«А за що виправдувальний, за те, що зуби вибив»: Верховний Суд скасував вирок суду через коментарі головуючого судді

08:35, 15 жовтня 2025
Верховний Суд вказав, що прояв емоцій судом під час судового розгляду є порушенням принципу відстороненості і може ставити під сумнів законність прийнятого рішення і судового процесу в цілому.
«А за що виправдувальний, за те, що зуби вибив»: Верховний Суд скасував вирок суду через коментарі головуючого судді
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Прояв емоцій судом під час судового розгляду є порушенням принципу відстороненості і може ставити під сумнів законність прийнятого рішення і судового процесу в цілому. На це вказав Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 17 вересня 2025 року по справі №161/1961/24 (суддя-доповідач Василь Бородій).

Обставини справи

Вироком Рожищенського райсуду Волинської області від 24 грудня 2024 року чоловіка визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 125 КК (побив неповнолітнього, вибив йому зуби) до покарання у виді громадських робіт на строк 30 годин. Стягнуто із законного представника обвинуваченого на користь матері, яка діє в інтересах неповнолітнього потерпілого 57 тисяч грн у рахунок матеріальної шкоди і 25 тисяч грн моральної шкоди.

Волинський апеляційний суд залишив вирок місцевого суду без змін.

У касаційній скарзі адвокат вказав зокрема на те, що головуючий у суді першої інстанції під час останнього слова обвинуваченого проявив упередженість і наперед висловив своє рішення щодо винуватості, у тому числі промовивши: «А за що виправдувальний, за те, що зуби вибив?»

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу адвоката, вирок та ухвалу апеляційного суду скасував та призначив новий розгляд в суді першої інстанції.

Так, ВС вказав на те, що доводи сторони захисту про коментарі головуючого у суді першої інстанції під час останнього слова обвинуваченого, якими він наперед висловив своє рішення щодо винуватості останнього, заслуговують на увагу.

Статтею 7 КПК визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься диспозитивність.

У результаті прослуховування запису перебігу судового засідання, в якому обвинувачений висловлював останнє слово, установлено, що, дійсно, головуючий у справі припустився зокрема вислову: «А за що виправдувальний, за те, що зуби вибив?».

Указані дії судді свідчать про порушення принципу диспозитивності кримінального процесу.

Прояв емоцій судом під час судового розгляду є порушенням принципу відстороненості і може ставити під сумнів законність прийнятого рішення і судового процесу в цілому.

Поряд із цим, на думку колегії суддів ВС, указаним висловом головуючий фактично оголосив свою позицію щодо винуватості до виходу у нарадчу кімнату, що також є порушенням таємниці наради суддів, яке є гарантією неупередженості та об`єктивності судового рішення, адже лише в нарадчій кімнаті вирішуються питання передбачені ст. 368 КПК, оцінюються та зіставляються докази. Тобто суд вирішує комплекс обставин, які в тому числі впливають на доведеність чи недоведеність винуватості особи.

У рішенні об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 24 лютого 2020 року у справі № 128/2455/15-к розкрито поняття «таємниці нарадчої кімнати».

З огляду на викладене колегія суддів касаційного суду вважає, що зазначені дії головуючого судді місцевого суду свідчать про недотримання принципу диспозитивності, порушують таємницю нарадчої кімнати, що є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, у зв`язку з чим вирок та ухвала у кримінальному провадженні стосовно обвинуваченого підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Оскільки Верховний Суд установив істотні порушення кримінального процесуального закону, які могли вплинути на законність прийнятого місцевим судом рішення, у ході нового розгляду справи необхідно перевірити інші доводи касаційної скарги в межах компетенції, адже специфіка касаційного провадження не передбачає розгляд кримінального провадження по суті, що включає в себе дослідження доказів.

Суду першої інстанції необхідно взяти до уваги наведене, провести новий розгляд кримінального провадження відповідно до вимог процесуального закону, належним чином перевірити доводи сторони захисту, у тому числі ті, на які зроблено посилання в касаційній скарзі, та, залежно від установленого, ухвалити законне, обґрунтоване й умотивоване рішення з дотриманням прав учасників судового процесу.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Віктор Остапук
    Віктор Остапук
    член Ради суддів України, суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді
  • Олеся Артоуз
    Олеся Артоуз
    суддя Запорізького окружного адміністративного суду