Діаспора в особі Світового конгресу українців вважає, що українці з множинним громадянством, які живуть за кордоном, повинні мати доступ до державної служби

Закон про множинне громадянство більше спрямований на історичний зв'язок з діаспорою, яка знаходиться в Канаді, США, Франції та інших країнах. Ця діаспора хотіла б брати участь у суспільному житті в Україні, включно з правом претендувати на державні посади. Про це розповіла голова Державної міграційної служби Наталія Науменко в інтерв’ю Цензор.нет, коментуючи закон 4502-ІХ про множинне громадянство, який має набути чинності вже у січні 2026 року.

«Тобто, йдеться про нащадків тих етнічних українців, які давно виїхали з нашої країни. Це люди, які хочуть мати громадянство України, але не хочуть виходити з громадянства країни, де народилися і прожили усе своє життя, і з якою вони теж асоціюють себе. Вони і до цього мали право отримати українське громадянство, але в переважній більшості випадків після цього мали вийти з громадянства країни, яке вони мають. Тепер вони зможуть зберегти інше громадянство», зазначила вона.

«Конгрес світових українців був максимально залучений до підготовки цього законопроекту. Іноді у нас були досить непрості дискусії щодо прописаних у ньому норм. Вони на всіх етапах працювали і з Офісом Президента, і з Верховною Радою. З того, що ми бачимо зараз і що вони пишуть у прес-релізах, можна сказати, що в цілому оцінюють закон схвально», пояснила Науменко.

«Закон про державну службу дійсно обмежує державних службовців, тому що вони мають бути виключно громадянами України.

Це було ще одним предметом жорстких суперечок і дискусій. В тому числі, із Конгресом світових українців. Вони наполягають на тому, щоб українці, які живуть за кордоном і отримають громадянство України, мали доступ до будь-якої сфери суспільного життя. Включаючи доступ до державної служби.

Ми не говоримо, що бачимо тут досить глибокі ризики, але в принципі вони є. Тому що державна служба пов’язана в певних випадках із доступом до державної таємниці.

Яким чином формувати безпеку у цій сфері – це вже питання до СБУ, яка також буде визначати, що ми робитимемо далі, якщо закон про державну службу буде змінений. Бо саме СБУ вирішує, кому надавати доступ до державної таємниці», вказала Наталія Науменко.

При цьому на сьогоднішній день закон не передбачає створення окремого реєстру щодо множинного громадянства. Але суб’єкт декларування має вказати в декларації про свої громадянства і паспорти, які має.

Крім того, закон не передбачає, що особа має висвітлити і задекларувати інше громадянство. «Я думаю, що це буде обумовлено іншим законом або процедурами під час реалізації цього закону, про який ми говоримо», зауважила голова ДМС.

Також відсутня процедура обміну інформацією між державами щодо отримання громадянства, і Міграційна служба не отримує дані про те, хто з українців має паспорти інших країн.

«Ні, такого обміну немає, бо все, що стосується набуття чи втрати громадянства – це питання захисту персональних даних. І якщо держава Україна робить запит до компетентних органів іншої держави з проханням надати інформацію про те, чи має громадянство особа, як правило, надходить відповідь, що ця особа не надавала згоду на обробку персональних даних в цій сфері і тому відмовляється у наданні такої інформації», вказала голова ДМС.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», закон про множинне громадянство дозволяє отримати українське громадянство широкому колу іноземців. Частині з них достатньо буде виконати мінімальний набір вимог. Окрім безпосередньо військовослужбовців-іноземців, можливості розширюються також для іноземців, країни яких увійдуть у «спрощений» список Кабміну, для волонтерів-іноземців, які надавали ЗСУ стрілецьку, тактичну, радіотехнічну, вибухотехнічну, медичну та іншу допомогу, для закордонних українців, для осіб з психічними розладами, для тих, хто згадає про своє «коріння» в Україні тощо.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.