Судді будуть ставити бали колегам, а ГО – оцінювати виразність мови та зовнішній вигляд суддів на засіданнях: ВККС готується прийняти порядок регулярного оцінювання судді

У Вищій кваліфікаційній комісії суддів планують до 30 вересня затвердити Положення про регулярне оцінювання судді. «Судово-юридична газета» проаналізувала проект положення, який ВККС розмістила наприкінці серпня.

Регулярне оцінювання судді пропонують проводити за «методом 360 градусів», що передбачає отримання оцінок від чотирьох категорій суб’єктів:

• викладачі (тренери) Національної школи суддів – оцінюють за результатами тренінгів
• інші судді з суду, де працює суддя – проводять оцінювання шляхом анкетування
• сам суддя – заповнює анкету самооцінки
• громадські об’єднання – здійснюють оцінювання роботи судді у відкритих судових засіданнях.

Процедура передбачає використання анкет, у яких оцінюються показники за шкалою від 0 до 5 балів, де 0 – неможливо оцінити, а 5 – дуже високий рівень.

Результати регулярного оцінювання внесуть до суддівського досьє, і проект положення допускає їх врахування при кар’єрних рішеннях – зокрема в конкурсах. Водночас не визначено, які саме правові наслідки настають для судді через «погані» оцінки. При цьому передбачено, що відмова судді від участі у регулярному оцінюванні «має значення для встановлення відповідності судді критерію професійної етики та доброчесності».

Судді будуть ставити оцінки колегам

Вочевидь, будь-яке оцінювання колегами – це стрес. А якщо ці бали від колег впливатимуть на подальшу кар’єру – це вже поле для конфліктів. Як уникнути цих потенційних конфліктів в судах, особливо там, де невелика кількість суддів – положення не передбачає. Фактично суддя у невеликому суді буде бачити, хто та яку оцінку йому поставив.

Крім того, коли судді оцінюють інших суддів-колег має місце ризик «взаємних послуг» або, навпаки, помсти, коли суддя поставить низьку оцінку колезі лише тому, що раніше отримав від нього негативну оцінку (тобто «оцінка у відповідь»).

Отже, ВККС пропонує, щоб оцінювання судді іншими суддями проводилося раз на 3 роки, «якщо інший строк не визначено запитом ВККС» у разі участі судді у певному конкурсі.

Регулярне оцінювання проводиться суддями того ж суду, де працює суддя. Стаж спільної роботи має бути не менше 6 місяців. Визначати «оцінювача» будуть за допомогою автоматизованої системи розподілу справ.

Суддя повинен бути оцінений не менше ніж 3 суддями. Кількість суддів, достатня для оцінювання, може визначатися зборами. У разі неухвалення зборами суддів відповідного рішення оцінювати суддю можуть всі судді цього суду. Якщо фактична кількість суддів у суді 4 і менше, суддя повинен бути оцінений усіма працюючими у цьому суді суддями.

В анкеті суддя має поставити бали колезі за «своєчасність виконання завдань», рішучість, ефективну комунікацію та взаємодію, «стійкість мотивації», емоційну стійкість тощо.

Далі ця анкета направляється до Національної школи суддів. Суддя має право отримати в Школі суддів доступ до анкети та надати заперечення щодо неї.

Доступ до анкети забезпечується без надання інформації про суддю, який її заповнив. Втім, у невеликих судах буде відразу зрозуміло, хто виставляв бали.

Також проект положення передбачає таку норму, як «результати оцінювання судді суддями відповідного суду визначаються рішенням зборів суддів і оформлюються у вигляді висновку».

Бали від ГО за зовнішній вигляд і «знання справи»

Стосовно оцінювання громадськими об’єднаннями, представники яких на власний розсуд зможуть обрати судові засідання, тобто, без забезпечення випадковості – тут очевидна тонка межа між громадським контролем і позапроцесуальним тиском на суд.

У проекті положення наявні лише базові застереження щодо конфлікту інтересів. Втім, незрозуміло, як будуть попередньо перевіряти таких оцінювачів-ГО з точки зору їх джерел фінансування, інтересів, зокрема, того, чи не мають бенефіціари ГО заінтересованості у результаті розгляду справ судді, який підлягає їх оцінці.

При цьому критерії доступу ГО до участі в оцінюванні орієнтовані на обмежені сфери (антикорупція, реформування правосуддя тощо), внаслідок чого потенційно формується вузький та ідейно однорідний пул. Це загрожує тим, що оцінювання буде концентруватися у руках однієї групи осіб.

Деякі індикатори для оцінювання (наприклад, «реакція суду на представника ГО») можуть стимулювати ритуальну люб’язність на шкоду процесуальній дисципліні. Вочевидь, показники мають фіксувати поведінку, релевантну відправленню правосуддя, а не ставлення до спостерігачів. Аналогічні питання викликає пропозиція ГО оцінити «виразність мови» судді під час засідання чи його зовнішній вигляд.

Дуже цікаво буде спостерігати, як ГО має оцінити «знання справи» суддею. Адже для забезпечення неупередженості при виставленні балів сам представник ГО, вочевидь, не повинен попередньо аналізувати цю справу.

З точки зору методології не дуже зрозумілою є доцільність варіанту оцінки «0 — неможливо оцінити». Це може продукувати необ’єктивну оцінку, тобто, псевдодані та інфляцію «нулів».

Також для оцінок суддів суддями і оцінок ГО механіка заперечень не деталізована: хто розглядає, у які строки, за якими критеріями, як це впливає на висновок та досьє.

Відсутня детальна процедура надання судді права на відповідь і можливість видалення упереджених матеріалів із досьє.

Проект положення передбачає, що анкета оцінювання судді громадським об’єднанням направляється на електронні адреси ВККС, Громадської ради доброчесності та суду. Тобто, фактично – усім на звичайну пошту надсилають персональну інформацію стосовно судді без будь-яких механізмів захисту цих даних.

Втім, вочевидь, основне питання полягає у тому, яка справжня мета цього оцінювання. Невизначеність може призвести до довільного використання його результатів. Без відповіді на це питання «регулярність» перетвориться на формальність, а «оцінювання» — на джерело конфліктів і сумнівів у доброчесності системи.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.