, визначеною додатком 9 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабміну №560.

Також просив МОН зобов’язати вчинити дії щодо відновлення університету можливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти за формою, визначеною порядком проведення призову.

Університет вважав, що МОН не дотрималося процедури застосування крайнього заходу у вигляді анулювання ліцензії, оскільки не дав ліцензіату можливості усунути порушення ліцензійних умов через механізм тимчасового зупинення ліцензії.

На думку позивача, оскільки на період воєнного стану провадження господарської діяльності може здійснюватися суб`єктами господарювання взагалі без отримання дозвільних документів (ліцензії), здійснення позивачем освітньої діяльності на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти в тому обсязі, в якому провадиться, не є порушенням чинного законодавства.  

Крім того, вказав, що МОН безпідставно заблокувало КПУ можливість формувати довідки про здобувачів освіти за даними ЄДЕБО на підставі інформації, що вже внесена та міститься в ЄДЕБО, тобто, тієї інформації, що вже пройшла верифікацію та згідно чинного законодавства має бути надана здобувачу освіти на його запит.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду позов було задоволено повністю. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду рішення Запорізького ОАС скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Що вирішив Верховний Суд

Як вказав КАС ВС, МОН проведено позапланову перевірку позивача, за результатом якої складено акт про порушення. На підставі акта МОН прийнято наказ з вимогою до КПУ упродовж 21 дня усунути порушення.

Оскільки вимоги, які МОН виклало у наказі, Класичним приватним університетом у встановлений строк не були виконані, що не оспорює сам позивач, МОН 12.07.2024 прийнято наказ про позапланову перевірку, і надалі складено акт про невиконання розпорядження щодо усунення порушень ліцензійних умов. На його підставі наказом МОН від 22.07.2024 анульовано ліцензії на провадження освітньої діяльності. Відтак, доводи КПУ про порушення порядку анулювання ліцензії не відповідають обставинам справи.

КАС ВС робить висновок про те, що алгоритм дій МОН у разі виявлення під час проведення перевірки ліцензіата порушення Ліцензійних умов передбачає складання в останній день перевірки акта про виявлені порушення. Після цього, протягом 5 днів з дня закінчення проведення перевірки складається розпорядчий документ у формі наказу про усунення виявлених порушень з наданням строку на усунення. У разі невиконання вимог розпорядження, МОН складає новий акт, який є підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії.

Іншим доводом позивач вказав на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права у зв`язку із відступлення цим судом від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду по справі 200/7428/21 щодо недотримання суб`єктом владних повноважень процедури застосування крайнього заходу у вигляді анулювання ліцензії, без надання можливості ліцензіату усунути порушення ліцензійних умов.  

З цього приводу КАС ВС зазначає, що статтею 16 Закону № 222-VIII дійсно не передбачено такої підстави для анулювання ліцензії, як у пункті 3 частини 4 статті 24 Закону № 1556-VIII – наявність акта про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти. А статтею 2 цього Закону встановлено, що він регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню тощо.

Проте пунктом 6 частини 1 статті 7 визначено, що ліцензуванню підлягає освітня діяльність, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти. Отже, зміст цієї норми права свідчить, що Закон  1556-VIII є спеціальним по відношенню до Закону 222-VIII. Відтак норми, визначені спеціальним законом є пріоритетними перед нормами загального закону. Отже, підлягає застосуванню спеціальна норма, яка передбачає анулювання ліцензії за наявності акта про невиконання розпорядження про усунення порушення ліцензійних умов.

Не погоджується колегія суддів КАС ВС також з іншими доводами касаційної скарги, зокрема щодо помилкового застосування судом апеляційної інстанції Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах), всупереч приписам Закону «Про освіту», якими встановлено певну автономію діяльності закладів освіти.

КАС ВС зазначає, що норми законів «Про освіту» та «Про вищу освіту» встановлюють певну автономію діяльності закладів освіти, зокрема і самостійно встановлювати нормативи чисельності осіб, які навчаються, на одну посаду науково-педагогічного та наукового працівника. При цьому, вказані закони не визначають кількість науково-педагогічних працівників, які мають науковий ступінь, для одночасного здійснення наукового консультування (керівництва) здобувачів наукового ступеня доктора наук та доктора філософії.  

Тому Кабмін, як орган, який реалізує державну політику у сфері вищої освіти, прийняв постанову №261. Пунктом 13 цієї постанови визначено, що вчений, який є доктором наук, може здійснювати одночасне наукове консультування (керівництво) не більше 5 здобувачів, у тому числі не більше 3-х здобувачів наукового ступеня доктора наук.

Вчений, який є доктором філософії (кандидатом наук), може здійснювати одночасне наукове керівництво не більше 3-х здобувачів ступеня доктора філософії.

