Верховний Суд поставив під сумнів доведеність умислу у справі про носіння кастета

14:00, 3 лютого 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Суд касаційної інстанції визнав необґрунтованим вирок щодо носіння кастета, придбаного як сувенір, і направив справу на новий розгляд.
Верховний Суд поставив під сумнів доведеність умислу у справі про носіння кастета
ілюстративне фото, джерело: патрульна поліція Закарпаття
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, у справі № 522/16637/23 визнав винуватим особу  у вчиненні кримінального правопорушення, а саме в носінні кастета без передбаченого законом дозволу (таке формулювання застосоване в Постанові Кримінального касаційного суду від 08.01.2026).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, визначеного частиною другою статті 263 КК, настає лише за умови, що згадані дії вчинено без передбаченого законом дозволу, тобто є незаконними.

Захист наполягав: предмет, який став підставою для обвинувачення, був придбаний в інтернет-магазині як брелок для ключів, а не як зброя. Сам засуджений пояснював, що придбав брелок у вигляді кастета через мережу «Інтернет», як прикрасу для ключів і не підозрював, що це холодна зброя, використовував його тільки як брелок для носіння ключів й умислу завдавати комусь шкоди цим брелком у нього не було. Вказане  обвинувачуваний підтвердив зображенням з мобільного телефона, з якого вбачається, що в інтернет-магазині подарунків було придбано брелок на два пальці «Склобій».

Адвокат також звертав увагу на особу підзахисного: 21 рік, відсутність судимостей, позитивні характеристики, робота в медичній сфері та перше притягнення до кримінальної відповідальності. На думку захисту, навіть за формальної наявності ознак злочину, діяння є малозначним і не становить суспільної небезпеки.

ККС зазначив, що апеляційний суд належним чином не обґрунтував своїх висновків про залишення апеляційної скарги захисника без задоволення, а фактично погодився з висновками місцевого суду в частині доведеності винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Крім того, Суд нагадує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, кримінальна відповідальність можлива лише за умови, що усі елементи складу, включно з психічним ставленням особи до діяння, доведені поза розумним сумнівом. А умисел не може презюмуватися лише з факту володіння певним предметом без встановлення обізнаності особи щодо його правової природи та заборонності.

Суд повторює, що частиною другою статті 263 КК встановлено кримінальну відповідальність за носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Із суб`єктивної сторони вказані дії можуть бути вчинені лише з прямим умислом, тобто особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання. Водночас умисел є однією із форм вини як обов`язкової ознаки будь- якого складу злочину, яка підлягає доказуванню під час судового розгляду.

Однак, як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на вказане вище, а обмежився лише перерахуванням доказів, які було покладено судом першої інстанції в основу обвинувального вироку, при цьому не навівши власного аналізу та оцінки доказів.

Тобто, на думку ККС вказані касаційним судом порушення призвели до передчасного висновку апеляційного суду про наявність   складу згаданого кримінального правопорушення.

До того ж Суд наголошує, що апеляційне провадження стосується тих судових рішень, які не набрали законної сили, і означає процедуру перегляду апеляційною судовою інстанцією законності та обгрунтованості рішень місцевих судів з огляду на правильність встановлення ними фактів та застосування права як його процесуальних, так і матеріальних норм. Це зобов`язує суд апеляційної інстанції відповідно до вимог статей 7, 404, 419 КПК у їх взаємозв`язку, перевірити всі доводи, викладені в апеляційній інстанції, а також аргументи, наведені стороною захисту під час апеляційного провадження, дати на все вичерпну відповідь й у випадку незгоди з ними зазначити підстави їх необґрунтованості.

У результаті Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший