11,8 суддів на 100 тисяч населення: кадровий дефіцит та війна виснажують судову систему

Судова система України продовжує працювати в умовах значного навантаження, яке у воєнний період лише посилилося. Зростання кількості спорів, обмежені кадрові ресурси та складність багатьох категорій справ призводять до суттєвого навантаження на суди різних інстанцій, в той час, коли ефективність правосуддя безпосередньо залежить від балансу між кількістю суддів та обсягом справ.

Звіт CEPEJ

Згідно з останнім звітом Європейської комісії з ефективності правосуддя (CEPEJ) 2024 року, Україна демонструє один із найнижчих показників забезпеченості суддями серед країн Ради Європи — 11,8 професійних суддів на 100 000 населення, тоді як середній показник по Європі становить 22. На фоні кадрового дефіциту українська судова система стикається з надмірним потоком справ, значну частку яких складають малозначні спори, що в країнах ЄС вирішуються в позасудовому порядку.

Варто зауважити, що звіт CEPEJ за 2024 рік базується на показниках 2022 року — періоду, коли правова система України зіткнулася з викликами воєнного часу. Оцінка проводилася за стандартною методологією Європейської комісії, проте з важливими застереженнями, що через бойові дії Україна не змогла надати точні дані про чисельність населення за 2022 рік, використавши показники 2021 року.  Головним викликом стала необхідність забезпечити безперервність правосуддя в умовах пошкодження критичної інфраструктури, окупації частин територій та різкого скорочення фінансування.

Війна змусила уряд радикально переглянути фінансові пріоритети. Крім того, через військову агресію суттєво впали надходження від судового збору, що є ключовим джерелом фінансування розвитку судів. Це призвело до неможливості капітального будівництва та обмеження закупівель навіть базових речей, таких як марки, папір та паливо.

Українське правосуддя на межі можливостей

Звіт CEPEJ дає нам можливість побачити цифри першого року війни. Головна проблема, яку фіксує звіт, — це критичний розрив між наявним ресурсом та обсягом завдань.

За даними CEPEJ, у країнах Ради Європи середнє навантаження на суддю значно нижче, ніж в Україні. Так, у Європі на 100 тис. жителів припадало в середньому 22 судді, 12 прокурорів і 180 адвокатів, тоді як в Україні цей показник становив лише 11,8 суддів.

В Україні суди розглядають понад 3–4 млн справ щорічно, з яких значна частина — цивільні та господарські. У країнах ЄС, таких як Німеччина, Франція, Нідерланди, Скандинавські країни, навантаження на одного суддю в першій інстанції в 2–4 рази нижче завдяки розвиненій системі ADR (альтернативного вирішення спорів) та адміністративних процедур.

Найбільш показовим є розрив у двох категоріях: аліментних та господарських (комерційних) справах. Саме вони складають значну частку навантаження українських судів, тоді як у країнах ЄС їхня частка мінімальна.

У Німеччині (Unterhaltsvorschuss), Франції, Швеції, Норвегії та Фінляндії аліменти часто стягуються автоматично через податкову службу або органи соціального забезпечення. Батько-боржник сплачує кошти безпосередньо державі, яка потім виплачує їх дитині. Судовий розгляд потрібен лише у виняткових спірних випадках.

У більшості країн ЄС перед зверненням до суду обов’язкова досудова медіація у сімейних справах, а аліменти визначаються за чіткими таблицями, що мінімізує спори щодо розміру.

Крім того, більшість бізнес-спорів щодо контрактів, або корпоративних конфліктів вирішуються в арбітражних інституціях (ICC, LCIA, SCC, VIAC). У Німеччині, Франції та Нідерландах до 70–80 % комерційних спорів ідуть в арбітраж, а не в державні суди. Також, бізнес-культура ЄС передбачає чіткі контракти та добровільне виконання. Рівень судових спорів між компаніями значно нижчий.

Попри воєнний стан

Не зважаючи на недофінансування та воєнний стан, за звітом в Україні спостерігалася ефективність. У судах апеляційної інстанції надійшло 137 255 кримінальних справ, а було вирішено 135 703. У сегменті цивільних справ (на прикладі розлучень) при 93 635 нових позовах було розглянуто 91 869 справ.

У стабільних європейських системах термін розгляду (disposition time) зазвичай довший, оскільки вони не працюють у режимі мобілізаційного правосуддя. Україна демонструє здатність закривати майже стільки ж справ, скільки надходить, попри фізичні перепони.

Звіт CEPEJ фіксує прямий зв’язок між зменшенням кількості професійних суддів та зростанням навантаження на кожного з них. У країнах Європи чисельність суддівського корпусу зазвичай відповідає демографічним потребам. В Україні ж через війну та зупинку конкурсів на одного суддю припадає в рази більше справ, ніж у середньому по Раді Європи.

Дані звіту 2024 року демонструють критичне навантаження на суди, і так само гнучкість і адаптивність системи. Проте справжнім показником стануть дані наступного звіту, який вийде у 2026 році (на основі даних 2024 року).

Звіту CEPEJ 2026 покаже реальну картину кадрового голоду. Звіт має показати, чи принесли результат останні конкурси на посади суддів та чи вдалося скоротити розрив із середньоєвропейським показником у 22 судді на 100 тис. населення.

Аби звіт 2026 року не став констатацією системної кризи, держава має зосередитися на розвантаженні системи, подоланні дефіциту суддівського корпусу та забезпеченні належного рівня оплати праці апаратів судів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.