Вказаний нормативно-правовий акт є обов`язковим до виконання. Ухвалення такого акта не суперечить приписам Закону «Про освіту» та Закону «Про вищу освіту» самостійно встановлювати нормативи чисельності осіб, які навчаються, на одну посаду науково-педагогічного та наукового працівника, проте з дотриманням мінімальної кількості вчених, які є докторами наук та докторами філософії, які можуть здійснювати одночасне наукове керівництво здобувачами наукового ступеня доктора наук або доктора філософії.

Стосовно доводів касаційної скарги щодо неправомірного обмеження відповідачем доступу до ЄДЕБО

Відповідно до Порядку проведення призову, здобувачі освіти для отримання відстрочки від призову надають до ТЦК довідку про здобувача освіти, сформовану в ЄДЕБО за формою, визначеною у додатку 9.

У справі, яка розглядається, позивач стверджував, що МОН безпідставно заблокувало КПУ можливість формувати довідки про здобувачів освіти за даними ЄДЕБО на підставі інформації, що вже внесена та міститься в ЄДЕБО, тобто, тієї інформації, що вже пройшла верифікацію та має бути надана здобувачу освіти на його запит.

Проте згідно пункту 3 розділу ІІІ Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого Наказом МОН №620, у разі порушення встановленого строку під час внесення інформації уповноважений суб`єкт, якщо інше не визначено розпорядником ЄДЕБО, додатково вносить до ЄДЕБО інформацію про причини такого порушення з накладенням КЕП керівника. Якщо порушення встановленого строку становить більше 30 днів, внесення інформації до ЄДЕБО здійснюється за погодженням розпорядника ЄДЕБО, сформованим у ЄДЕБО з накладенням КЕП відповідального працівника розпорядника ЄДЕБО за результатами розгляду причин порушення строку.

У цій справі суд апеляційної інстанції встановив, що КПУ у 2024 році до ЄДЕБО вніс інформацію щодо здобувачів освіти з датами початку навчання в період з 10.10.2017 по 26.12.2023. Тобто, вказану інформацію внесено з порушенням строків, встановлених зазначеним вище пунктом 3 Положення про ЄДЕБО, при цьому погодження розпорядника ЄДЕБО позивачем отримано не було.  

Відтак, суд апеляційної інстанції обґрунтовано поставив під сумнів доводи позивача про те, що внесена до ЄДЕБО інформація пройшла належну верифікацію, у зв`язку з чим має бути надана здобувачу освіти на його запит.

Крім того, КАС ВС погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що особи, які зараховані понад ліцензований обсяг, не можуть вважатися такими, що набули статусу здобувачів вищої освіти, а відповідно не можуть користуватися і правом щодо отримання довідки, яка формується за даними ЄДЕБО.

Такий висновок відповідає нормам частини 3 статті 24 Закону № 1556-VIII, за якою ліцензія на провадження освітньої діяльності надається рішенням органу ліцензування про надання суб`єкту господарювання права на провадження освітньої діяльності на певному рівні вищої освіти в межах ліцензованого обсягу або на провадження освітньої діяльності за освітньою програмою, що передбачає присвоєння професійної кваліфікації з професій, для яких запроваджено додаткове регулювання, в межах визначеного для такої програми ліцензованого обсягу додатково до ліцензованого обсягу на відповідному рівні.

Ліцензований обсяг встановлюється на певному рівні вищої освіти або для певної освітньої програми, що передбачає присвоєння професійної кваліфікації з професій, для яких запроваджено додаткове регулювання, і визначає максимальну сумарну кількість здобувачів вищої освіти, які можуть протягом одного календарного року вступити на навчання до закладу вищої освіти, бути поновлені у ньому або переведені до нього з інших закладів вищої освіти для здобуття вищої освіти відповідного рівня, або за відповідною освітньою програмою.

Виходячи з законодавчо визначеного поняття «заклад вищої освіти», умов функціювання такого закладу – на підставі виданої ліцензії на провадження освітньої діяльності, з дотриманням закладом вищої освіти встановленого ліцензійного обсягу, суд апеляційної інстанції правильно вказав, що особи, які зараховані понад ліцензований обсяг, не можуть вважатися такими, що набули статусу здобувачів вищої освіти у визначений законодавством спосіб та не користуються відповідними правами, зокрема і правом на отримання довідки, яка формується за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти та має підтверджувати статус здобувача вищої освіти.

На думку КАС ВС є вірним, з огляду на обґрунтування позивачем вимог у цій частині неможливістю здобувачів освіти отримати довідки за формою, визначеною додатком до Порядку проведення призову громадян на військову службу, висновок суду апеляційної інстанції про те, що фактично позов заявлено не з метою захисту прав чи законних інтересів позивача, а в інтересах інших осіб – здобувачів вищої освіти, які не позбавлені можливості самостійно звернутися до суду за захистом своїх прав чи інтересів.  

Отже, КАС ВС залишив рішення апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу – без задоволення.  

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.