«Нас не можна тримати на кукані!», – відносини Комітету ВРУ з питань правової політики та Дорадчої групи експертів остаточно зайшли у глухий кут

Відносини між Комітетом Верховної Ради з питань правової політики та Дорадчою групою експертів (ДГЕ), яка здійснює попередній відбір кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України, зіпсувалися остаточно.

Народні депутати – члени «правового» Комітету парламенту визнали це під час засідання Комітету 19 вересня.

Нагадаємо, що конфлікт між Комітетом ВРУ з питань правової політики та Дорадчою групою експертів фактично триває з початку 2025 року.

Народні депутати звернули увагу, що у 2025 році ДГЕ почала відступати від своєї попередньої практики, тобто через деякий час ДГЕ почала визнавати такими, що відповідають критерію доброчесності тих кандидатів на посади суддів КСУ, яких сама раніше визнавала «недоброчесними». Крім того, ДГЕ раптом вирішила не враховувати негативні висновки, які деякі кандидати отримали під час інших конкурсних процедур, зокрема від Етичної ради, яка здійснює попередній відбір членів Вищої ради правосуддя.

Також незадоволеними діями ДГЕ залишилися і народні депутати, які брали участь у конкурсах на посади суддів КСУ, однак не отримали відповідних рекомендацій – у представників законодавчої гілки влади виникли претензії як до якості практичних завдань, так і до змісту співбесід.

Окремі запитання виникли стосовно якості мотивації рішень ДГЕ – члени Комітету зазначили, що не у всіх випадках вони розуміють, чому за підсумками конкурсного відбору одні кандидати виявилися кращими за інших.

Відтак народні депутати вирішили ознайомитися з практичними роботами кандидатів – переможців конкурсу на дві вакантні посади суддів КСУ по квоті парламенту, а також отримати від ДГЕ відповіді на низку інших запитань.

За словами народних депутатів, це було необхідно зробити, щоб парламентарі під час фінальних співбесід з переможцями конкурсу на посади суддів КСУ могли краще розуміти, хто з претендентів гідний отримати рекомендацію для призначення на посаду судді КСУ.

Комунікації, між Комітетом та ДГЕ, однак, не вийшло – у Дорадчій групі експертів 8 липня вимоги Комітету ВРУ публічно визнали незаконними та звинуватили народних депутатів у небажанні призначати суддів Конституційного Суду.

Також у ДГЕ повідомили, що експерти Дорадчої групи вже здійснили перевірку рівня компетенції кандидатів, а також перевірку їх доброчесності. Відтак, Комітет ВРУ повинен лише провести співбесіди з кандидатами і надати список претендентів для розгляду у сесійній залі.

Зазначимо, що комітет ВРУ з питань правової політики кілька разів запрошував представників ДГЕ на зустріч, однак у ДГЕ фактично відмовилися від такого виду комунікації, повідомивши, що вказані дії виходять за межі повноважень Дорадчої групи експертів.

Як повідомив Денис Маслов, представників ДГЕ запрошували і на засідання Комітету, що мало відбутися 19 вересня.

Однак у ДГЕ вчергове вирішили проігнорувати запрошення Комітету. Разом з тим, в ДГЕ все ж повідомили, що готові зустрітися з народними депутатами, але вже після того, як буде завершена процедура призначення парламентом суддів КСУ.

Як зазначив у зв’язку з цим Денис Маслов, у ДГЕ, схоже, «забули», що ДГЕ – це саме «дорадчий» орган, який створений для «сприяння» суб’єктам призначення суддів КСУ, а не для здійснення якоїсь власної політики.

Під час засідання Комітету 19 вересня нарешті вдалося з’ясувати, де зберігаються документи, які кандидати на посади суддів КСУ надсилають для участі у конкурсах.

У липні в Секретаріаті КСУ, на який офіційно покладено вирішення питань організаційно-технічного забезпечення ДГЕ, повідомили, що їм невідомо, де зберігаються документи кандидатів на посади суддів КСУ.

На цей раз Секретаріат КСУ повідомив народним депутатам, що документи, які надходять від претендентів на посади суддів КСУ, зберігаються у «спеціально відведеному приміщенні в будівлі Конституційного Суду».

