ВП ВС підтвердила, що суддя в кримінальному процесі не має права задовольняти власний самовідвід самостійно
Велика Палата Верховного Суду у справі № 990SCGC/46/25 нещодавно підтвердила: спроба судді самостійно задовольнити власний самовідвід у кримінальному процесі — це не просто «технічна помилка», а дисциплінарний проступок.
Суддя, отримавши клопотання щодо тримання під вартою та обшуків, заявила про самовідвід, посилаючись на сумніви у своїй неупередженості (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України).
Але замість того, щоб передати заяву на розгляд колезі, вона самостійно винесла ухвалу про задоволення свого ж самовідводу.
Результатом дисциплінарне стягнення у вигляді попередження від Вищої ради правосуддя та безуспішне оскарження у Великій Палаті.
Заявник дисциплінарної скарги у своїй скарзі зазначив, що суддя вирішила питання самовідводу особисто, що не відповідає вимогам частини першої статті 81 КПК України, у якій зазначено, що у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України.
Друга Дисциплінарна палата ВРП, відкриваючи дисциплінарну справу щодо судді, виходила з того, що дії судді щодо одноособового розгляду питання про самовідвід є порушенням суддею норм процесуального права, а саме частини першої статті 81 КПК України, оскільки диспозицією статті передбачено, що у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Відповідно до норми цієї статті суддя повинна була передати заяву про самовідвід на розгляд іншому судді цього ж суду. Однак, порушуючи вимоги частини першої статті 81 КПК України, суддя розглянула свою заяву про самовідвід особисто, внаслідок чого порушила правила щодо самовідводу.
В листопаді 2025 року суддя звернулася до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на рішення ВРП від 14 жовтня 2025 року № 2118/0/15-25 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 травня 2025 року № 1017/2дп/15-25 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності».
Як зазначає скаржниця, статтею 81 Кримінального процесуального кодексу України чітко врегульовано лише порядок вирішення питання про відвід судді й не зазначено, що питання про самовідвід вирішується у такому ж порядку, як і відвід.
Проте відсутність чіткого правового регулювання порядку вирішення питання самовідводу в КПК України є вадою законодавчого регулювання (питання «якості закону»).
Скаржниця також зазначала, що практика судів з розгляду заяв про самовідвід судді (слідчого судді) у кримінальному провадженні є різною.
Враховуючи норми Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких питання про самовідвід судді вирішує суд, що розглядає справу, та застосовуючи аналогію закону і права, на думку скаржниці, питання самовідводу слідчого судді може вирішуватись за аналогією права, визначеного в цивільній, господарській та адміністративній юрисдикціях.
Скаржниця переконана, що прогалини законодавства, недостатня урегульованість питання на нормативному рівні не можуть слугувати підставами для притягнення слідчого судді до дисциплінарної відповідальності.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав, як, зокрема, умисне або внаслідок недбалості порушення правил щодо відводу (самовідводу).
Відвід судді в кримінальному провадженні - процесуальний інститут, спрямований на усунення слідчого судді, судді або присяжного від участі у кримінальному провадженні за умови існування обставин, що виключають їх участь.
Такі обставини визначені у статті 75 КПК України, і за їх наявності суддя зобов`язаний заявити самовідвід (частина перша статті 80 КПК України), а якщо такі обставини відомі особам, які беруть участь у кримінальному провадженні, то вони можуть заявити відвід судді (частина друга статті 80 КПК України).
Отже, законодавець, керуючись суб`єктним критерієм ініціатора заяви про відвід, розмежовує поняття «самовідвід» та «відвід» судді (суду).
Водночас з огляду на зміст норм параграфа 6 «Відводи» глави 3 «Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження» КПК України, незважаючи на розмежування цих понять, правові засади регулювання самовідводу та відводу судді (суду) (підстави, заява про підстави, наслідки) викладені послідовно та спрямовані на уніфікацію порядку їх вирішення.
Так, відповідно до частини першої статті 81 «Порядок вирішення питання про відвід» КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Застосовуючи норми частини першої статті 81 КПК України, Велика Палата в постанові від 29 серпня 2019 року у справі № 11-312сап19 дійшла висновку, що під заявленням відводу потрібно розуміти подання суддею заяви про самовідвід або подання особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, заяви про відвід.
Такий висновок Велика Палата зробила за результатом тлумачення цих процесуальних норм з визначенням, що слід вважати заявленням відводу (незалежно від розгляду справи одноособово чи колегіально), а не в контексті встановлених у зазначеній справі обставин, що спростовує довід скаржниці про нерелевантність такого висновку Верховного Суду та правовідносин у цій справі.
Отже, у разі подання слідчим суддею або суддею, який здійснює судове провадження одноособово, заяви про самовідвід питання про самовідвід має і може вирішувати інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати від 20 лютого 2025 року у справі № 990SCGC/25/24 (провадження № 11-263сап24).
Тож ВП ВС вирішила погодитися з висновком ВРП, що суддя, заявивши самовідвід, повинна була керуватися процесуальним законом, який достатньо зрозуміло, з урахуванням системного застосування норм КПК України, визначає порядок вирішення цього питання.
Суддя мала належну кваліфікацію, яка дозволяла їй правильно тлумачити норми статті 81 КПК України, виконати вимоги частини третьої статті 35 цього Кодексу та передати заяву про самовідвід іншому судді для вирішення. Розглянувши самостійно заяву про самовідвід, суддя свідомо допустила порушення норм процесуального права, що містить склад дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
Отже, порушення суддею правил щодо відводу (самовідводу), як правильно зазначила ВРП, є проявом недбалості, а не суддівської помилки, оскільки нормативно-правове регулювання питання про самовідвід є чітким, недвозначним, чого не могла не розуміти досвідчена суддя.
Посилання судді на неврахування ВРП її пояснень щодо обставин вирішення нею питання про самовідвід Велика Палата вважає безпідставними, оскільки, як зазначено вище, норми КПК України достатньо зрозуміло визначають порядок вирішення питання про самовідвід, тому обставини, наведені скаржницею, не можуть виправдовувати вчинене нею порушення норм КПК України.
Факт відмови у притягненні до дисциплінарної відповідальності інших суддів у ззовні схожих ситуаціях, на відміну від судді, яку ВРП притягнула до дисциплінарної відповідальності, сам по собі не доводить того, що ВРП діяла щодо цієї судді вибірково, несправедливо, оскільки мотиви дисциплінарних скарг та обставини дисциплінарних справ мають істотні відмінності, а їхня оцінка ВРП має індивідуальних характер.
Тож, питання про те, чи може слідчий суддя сам себе «відвести», закрите. Будь-яке подібне рішення надалі буде вважатися свідомим дисциплінарним проступком.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
