ЄСПЛ підтвердив відсутність легітимності рішень Дисциплінарної палати Польщі у справі MORAWIEC v. POLAND

Європейський суд з прав людини оприлюднив рішення у справі MORAWIEC v. POLAND.

Справа  розглядалася в контексті низки подібних справ польських суддів, у яких ЄСПЛ неодноразово визнавав порушення через діяльність Дисциплінарної палати. Суд підкреслює, що незалежність судді від політичного тиску є фундаментальною основою верховенства права та демократії.

Обставини справи

Заявник є суддею з понад тридцятирічним професійним досвідом. З 2002 року займається кримінальними справами Краківського обласного суду. Вона є колишнім членом Національної ради юстиції ( між 2002 і 2010), колишній голова Краківського регіонального суду ( між 2015 і 2017 роками та колишній заступник директора Національної школи юстиції та прокуратури. З 2011 року вона також є членом Асоціації суддів, а з січня 2018 є її президентом.  

Асоціації суддів Themis під головуванням заявника брала активну участь у публічних дебатах щодо реорганізації судової системи. У резолюції Генеральної Асамблеї, прийнятій у січні 2018 року асоціація закликала всіх суддів утриматися від участі в процедурах призначення, які проводить рекомпонована Національна рада юстиції, вважаючи це “органом, створеним всупереч Конституції Польщі”. 

Асоціація також публічно критикувала міністра юстиції Збігнєва Зіобро (який обіймав цю посаду між 2015 і 2023). У березні 2018 року асоціація висловила публічний протест “проти використання міністром юстиції одного конкретного рішення для дискредитації Верховного суду та виправдання знищення незалежності судової влади політичні цілі”. 

Асоціація "Themis" під керівництвом Беати Моравець відкрито критикувала реформи судочинства, називала реформовану НРС "органом, створеним всупереч Конституції", а також особисто міністра Зьобру, закликаючи його до відставки.

У листопаді 2017 року міністр юстиції Збігнєв Зьобро звільнив її з посади президента Краківського суду в ході масової чистки керівництва судів.

У січні 2018 року Моравець подала позов до Міністра юстиції через наклепницький прес-реліз про неефективність суду під її керівництвом. У січні 2019 року суд задовольнив її позов.

У вересні 2020 року о 6:30 ранку до її будинку увійшли співробітники Центрального антикорупційного бюро та прокурор.

14 вересня 2020 року прокуратура подала до Дисциплінарної палати клопотання про позбавлення судді недоторканності для притягнення до відповідальності за три тяжкі статті: зловживання владою, присвоєння коштів і хабарництво. Звинувачення стосувалися отримання мобільного телефона від підсудного та коштів за нібито невиконаний звіт.

12 жовтня 2020 року Дисциплінарна палата задовольнила клопотання, відсторонив суддю від роботи та зменшив її зарплату на 50%, посилаючись на "високий ступінь суспільної шкоди". Мотивування було опубліковано на сайті Верховного суду.

7 червня 2021 року апеляційний склад Дисциплінарної палати скасував це рішення. Він визнав, що докази прокуратури були недостатніми, свідок – ненадійним, а клопотання – передчасним. Суддю поновили на роботі та виплатили утриману зарплату. Проте кримінальна справа проти неї була припинена лише в січні 2022 року.

Після відновлення на роботі Беату Моравець без її згоди перевели з апеляційної кримінальної палати, де вона працювала 20 років, до палати першої інстанції, що сприйняли як демоцію. Вона також зазнавала травлі в соцмережах.

Ключовими  висновками ЄСПЛ у цій  справі стали наступні:

1. Порушення права на справедливий суд (стаття 6 Конвенції):

Суд підтвердив свою давню позицію, висловлену в інших справах: Дисциплінарна палата Верховного суду не була «судом, встановленим законом». ЄСПЛ наголосив, що судді Дисциплінарної палати були призначені Президентом Польщі за поданням реформованої Національної ради суддівства (НРС). ЄСПЛ раніше уже встановив, що НРС була сформована з порушенням Конституції, оскільки суддівських членів ради обирали не їхні колеги, а парламент, що зруйнувало принцип самоврядування суддівської влади. Це призвело до «вроджених вад у легітимності» палати. Відповідно, будь-яке її рішення, навіть вигідне заявнику, не може вважатися законним.