При цьому сам Секретаріат КСУ ніякого реального забезпечення діяльності ДГЕ не здійснює, оскільки у Дорадчої групи є свій власний секретаріат.

«ДГЕ не скористалася нашими можливостями, вони повідомили, що у них все є», – зазначили у Секретаріаті КСУ.

Також у Секретаріаті КСУ зазначили, що Секретаріат КСУ не уповноважений працювати з документами, що надходять на адресу ДГЕ, а відтак Секретаріат КСУ не є розпорядником відповідних документів. 

У зв’язку з цим від народних депутатів дісталося вже представникам Секретаріату КСУ, яких парламентарі запідозрили у формалізмі та небажанні приділяти увагу діяльності ДГЕ, зокрема у питанні збереження персональних даних учасників конкурсів на посади суддів КСУ.

«Хто зараз є відповідальним за збереження персональних даних кандидатів до КСУ?» – запитав у представників Секретаріату КСУ Денис Маслов.

«Ми відповідаємо за збереження документів тільки фізично», – відповіли у Секретаріаті.

«Тобто, ви не маєте особи, відповідальної за збереження персональних даних кандидатів?», – наполягав на чіткої відповіді голова Комітету ВРУ, однак у підсумку її так і не отримав.

В цілому ж, за словами Дениса Маслова, провина у затримці з призначенням суддів КСУ по квоті Верховної Ради лежить на Дорадчій групі експертів, яка відмовляється від комунікації з Комітетом ВРУ.

«Неможливо отримати виконані кандидатами практичні завдання, щоб Комітет під час співбесід міг визначитися з кваліфікацією кандидатів. Коли створювали ДГЕ, то планувалося, що цей орган буде сприяти у оцінці кандидатів на посади суддів КСУ», – зазначив Денис Маслов.

Примирити Комітет ВРУ та ДГЕ взявся віце-прем’єр-міністр з питань євроінтеграції Тарас Качка, який брав участь у засіданні Комітету.

«Будемо шукати варіанти, як вийти з цієї ситуації – вважаю, що тут потрібен діалог. Я хочу зустрітися з членами ДГЕ. Однак все ж таки зазначу, що Президент нещодавно призначив суддю КСУ по своїй квоті, а парламент нікого не призначає тривалий час», – розповів Тарас Качка.

«Просто призначити суддю КСУ, тому що так «потрібно», це не аргумент особисто для мене. Можливо, для вирішення цієї проблеми будуть потрібні «законодавчі висновки», – повідомив у відповідь Денис Маслов.

Однак Тарас Качка все ж зазначив, що може статися так, що всі інші суб’єкти формування Конституційного Суду, окрім парламенту, призначать суддів КСУ по своїй квоті. Відповідно тоді може трапитися так, що відповідальним за ситуацією, що склалася у зв’язку з не призначенням суддів КСУ, буде саме Комітет з питань правової політики.

«Але нас не можна тримати на кукані! (засіб для зберігання та перенесення свіжої риби – прим. авт.)», – зауважив перший заступник голови Комітету ВРУ Василь Німченко.

Як будуть далі розвиватися відносини між Комітетом та Дорадчою групою експертів наразі незрозуміло.

Денис Маслов пообіцяв провести окрему зустріч з народними депутатами – членами Комітету та ще раз обговорити ситуацію, що склалася.

Разом з тим, необхідно зазначити про проблему, яка несподівано виникла у парламенту з відбором суддів КСУ по своїй квоті.

Справа у тому, що через особливості проведення конкурсів, їх учасники можуть одночасно претендувати на посади суддів КСУ одразу від кількох суб’єктів формування Суду.

Відтак під час останніх конкурсів на посади суддів КСУ, рекомендації для призначення до Суду отримали Олександр Водянніков та Юрій Барабаш, які одночасно брали участь у конкурсах по квоті Президента і Верховної Ради.

У червні та вересні представник проекту ОБСЄ Олександр Водянніков та науковець Юрій Барабаш указами Президента були призначені на посади суддів КСУ.

Відповідно тепер Верховній Раді доведеться обирати лише з чотирьох претендентів – переможців конкурсу (прокурора Офісу Генпрокурора, головного наукового консультанту Дослідницької служби Верховної Ради, директора департаменту з Міністерства юстиції та радниці голови Верховної Ради Руслана Стефанчука).

Автор В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.