Кандидат на державну посаду матиме право на спростування недостовірної інформації у рішенні громадської ради – проект змін до ЦК

12:07, 30 вересня 2025
Право на спростування неправдиво викладеної у рішеннях різних громадських рад інформації матимуть кандидати на посади під час конкурсів – проект нової редакції Цивільного кодексу.
Кандидат на державну посаду матиме право на спростування недостовірної інформації у рішенні громадської ради – проект змін до ЦК
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Законопроект 14057 про нову редакцію книги другої Цивільного кодексу щодо особистих прав пропонує по-новому врегулювати право на спростування інформації. У тому числі – інформації, яка викладена у рішеннях громадських рад під час різних конкурсів на державні посади – вочевидь, і на посади суддів.

Так, законопроект передбачає, що повідомлення (рішення) консультативних, допоміжних або дорадчих рад, комісій або груп утворених при органах державної влади, що надаються в межах проведення конкурсів на зайняття посад відповідно до закону, не вважається поширенням інформації. Водночас особа, якої стосується така інформація, має право на її спростування та/або відповідь.

Спростування недостовірної інформації, що міститься в документі, здійснюється шляхом відкликання або скасування такого документа, його подальшого знищення у встановленому порядку, а також, у разі потреби, видання (прийняття) нового документа, в якому відсутня така інформація.

Отже, якщо певна громадська рада у своєму рішення вказала недостовірну інформацію, то кандидат матиме право на спростування, яке здійснюється шляхом скасування чи відкликання відповідного рішення стосовно нього.

Пропонується визначити, що недостовірною буде вважатися інформація, яка не відповідає дійсності та/або викладена неправдиво.

Недостовірною вважається інформація, яка порушує презумпцію невинуватості, доки вину особи не доведено у визначеному законом порядку і не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Оціночні судження не підлягають спростуванню та/або доведенню їх достовірності. Якщо оціночні судження висловлено у формі, що принижує гідність, честь, репутацію, на особу, яка їх поширила, може бути покладено обов’язок щодо компенсації моральної шкоди.

При цьому повідомлення недостовірної інформації про особу в листах, заявах, скаргах, інших формах звернень до правоохоронних органів з метою перевірки такої інформації, у тому числі повідомлення викривачем інформації про можливі факти корупційних правопорушень тощо в порядку, визначеному Законом «Про запобігання корупції», не вважається поширенням інформації. Водночас особа, якої стосується така інформація, має право на її спростування та/або відповідь.

Спростування недостовірної інформації, що міститься в мережі Інтернет (веб-сайти, сторінки у соціальних мережах, канали месенджерів, відеохостинги, інші веб-ресурси), здійснюється на тому самому веб-ресурсі, на якому поширено недостовірну інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у спосіб, що забезпечує його доступність для користувачів відповідного веб-ресурса, зокрема шляхом публікації на тій самій веб-сторінці, на якій розміщено недостовірну інформацію. Якщо оригінальне повідомлення видалено, його спростування публікується за тією самою URL-адресою.

Якщо технічно неможливо опублікувати спростування на тій самій вебсторінці, воно має бути опубліковане на головній сторінці веб-ресурсу з чітким та видимим гіперпосиланням на текст спростування, розміщеним біля заголовка повідомлення, що спростовується. Спростування недостовірної інформації має бути доступним на веб-ресурсі протягом строку, не меншого ніж строк для доступу до недостовірної інформації, що спростовується, на такому веб-ресурсі.

Спростування недостовірної інформації здійснюється:

  • незалежно від вини особи, яка поширила інформацію.
  • невідкладно, але не пізніше 14 днів з моменту отримання вимоги про спростування.

Спростування недостовірної інформації за рішенням суду здійснюється наступного дня з дня набрання законної сили рішенням суду.

Право на відповідь

Окремо пропонується встановити право на відповідь.

Особа, особисті права якої порушені внаслідок поширення стосовно неї інформації, має право на відповідь. Право на відповідь полягає у можливості висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого права.

Право на відповідь здійснюється:

  • незалежно від вини особи, яка поширила інформацію
  • незалежно від достовірності поширеної інформації, якою порушено особисте право особи
  • незалежно від того, чи було застосоване право на спростування недостовірної інформації.

 Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Дмитро Луспеник
    Дмитро Луспеник
    суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді, секретар Пленуму Верховного Суду
  • Олег Кравців
    Олег Кравців
    суддя Львівського окружного адміністративного суду
  • Любов Калініченко
    Любов Калініченко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Олена Істоміна
    Олена Істоміна
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Лариса Житняк
    Лариса Житняк
    суддя Чернігівського окружного адміністративного суду