Строки звернення до суду у 2026 році: аналіз правових позицій

Чітко регламентовані строки звернення позивачів до суду гарантують забезпечення балансу між правом на доступ до правосуддя та принципом юридичної визначеності. Саме питання дотримання або поновлення процесуальних строків стає однією з найпоширеніших підстав для відмови у розгляді справи по суті. Останні декілька місяців стали відправною точкою у формуванні нової судової практики щодо строків звернення до суду за стягненням заробітної плати для осіб, що перебувають у трудових відносинах та щодо строків звернення до адміністративного суду. Відділ аналітичної роботи та узагальнення судової практики 5ААС зібрав найвагоміші судові рішення за ключовими напрямами – лише те, що справді впливає на практику і формує правову позицію.

У 2025 та 2026 році Верховний Суд адаптував свою практику до Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1-7/2024(337/24), та ухвалив декілька важливих для трудового та адміністративного права постанов.

Як раніше писала «Судово-юридична газета» рішенням № 1-7/2024(337/24) КСУ визнав неконституційним встановлення 3-місячного строку для звернення працівника до суду про стягнення зарплати.

Рішення Конституційного Суду України № 1-7/2024(337/24

Верховний Суд звернувся до КСУ з питанням: чи відповідає Конституції України тримісячне обмеження на подання позову про стягнення зарплати, запроваджене в липні 2022 року частиною 1 статті 233 Кодексу законів про працю України. КСУ прийшов до висновку, що невиплата зарплати — це правопорушення, що триває. Поки людина працює, а роботодавець винен гроші, кожен новий день затримки є новим актом порушення прав. І з 11 грудня 2025 року тримісячний строк для звернення до суду про стягнення зарплати та інших виплат для працюючих осіб більше не діє. По суті, працівники отримують новий інструмент захисту, і надалі позовів про стягнення заробітної плати стане набагато більше.

Постанова ВС від 21.01.2026 у справі № 420/20606/24

ВС розглянув касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанції, якими залишено без розгляду позов про стягнення виплат при звільненні з поліції через пропуск тримісячного строку. Поліцейський звільнився у липні 2022 року, але звернувся до суду лише у червні 2024-го, вимагаючи компенсації за відпустки та середній заробіток за затримку.  Позивач стверджував, що дізнався про порушення пізніше.

ВС зазначив, що рішення КСУ стосується тільки працівників під час трудових відносин, а не звільнених – для них тримісячний строк лишається. Конституційний Суд України розмежував тримісячний строк для звернення звільненого працівника до суду про стягнення заробітної плати та тримісячний строк для звернення працівника під час дії трудових відносин до суду про стягнення заробітної плати, і саме останній визнано неконституційним.

Крім того, Велика Палата у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 306/2708/23 вказала, що статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду.

Перебіг строку звернення до суду починається у разі:

- вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду);

- розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду);

- розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду).

Тобто, у постанові № 420/20606/24 Верховний суд розмежував сфери впливу рішення КСУ, яке стосується лише працівників, що продовжують працювати, для тих, хто звільнився, тримісячний строк звернення залишається чинним і є конституційним. Строк відліку починається з моменту отримання письмового повідомлення про суми, нараховані при звільненні.

Ухвала ВС від 08.01.2026 року у справі № 200/7426/25

ВС відкрив касаційне провадження за скаргою на рішення окружного та апеляційного судів, які повернули позов про стягнення грошового забезпечення Національної гвардії при звільненні. Оскаржувалася відмова судів у поновленні пропущеного трьох місячного строку звернення до суду.  Суди не врахували рішення КСУ щодо неконституційності ст. 233 КЗпП.  ВС відкрив провадження, визнавши, що це має значення для формування єдиної правозастосовної практики. Це перша ухвала 2026 року, де ВС прямо посилається на рішення КСУ.

Постанова ВП ВС від 06.02.2025 року у справі № 990/262/24

Велика Палата залишила без змін ухвалу КАС ВС про повернення позову судді про скасування рішення ВРП щодо відмови у відставці. Суддя у відставці стверджувала, що не отримала ухвалу суду, бо після звільнення втратила доступ до системи «Електронний суд». ВП ВС зазначила, що у випадку, коли особа  зареєструвалася в ЄСІТС як службова особа, то кабінет залишається за нею і після звільнення, оскільки система дозволяє просто перемкнути режим із статусу «суддя» на статус «фізична особа».  Якщо документ надіслано в електронний кабінет після 17:00, він вважається врученим наступного робочого дня. По суті, звільнення не скасовує наявність електронного кабінету, та необхідності оновлення даних.

Постанова ВС від 30.04.2025 у справі № 380/12124/23

Позивач звернувся до Академії сухопутних військ з позовом щодо перерахунку грошового забезпечення Позивач вимагав перерахунку грошового забезпечення, оскільки Академія виплачувала йому лише по 5% надбавки за науковий ступінь кандидата наук та вчене звання доцента, тоді як згідно із Законом України «Про вищу освіту» ці виплати мають становити 15% та 25% відповідно. Першою інстанцією позов задоволено частково на користь позивача. Академія намагалася оскаржити рішення, але апеляційний суд двічі повернув скаргу через несплату судового збору та через пропуск строків. Академія стверджувала, що повторну апеляційну скаргу було подано вчасно через систему «Електронний суд» - 05.03.2024. Проте апеляційний суд заявив, що скарга надійшла лише 24.04.2024, і саме тому зазначив про пропуск строку звернення до суду.

ВС скасував ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляції, зазначивши, що апеляційний суд отримав скраргу лише 24.04.2024, що підтверджує скриншот з системи діловодства спеціалізованого суду. Проте в матеріалах справи зазначений скриншот відсутній, що не дає суду касаційної інстанції можливості підтвердити або спростувати такий висновок суду апеляційної інстанції. Оскільки апеляційний суд не надав доказів технічної затримки з боку скаржника і не перевірив належним чином дату відправлення через «Електронний суд», його висновок про пропуск строку є передчасним. Крім того, ВС звернув увагу, що система дозволяє відстежувати статуси: «Сформовано», «Відправлено», «Доставлено» та «Зареєстровано».

Постанова ВС від 21.03.2023 у справі № 640/3380/22

Заступник начальника Головного управління Генпрокуратури оскаржував свій наказ про звільнення за 2018 рік, стверджуючи, що дізнався про порушення своїх прав лише 31.12.2021 року, коли фактично отримав копію наказу про звільнення. Суди першої і апеляційної інстанції залишили позов без розгляду, оскільки на їх твердження ще 8.11.2021 року позивач отримав лист від Офісу Генпрокурора, у якому повідомлялося про факт звільнення, номер наказу, його дату та причину припинення повноважень. Оскільки лист від 08.11.2021 містив усі необхідні реквізити та суть наказу, позивач уже тоді був достатньо поінформований, щоб ініціювати судовий процес.

ВС погодився з висновками судів попередніх інстанцій розмежувавши поняття «Дізнався» та «Повинен був дізнатися».  «Дізнався» — це конкретний момент, коли особа стала фактично обізнаною про порушення. «Повинен був дізнатися» — це неможливість незнання, висока вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Якщо особі відомо про прийняття рішення і у неї немає перешкод для ознайомлення з ним, строк починає спливати.

Позивачу недостатньо лише посилатися на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. Триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.