Комітет підтримав законопроект про посилення відповідальності за булінг

Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту на своєму засіданні 19 лютого 2026 року розглянув проект Закону України про внесення змін до статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо збільшення строків накладання адміністративного стягнення за правопорушення щодо булінгу (цькування) учасника освітнього процесу (реєстр. № 14127).

Ним пропонується внести зміни до статті 38 Кодекс України про адміністративні правопорушення, частково змінивши положення частини шостої, зокрема добавивши, у її зміст статтю 173-4, що дозволить збільшити строк накладання адміністративного стягнення з трьох місяців до одного року з дня вчинення правопорушень щодо булінгу (цькування) учасника освітнього процесу.

Тобто частина шоста статті 38 КУпАП буде викладена в наступній редакції “Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 130, 173-4 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення”.

Автори законопроекту провели аналіз судових справ щодо булінгу (цькування) учасника освітнього процесу, який  показав, що на сьогоднішній день існує проблема, яка полягає в тому, що частина справ про булінг, судами закривається через закінчення строків накладення адміністративного стягнення, іншими словами збігає період протягом якого особа (кривдник) може бути притягнута до адміністративної відповідальності, що є наслідком уникнення від встановленої законодавством відповідальності та у зв’язку із цим може бути причиною для вчинення такою особою нових правопорушень.

Згідно з статтею 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За змістом положень статті 38 КУпАП строк накладання адміністративного стягнення за вчинення адміністративних правопорушень за статтею 173-4 КУпАП становить три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.

Проте строки у три місяці є не завжди достатніми щодо розгляду справи про булінг судом. При цьому можна стверджувати, що часто строку у три місяці не вистачає для завершення провадження у справі та притягнення винних до відповідальності, починаючи від складання протоколу і до ухвалення постанови суду.

Враховуючи зазначене, можна зробити висновок, що строки три місяці для накладення адміністративного стягнення за булінг є надто коротким.

В той же час, строки притягнення до адміністративної відповідальності не мають бути й надто довгими, адже весь цей час порушник залишатиметься фактично не покараним, і може продовжувати (булінг) цькування.

З пропозицією погодилося навіть прискіпливе ГНЕУ, яке підтримує можливість прийняття законопроекту, визнавши аргументи слушними.

При цьому фахівці Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України пропонують збільшити строк накладення адміністративного стягнення за статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення не до року, а до шести місяців, як то передбачено частиною третьою статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо правопорушень, визначених статтями 173-2 «Вчинення домашнього насильства» та 173-6 «Вчинення насильства за ознакою статі» Кодексу, які, до того ж, також містяться у Главі 14 «Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку».

На вищезазначені проблеми неодноразово звертала увагу і Освітній омбудсмен України, у своїх публікаціях в соціальних мережах та на офіційному сайті служби.

Освітній омбудсмен Надія Лещик підтримує законопроект, проте зазначає, що законопроект не розв'язує низку проблем у законодавстві, що ускладнюють захист учасників освітнього процесу від насильства та жорстокого поводження, зокрема булінгу, та частково перешкоджають ефективному захисту прав учасників освітнього процесу, відновленню справедливості та належному покаранню для винних.

На її думку, такими проблемами є:

- відсутність у Кодексі України про адміністративні правопорушення відповідальності за насильство та жорстоке поводження з дитиною; різне визначення поняття булінгу в законодавстві;

- неоднозначне трактування поняття колективу у визначенні булінгу;

- неузгодженість законодавства, що створює проблеми із захистом дітей від насильства та жорстокого поводження в закладах та колективах, у яких перебувають діти; замалий розмір штрафу за булінг; незахищеність повнолітніх здобувачів освіти від булінгу;

- неузгодженість законодавства, що може призвести до відсутності належного механізму захисту педагогічних працівників від насильства та жорстокого поводження, зокрема булінгу (цькування).

Освітній омбудсмен пропонує:

1. Визначити в Кодексі України про адміністративні правопорушення відповідальність за насильство та жорстоке поводження з дитиною.
2. Визначити єдине поняття булінгу в законодавстві та уточнити поняття “колектив”.
3. Збільшити штраф за булінг (цькування) учасника освітнього процесу, від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
4. Визначити у законодавстві захист від насильства та булінгу повнолітніх здобувачів освіти та педагогічних працівників.

Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні прийняти проект Закону України № 14127.

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.