У ВРП заявили, що будуть адаптувати висновок Венеційської комісії «під українські реалії» після того, як громадські активісти назвали його «ударом по судовій реформі»

У Вищій раді правосуддя повідомили, що бачать критику висновку Венеційської комісії і готові його «адаптувати».

Слід зауважити, що розкритикували висновок «Венеційки» громадські активісти, які назвали його «ударом по судовій реформі». Відповідну заяву зробила у статті грантова організація Фундація DEJURE, виконавчого директора якої та власника «контрольних пакетів акцій» у двох останніх складах Громадської ради доброчесності Михайла Жернакова колеги по «громадському сектору» раніше звинуватили у маніпуляціях з виборами членів ГРД, просуванні потрібних особисто йому кандидатів до складу ГРД («списки Жернакова»), тиску на окремих представників громадськості, інтригах, наклепі, «узурпації влади» та навіть у фінансових махінаціях з коштами від іноземних донорів, які надійшли для «підтримки судової реформи в Україні».

Як зазначила ВРП, висновок Венеційської комісії «є важливим внеском у фахову дискусію щодо подальшого реформування системи правосуддя».

«Водночас ВРП наголошує, що імплементація будь-яких рекомендацій має відбуватися зважено, з глибоким урахуванням національних правових традицій, чинного законодавства та унікальних викликів, що стоять перед Україною. Міжнародні стандарти є дороговказом, але їх практичне втілення потребує адаптації до реалій нашої правової системи. Ми усвідомлюємо, що деякі аспекти висновку викликали дискусію в експертному середовищі» – вказали у ВРП.

Нагадаємо, як писала «Судово-юридична газета», Венеційська комісія підкреслила, що постійне фрагментарне реформування судової влади шкодить суспільній довірі.

Так, Венеційська комісія «шкодує, що немає цілісного підходу до реформи судової влади в Україні».

«Судова система України піддавалася численним змінам протягом останніх років, часто в результаті безлічі законопроектів, що стосуються конкретних аспектів, часто поспішно, що призводить до фрагментованого підходу» – підкреслено у висновку.

Венеційська комісія вказала, що безперервний потік законопроектів, що реформують судову владу, «може бути шкідливим для суспільної довіри до судової влади як незалежної та неупередженої інституції», а «принцип стабільності та послідовності закону, як основний елемент верховенства права, вимагає стабільності в судовій системі».

Як зазначено у висновку, «хоча судові реформи в Україні вважалися необхідними для підвищення суспільної довіри до судової системи, постійна інституційна нестабільність, коли реформи слідують за змінами політичної влади, також може бути шкідливою для суспільної довіри до судової влади як незалежної та неупередженої інституції» та «необхідно надати переконливі обґрунтування для ще однієї реформи».

«За допомогою розглянутих законодавчих ініціатив Україна намагається виконати зобов’язання та умови, про які вона домовилася з ЄС.

Однак Венеційська Комісія та DGI хотіли б повторити, що ця законодавча ініціатива може бути успішною, лише якщо різні зацікавлені сторони ефективно залучені до підготовки законодавчої ініціативи та якщо належне обґрунтування запропонованих поправок надано в пояснювальній записці до законодавчої ініціативи» – йдеться у документі.

Також Венеційська комісія, як писала «Судово-юридична газета», вказала, що:

• суддя не повинен бути покараний за неправомірну поведінку членів його сім’ї, над якою він не має контролю
• суддя не повинен нести дисциплінарну відповідальність через добросовісні помилки або просто за добросовісну незгоду з певним тлумаченням закону, якому надає перевагу виконавча, законодавча чи інші несудові органи
• рекомендується обмежити дисциплінарну відповідальність за підстави, пов’язані зі свавільним тлумаченням закону та/або порушеннями процесуального права, випадками, у яких вони вчинені суддею з умислом або грубою недбалістю
• перелічити конкретні та детальні описи підстав для дисциплінарної відповідальності у вичерпному списку, уникаючи наскільки це можливо загальних формул для суддівської неправомірної поведінки
• те, чи здатний суддя проводити провадження (або певні процесуальні дії під час цих проваджень) своєчасно, залежить від їхнього загального навантаження, адекватності допоміжного персоналу та/або ІТ-засобів, а також процесуальної поведінки сторін у провадженні
• окремий суддя не повинен ставати жертвою структурних недоліків (включаючи недоліки бюджетного характеру) у судовій владі як органі
• направлення судді до Національної школи суддів слід скасувати як форму санкції
• негативні наслідки попередніх дисциплінарних стягнень судді не можуть бути враховані більше одного разу (заборона двічі карати за одне й те саме).
• негативні наслідки дисциплінарного правопорушення судді повинні бути встановлені в законі
• слід обмежити право на повідомлення або подання скарг на дії, які можуть становити дисциплінарні правопорушення, вчинені суддями, колом осіб, яких торкнулися дії судді, або тими, хто має певну форму «законного інтересу» у справі
• незалежність судової влади та незалежність окремих суддів повинна бути забезпечена, звільняючи їх від зовнішнього тиску, політичного впливу чи маніпуляцій, у тому числі з боку законодавчої влади
• слід надати вичерпний перелік обґрунтованих критеріїв для пріоритезації дисциплінарного провадження в самому Законі про ВРП.
• широкі положення про те, ВККС може вимагати «інші» твердження, визначені ВККС, щодо дотримання суддею показників доброчесності, дотримання етичних стандартів та бездоганної поведінки у професійному та приватному житті, можуть призвести до непропорційного втручання у життя суддів. Тому Венеційська комісія та DGI рекомендують встановити вичерпний перелік тверджень, які можуть бути запитані ВККС.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.