Голова комітету зі свободи слова Ярослав Юрчишин не бачить проблеми у прийнятті за основу законопроекту, який змусить видаляти негатив про посадовців

Як відомо, у Верховній Раді зареєстровано законопроект 14057, який надає широкі можливості посадовцям для спростування інформації про себе у медіа. Законопроект про нову редакцію книги другої Цивільного кодексу містить з десяток статей, які у сукупності дозволяють легально прибрати з медіа фактично будь-яку негативну інформацію.

Важливо, що він стосується не лише журналістів – а будь-яких громадян, що поширюють інформацію, наприклад, на власній сторінці у соцмережі.

Втім, за словами голови Комітету Верховної Ради зі свободи слова Ярослава Юрчишина, немає проблем з прийняттям цього законопроекту в першому читанні «з подальшим доопрацюванням». При цьому сам він відкликав свій підпис під законопроектом, пояснивши тим, що «не вчитався» у зв’язку з «великим об’ємом» законопроекту (текст законопроекту налічує 64 сторінки і є досить простим для сприйняття. Крім того, значна частина тексту законопроекту стосується регулювання права на спростування, тому не помітити ці норми можна, лише якщо взагалі не читати текст – прим. ред.).

«Думаю, що багато хто не вчитувався детально. Це об’єктивно — документ великий, складний і технічний. Більшість депутатів не є фахівцями з цивільного чи медіаправа» – пояснив він в інтерв’ю «Лівому берегу».

Слід зауважити, що в інтерв’ю Юрчишин у відповідь на майже кожне питання обіцяє переписати значну частину норм проекту, хоча регламентом Верховної Ради «повне переписування» прийнятого в першому читанні закону не передбачене. До того ж, сам він визнає, що його комітет не є профільним при підготовці законопроекту, тож, вирішального впливу на фінальну редакцію не матиме.

Нагадаємо, Ярослав Юрчишин відомий своїм законопроектом 11321 щодо порядку видалення коментарів читачів під публікаціями у медіа та ініціативами стосовно заборони Telegram. Також ініційований ним законопроект 11321 передбачав, що журналісти-ФОПи будуть нести відповідальність за поширення інформації, яка «порушує права і законні інтереси особи», якщо вона зокрема «не є дослівним або у переказі без спотворення суті відтворенням публічних виступів чи повідомлень юридичних осіб, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, народних депутатів України, кандидатів на виборні посад» тощо.

Тож, у певній мірі характер деяких норм законопроекту 14057 нагадує тенденції, які закладалися у законопроектах самого Ярослава Юрчишина.

«Викладена неправдиво» інформація підлягає спростуванню

Відповідно до законопроекту 14057 про нову редакцію ЦК, який Юрчишин обіцяє «переробити», але вже після прийняття за основу, недостовірною буде вважатися інформація, яка не відповідає дійсності та/або викладена неправдиво.

Що означає «викладена неправдиво» – законопроект не розтлумачує.

Перед поширенням інформації треба переконатися в її достовірності

У статті Цивільного кодексу, яка регулює право на інформацію, пропонується передбачити, що фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності.

Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних реєстрів, інформація розміщена на офіційних сайтах, звіти, стенограми тощо), не зобов'язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування.

При цьому фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов'язана робити посилання на відповідне джерело.

За оціночні судження у певній формі – компенсація моральної шкоди

У законопроекті визначено, що хоча оціночні судження не підлягають спростуванню та/або доведенню їх достовірності, водночас, якщо оціночні судження висловлено у формі, що принижує гідність, честь, репутацію, на особу, яка їх поширила, може бути покладено обов’язок щодо компенсації моральної шкоди.

При визначенні розміру грошової компенсації моральної шкоди суд може брати до уваги висновок фахівців (експертів) з визначення розміру моральної шкоди.

Нагадаємо, Європейський суд з прав людини у справі «Lingens v. Austria» вказав, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання – ні. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції.

Право на відповідь – незалежно від того, чи достовірною є негативна інформація

Окремо пропонується встановити право на відповідь, яке полягає у можливості висвітлення власної точки зору. При цьому право на відповідь здійснюється:

• незалежно від вини особи, яка поширила інформацію
• незалежно від достовірності поширеної інформації, якою порушено особисте право особи
• незалежно від того, чи було застосоване право на спростування недостовірної інформації.