Уряд Польщі стверджував, що суддя Моравець втратила статус «жертви» через вигідне для неї апеляційне рішення. Проте  ЄСПЛ відхилив цей аргумент, на відміну від справи судді Тулеї. У справі Тулеї остаточне рішення про відновлення приймала нова Палата професійної відповідальності, яка не мала таких вад. У справі ж Моравець обидва рішення — і першої, і другої інстанції — були ухвалені однією і тією ж Дисциплінарною палатою. Апеляційний склад навіть відкинув скарги на незаконність складу палати. Таким чином, національна влада ніколи не визнала порушення її права на законний суд, а лише виправила процесуальну помилку в межах того ж незаконного органу. За таких обставин сприятливий результат не позбавив суддю статусу жертви.

2. Порушення права на повагу до приватного життя (стаття 8 Конвенції):

ЄСПЛ визнав, що відсторонення та публічне оголошення про кримінальну підозру суттєво вплинули на приватне життя судді.

Суд врахував:

• Репутаційну шкоду: Публічне оголошення про «розумну підозру» у корупції для судді є руйнівним, навіть якщо підозра згодом визнана безпідставною.
• Професійні наслідки: Відсторонення на 238 днів позбавило її можливості професійно реалізовуватися та розвиватися.
• Психологічний тиск: Суддя надала докази тривалого стресу, травлі у державних ЗМІ (наприклад, у програмі «Wiadomości» телеканалу TVP, де її співставлювали з мафією) та необхідності звертатися за психіатричною допомогою.

Оскільки рішення було прийняте органом (Дисциплінарною палатою), який не є законним "судом", це втручання у приватне життя не було "передбачене законом" у розумінні статті 8 Конвенції.

3. Порушення свободи вираження поглядів (стаття 10 Конвенції): покарання за критику.

ЄСПЛ погодився з суддею, що дії проти неї були спрямовані на покарання її за публічну критику. Суд зазначив, що:

• Беата Моравець, як президент Асоціації суддів "Themis", була однією з найголосніших критиків судової реформи та особисто міністра юстиції Збігнєва Зьобри.
• Суддя виграла позов проти міністра юстиції.
• Клопотання про позбавлення недоторканності подавала прокуратура, підпорядкована тому ж міністру юстиції.
• Рішення про позбавлення недоторканності приймала Дисциплінарна палата, незалежність якої була під питанням.
• Апеляційний склад тієї ж палати згодом визнав, що докази проти судді були непереконливими та недостатніми, що свідчить про політичну мотивацію обвинувачень.

Суд встановив існування причинно-наслідкового зв'язку між публічною діяльністю судді та заходами проти неї, що підтверджувалося, зокрема, публічними висловлюваннями на її підтримку, як-от екс-президента Конституційного суду Польщі та судді Суду ЄС Марека Сафяна, який зазначав: «Важко не сприймати зв'язок між її перемогою у суперечці з міністром юстиції та звинуваченнями, які тепер проти неї висуваються».

ЄСПЛ відкинув аргументи уряду про те, що переслідування стосувалося лише кримінальних звинувачень, і визнав заходи прихованим покаранням за висловлювання. Суд зазначив, що такі дії мали явний «стискаючий ефект», відлякуючи інших суддів від участі у публічному захисті незалежності судочинства.

Оскільки втручання здійснив незаконний орган, воно не було «передбачене законом». Більше того, ЄСПЛ зазначив, що враховуючи контекст, таке втручання не переслідувало жодної законної мети з перелічених у статті 10 (наприклад, захист авторитету суду), а мало на меті саме залякування.

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.