Вилучення інформації про особу і припинення індексації прізвища у Google

Окремо пропонується встановити право фізичної особи на забуття. Зокрема, фізична особа – у тому числі і посадовець – зможе вимагати вилучення, знеособлення, знищення інформації про себе із загальнодоступних джерел.

А від операторів пошукових систем (тобто, Google та інших) – припинення видачі посилань (деіндексації) на таку інформацію за її іменем, якщо така інформація є недостовірною, неактуальною, неповною, отримана, зберігається, обробляється неправомірно або втратила суспільний інтерес, а її подальше поширення завдає шкоди особистим правам такої особи.

Право вимагати заборони поширення інформації і блокування ресурсів

Законодавці також пропонують встановити право вимагати заборони поширення інформації.

Так, у разі порушення особистого права особи у газеті, журналі, книзі, кінофільмі, теле-, радіопередачі, в мережі Інтернет (веб-сайти, сторінки у соціальних мережах, канали месенджерів, відеохостинги, інші веб-ресурси) суд може ухвалити рішення про заборону розповсюдження відповідної інформації, поширення (оприлюднення) інформації не відбулось.

Також суд може ухвалити рішення про заборону або припинення їх розповсюдження до усунення порушення, поширення (оприлюднення) відповідної інформації вже відбулось.

Якщо усунути порушення у такий спосіб, неможливо, суд може ухвалити рішення про вилучення тиражу (накладу) газети, журналу, книги тощо з метою його знищення або заблокувати доступ до інформації.

Застосування примирення не звільняє від компенсації шкоди

Також окремо ініціатори законопроекту пропонують встановити право особи, особисте право якої порушено, на відшкодування, компенсацію шкоди.

Якщо особі внаслідок порушення її особистого права завдано майнової та/або моральної шкоди, така шкода підлягає відшкодуванню у повному розмірі та/або компенсації.

Компенсація моральної шкоди шляхом примирення, зокрема через принесення особи, яка завдала шкоди, вибачення особі, якій завдано шкоди внаслідок порушення її особистого права, можлива лише у разі, якщо вибачення носить добровільний характер та сприйняте як компенсація моральної шкоди особою, якій вона була завдана. Застосування примирення не звільняє особу, яка завдала шкоди, від обов’язку відшкодувати, компенсувати її.

Поширення скріншотів переписок посадовців – лише з їх дозволу

Окремо встановлено, що поширення відомостей, які містяться в особистих нотатках, можливе лише за згодою фізичної особи, якій належать ці нотатки, якщо це не суперечить закону. Для використання чи поширення відомостей стосовно особистого життя іншої фізичної особи потрібна згода такої особи.

Під особистими нотатками мається на увазі зокрема про зображення, аудіо-, відеозаписи, переписки в месенджерах, SMS- та MMS-повідомлення та інші нотатки в паперовій, електронній або іншій формі.

Додатково, окремим розділом, законодавці пропонують визначити, що фізична особа самостійно, на власний розсуд визначає коло осіб, які можуть володіти інформацією про її приватність, а також обсяг та/або зміст такої інформації в порядку, спосіб і в межах, встановлених законом. Втручання у сферу приватності фізичної особи здійснюється за її згодою.

«Критика юридичної особи не повинна порушувати презумпцію добропорядності»

Змінами передбачені й відповідні права для юридичних осіб.

Зокрема, стосовно права на репутацію законодавці пропонують встановити, що критика юридичної особи не повинна порушувати презумпцію добропорядності юридичної особи, якщо інше не доведено судом. Юридична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її репутації, відшкодування шкоди.

Нагадаємо, як писала «Судово-юридична газета», раніше Ярослав Юрчишин повідомив про проблеми у проведенні круглих столів та інших заходів через призупинку фінансування програми USAID «Рада: наступне покоління», загальна вартість якої складала 25 млн доларів США. Він констатував, що тепер доведеться шукати інші ресурси для проведення таких заходів.

При цьому Юрчишин у відповідь на запит про публічну інформацію відмовився розкрити, які саме суми було витрачено із засобів міжнародної технічної допомоги USAID на фінансування організації відповідних заходів для його комітету. Також були засекречені дані про бюджетні витрати на закордонні відрядження голови комітету зі свободи слова.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.